Deutsche Welle

«Deutsche Welle» - новини й аналітика з Німеччини українською мовою. Найважливіші події в Німеччині, Україні, Європі та в світі.

https://www.dw.com/uk

Воєнні злочини на Донбасі: Україна гальмує міжнародне правосуддя?.

Міжнародний кримінальний суд (МКС), відомий як Гаазький трибунал, уже в цьому році може офіційно розпочати розслідування воєнних злочинів на Донбасі. Однак українська сторона не демонструє готовності повноцінно співпрацювати МКС. Про це йшлося на третьому Міжнародному форумі щодо східної України, який проводить громадянська платформа CivilMPlus. Чому так відбувається і до чого це може призвести, обговорювали експерти у режимі телемосту між Києвом і Берліном.

Гаазький трибунал і квола позиція Києва

Упродовж останніх шести років Міжнародний кримінальний суд за поданням України розглядає справи про ймовірні воєнні злочини і злочини проти людяності на Донбасі та анексованому Росією Криму. Наприкінці 2020 року МКС завершив попереднє розслідування і готується офіційно відкрити провадження. При цьому позиція саме Києва у цьому питанні не є проактивною, заявив під час форуму 25 листопада програмний директор неурядової організації "Міжнародне партнерство з прав людини" (IPHR) Сімон Папуашвілі.

"Український уряд не діє на випередження і не робить все від себе залежне в рамках цього процесу. Одна із речей, до котрих варто б уже було вдатися вже давно - це ратифікувати Римський статут, щоб Україна стала повноцінною членкинею МКС", - повідомив правозахисник.

На його переконання, українська сторона не надто активно сприяє міжнародним прокурорам і наявна співпраця виглядає "розпорошеною". Експерт звернув увагу на те, що Україна досі не ухвалила необхідне національне законодавство, аби сприяти розслідуванню воєнним злочинам.

Паралізований закон про воєнних злочинців

Йдеться про так званий закон про воєнні злочини (реєстраційний №2689). Цей документ гармонізує національне кримінальне законодавство з міжнародним правом, доповнює Кримінальний кодекс України, зокрема статтями про злочині проти людяності та воєнні злочини. Наразі єдиною статтею, що передбачає відповідальність за такі злочини в Україні, є ст. 438 ККУ "Порушення законів та звичаїв війни", яка фактично не діє. Досі за нею було винесено всього три вироки.

Документ, що здатний урегулювати відповідальність за воєнні злочини, український парламент ухвалив ще у травні, а у червні його було направлено на підпис президенту Володимиру Зеленському. Однак замість передбачених конституцією 15 днів, документ не отримує реакції президента України вже шостий місяць.

Президент України Володимир Зеленський

Українські правозахисники закликають президента Зеленського підписати закон про воєнні злочини, ухвалений Радою ще у травні, 2020

"Президент відкриває "Кримську платформу", їздить на зустріч з Джо Байденом, зустрічається з високопосадовцями в Брюсселі і публічно проголошує, що Україна буде переслідувати людей, винних у воєнних злочинах. Але при цьому не підписує закону, який дозволяє реалізувати цю декларацію органам національного слідства і суду", - вказує у розмові з DW голова правління українського "Центру громадських свобод" Олександра Матвійчук.

Вона наводить приклад із нещодавно затриманим екскерівником донецької в'язниці "Ізоляція" Денисом Куликовським ("Палич"), якого звинувачують у катуванні полонених. Наразі йому інкримінують чотири статті Кримінального кодексу. "Три з них загальнокримінальні, які передбачають амністію чи термін давності, четверта - "мертва" 438 стаття", - пояснює Матвійчук.

Читайте також: Катівня на Світлому шляху: що таке "Ізоляція" і в чому звинувачують її ексочільника

Брак політичної волі чи страх за українських солдатів?

У експертних колах зволікання України у питаннях Римського статуту і закону про воєнні злочини пов'язують із побоюваннями, що ці норми може бути застосовано до українських солдат і добровольчих батальйонів, які також, ймовірно, могли бути причетними до скоєння воєнних злочинів.

