Mind.ua

«Mind.ua» - читайте актуальні новини економіки на сайті Mind.ua. Головні новини фінансів за сьогодні. Останні новини бізнесу. Свіжі новини валютного ринку. Новини стартапів та бізнес ідеї

https://mind.ua/

Воєнно-аграрний сезон: Україна може зібрати трохи більше половини від минулорічного врожаю, а решта світу потерпає від посухи.

Урожай зерна 2022 року, збирання якого завершується в Україні, може знизитися на 30 млн тонн порівняно з торішнім показником і скласти 55 млн тонн. Цю цифру формує консенсусний прогноз, зроблений Mind на підставі оцінок провідних агарних аналітиків та асоціацій. Цифра менша від офіційно очікуваного експертами Мінагрополітики (67 млн ​​тонн) і на 36% нижча, ніж минулого рекордного року, коли було зібрано 86 млн тонн. Консервативний прогноз повністю відповідає поточній динаміці збирання.

Водночас, зарубіжні аналітики переймаються не лише подальшою долею «зернового коридору» з чорноморських портів, який вже дозволив Україні експортувати понад 5 млн тонн збіжжя, а й посушливою погодою в решті аграрних регіонів.

Скільки врожаю вдається зібрати українським аграріям? На середину вересня в Україні намолотили 26 млн тонн зерна, зібраних із 61% засіяних площ. За збереження темпів та показників урожайності (38,4 ц/га) 100% урожаю становитимуть лише 41 млн тонн. У Мінагро називають це «відходом від сировинної моделі економіки», хоча завбачливо не повідомляють, чим можна цей «відхід» компенсувати.

Станом на 22 вересня збирання зернових та зернобобових культур провели на площі 6,787 млн га (61%). Зокрема, намолочено:

  • 19,2 млн тонн пшениці;
  • 5,5 млн. тонн ячменю;
  • 250,7 тис. тонн гороху;
  • 92,2 тис. тонн кукурудзи;
  • 66,1 тис. тонн гречки;
  • 68,1 тис. тонн проса.

Яка ситуація в різних регіонах? Результат відрізняється від області до області і прямо залежить від ступеня залучення регіону до бойових дій. «Нам не вдалося, на жаль, зібрати врожай на 100% минулого року», – розповідає керівник Житомирської ОВ Віталій Бунечко.

За даними департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської ОВА в області за прогнозом буде зібрано 2,6 млн тонн зерна проти рекордних 3,5 млн тонн зернових минулоріч. Скорочення викликано як фізичним випаданням з обороту понад 1000 га сільгоспугідь через пошкодження бойовими діями та мінним забрудненням, так і низкою технологічних проблем у період посівної – паливною кризою, відсутністю доступу до ресурсів та несприятливими погодними умовами.

В одній з найбільш постраждалих у країні Харківській області завершили збирання ранніх зернових та зернобобових культур, зібравши 1,218 млн тонн зерна. Минулого року на аналогічну дату в області було зібрано 3,5 млн тонн. Крім фізичного скорочення площ під збиранням, стрімко знизилася й урожайність: до 37 ц/га проти торішніх 46,4 ц/га.

У Миколаївській області, що перебуває під ракетними обстрілами, де в минулому році було намолочено 3,8 млн тонн зернових, у нинішньому, за прогнозом голови Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма, очікують зібрати 2,2 млн тонн зерна.

А що з матеріальним забезпеченням? Особливість воєнного аграрного сезону, що завершується, – в тому, що ресурси для нього в більшості своїй аграрії встигли закупити до 24 лютого. Вже протягом сезону докуповувалося пальне, ЗЗР, проте глобально галузь зазнала основних витрат на посівну кампанію ще до початку повномасштабного вторгнення.

Принципово інша – складніша – ситуація очікується щодо забезпечення сільгоспвиробників грошима в 2023 році. Через блокування портів ринок переповнений зерном, ціни на нього лише нещодавно – після відкриття «зернового коридору» з Одеси – почали підніматися, а ресурсів для проведення робіт у аграріїв відчутно менше, ніж роком раніше. Також наступного року держава відмовляється від програм підтримки сектора (які утім і раніше працювали лише на папері), замінюючи їх грантами та доступними кредитами.

Це неминуче призведе до зниження інвестицій в інтенсивність – за даними учасників ринку, вони можуть знизитися на 10% у доларі на гектар.

Які прогнози на наступний рік? Поточне скорочення посівних площ на рівні 30% збережеться і наступного сезону. Навіть в умовах їхнього оперативного звільнення та відсутності масштабних руйнувань інфраструктури початок робіт на них через забруднення вибухонебезпечними предметами відкладеться щонайменше на рік.