"Але їх і так можна буде притягнути до відповідальності, незалежно від того, чи буде ратифікований статут чи підписаний закон. Гадаю, проблема в тому, що немає політичної волі і є хвилювання за рейтинг президента", - зазначив у коментарі DW голова правління української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров. За його словами, відсутність в Україні згаданого закону демонструє, що Україна і не може, і не хоче реально розслідувати такі злочини. "І тепер це має робити замість нашої держави МКС", - каже Захаров.

Читайте також: У Міжнародного кримінального суду в Гаазі з'явиться новий прокурор. Чому це важливо для України

Сотні свідчень і мізерна кількість справ

Українська прокуратура з допомогою правозахисників опитала і зафіксувала свідчення про катування в "ДНР" і "ЛНР" від близько 1800 колишніх полонених, розповідає Захаров. Однак, за його словами, до українських судів дійшли лише 15 справ стосовно воєнних злочинів. Також, за даними офісу генпрокурора, з 2015 року Україна надіслала до офісу прокурора МКС 24 інформповідомлення про скоєні представниками РФ воєнні злочини і злочини проти людяності на Сході України та в Криму.

За словами представника IPHR Сімона Папуашвілі, офіційний розгляд українських справ в Гаазькому трибуналі може розпочатися уже в 2021 році. "Український уряд може пришвидшити цей процес, ратифікувавши Римський статут та ухваливши відповідне законодавство", - вважає правозахисник.

Дивитись відео 10:14

Злочини на Донбасі: чи покарають винних? - DW Новини (22.04.2016)

Заради щеплення в Україну: що відбувається на адмінмежі з Кримом та що кажуть прикордонники.

Заради щеплення в Україну: що відбувається на адмінмежі з Кримом та що кажуть прикордонники.

Один з імовірних напрямків наступу ворога - кримський. На окупованому півострові зосереджене велике військове угрупування ворога і наші прикордонники постійно фіксують переміщення техніки та військових поблизу державної межі. Але провокацій з того...

Різдвяне диво: понад 120 вертепів встановили на площі Святого Петра у Ватикані.

Різдвяне диво: понад 120 вертепів встановили на площі Святого Петра у Ватикані.

От що точно не треба ні з ким узгоджувати - так це традиційні різдвяні вертепи. Понад сотню таких, навіть із шоколаду, встановили у Ватикані. Там відкрилася тематична святкова виставка. Крім традиційних інсталяцій, цього року організатори демонстр...

Бомбосховища та плани евакуації: що робити киянам у випадку військових дій - департамент КМДА.

Бомбосховища та плани евакуації: що робити киянам у випадку військових дій - департамент КМДА.

Про організацію безпеки столиці говоримо з керівником департаменту КМДА Романом Ткачуком. - На випадок активних військових дій, у столиці є достатньо сховищ? - Раніше скрізь були стрілочки і написи - "Бомбосховища", на дверях будинків висіли плани...

Гірникам шести шахт Львівщини заборгували зарплату за три місяці: куди зникають шахтарські гроші.

Гірникам шести шахт Львівщини заборгували зарплату за три місяці: куди зникають шахтарські гроші.

Вугілля немає. Вугілля потрібне. Блоки ТЕС стоять через відсутність вугілля. До України прибув ще один корабель з американським паливом. Що не день - новий заголовок. На тлі цього репету постає руба одне питання. Де українське вугілля? Що з держав...

1

Байден: Для Путіна за вторгнення в Україну будуть тяжкі наслідки.

Байден: Для Путіна за вторгнення в Україну будуть тяжкі наслідки.

Президент США Джо Байден заявив, що Сполучені Штати підтримають Україну і забезпечать її обороноздатність, проте не надсилатимуть війська в Україну для захисту від будь-якого нового імовірного російського вторгнення. Про це американський лідер зая...

1 1

«Почалося з кулеметних дуелей» : бійці ООС про поведінку окупантів біля Новоолександрівки.

«Почалося з кулеметних дуелей» : бійці ООС про поведінку окупантів біля Новоолександрівки.

У пресцентрі операції об'єднаних сил відзвітували про ситуацію на передових позиціях станом на вечір. Окупаційні формування здійснили два обстріли - цілили з гранатометів, кулеметів та іншої стрілецької зброї. Втрат серед наших захисників немає. А...