Таким чином через скорочення земель в обробці, економію ресурсу, а також фізичну відсутність достатньої кількості добрив, урожай 2023 року має всі шанси стати менше, ніж у поточному воєнному році.

Також швидше за все в ньому буде превалювати технічна складова – ціни на ріпак, соняшник та сою все ще показують відносно непоганий рівень та їх простіше продати. Так, навіть у поточному сезоні виробництво соняшникової олії в Україні може змінюватись від 4,5 до 4,9 млн тонн порівняно з 5 млн тонн у 2021/22 році.

Експорт соняшникової олії, менш залежний від морських шляхів, ніж зерно, може досягти 4,6 млн тонн у 2022/23 році. Ці близькі до довоєнних показники забезпечать соняшнику статус однієї з основних культур в АПК наступного року.

Скорочення очікується в частині кукурудзи, а також колосових зернових – пшениці та ячменю. Ця тенденція вже проглядається і набирає обертів в осінній посівній кампанії.

Чи зможемо це зерно реалізувати? Рішення про структуру посівів навесні 2023 року аграрії прийматимуть виходячи із статус-кво на фронті, в країні, в економіці та головне – у портах. Майбутній статус Стамбульської угоди, яка відкрила Україні 120-тиденну можливість експортувати зерно і частково розвантажила ринок, залишається невизначеним – не дарма щодо її пролонгації після 19 листопада дедалі більше турбуються топчиновники та партнери України.

За даними Міністерства інфраструктури, всього з українських портів вийшли 235 суден із зерном, спрямованим до країн Азії, Європи та Африки». З моменту виходу першого судна з українським продовольством експортовано 5,4 млн т агропродукції.

Якщо угоду буде продовжено і «зерновий коридор» стабільно працюватиме, то до весни сільгоспвиробники зможуть виходити з ринкових чинників і кон'юнктури, визначаючи структуру клину. Якщо ж військова блокада – формальна чи неформальна знову блокує експорт, то вибір буде робитися на користь культур, які можуть бути максимально перероблені на внутрішньому ринку, тобто знов-таки технічних.

Також продовження експорту та приплив ліквідності важливий як з погляду фінансування галузі та посівної кампанії, так і забезпечення стабільності національної валюти.

Зазначимо, що європейський – тобто залізничний напрям експорту – для українського зерна залишився превалюючим, навіть після відкриття «зернового коридору». За два місяці нового сезону частка ЄС в експорті української пшениці зросла до 49%, ячменю – до 73%, що обумовлено зниженням врожаю у країнах Євросоюзу.

Чи гарантує це продовольчу безпеку в світі? Світові експерти не поспішають фонтанувати оптимізмом щодо стабільних постачань збіжжя з України. Адже ці надходження становлять лише частину довоєнного рівня. І як зазначив віцепрезидент компанії Univar Solutions Кевін Хек, «можуть бути припинені в будь-який момент».

Загалом профільні організації відзначають, що глобальні запаси зерна просіли до десятирічного мінімуму. Серед причин називають не лише війну в Україні, а й безпрецедентну посуху, що цьогоріч котиться світом.

Несприятлива погода в провідних аграрних регіонах, включно з США, Францією та Китаєм загрожує зменшенням врожайності зернових та, відповідно, запасів збіжжя. А це тягне за собою ризик голоду в найбідніших країнах.

За прогнозами Міжнародної ради зерна, глобальні запаси кукурудзи до кінця 2022/23 аграрного року зменшаться на 28% порівняно з показником п’ятирічної давнини, і будуть найменшими з сезону 2010/2011. У відомстві попереджають, що на кінець цього періоду запасів кукурудзи в світі може вистачити лише на 80 днів споживання.

А якщо нинішня посуха в Південній Америці триватиме і в основному посівному сезоні, то глобальні запаси зерна ризикують просісти до ще загрозливішого рівня. «Ймовірно, це буде ще один рік, коли світове споживання перевищить світове виробництво», – передрікає Ден Бассе, президент консалтингової компанії AgResource.

Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця , ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.

Ми запрошуємо вас стати частиною Mind Club. Для цього потрібно оформити підписку за $7 на місяць.

Нам дуже важлива ваша підтримка!

Чому ми впроваджуємо платну підписку?

Справжня якісна та незалежна журналістика потребує багато часу, зусиль та витрат, це дійсно недешево. Але ми віримо в перспективи ділової журналістики в Україні, тому що віримо в перспективу України.

Саме тому ми створюємо можливість платної щомісячної підписки – Mind Club.

Якщо ви читаєте нас, якщо вам подобається та ви цінуєте те, що ми робимо, – пропонуємо вам вступити до спільноти Mind.

Ми плануємо розвивати Mind Club: обсяг матеріалів і доступних сервісів і проектів. Уже сьогодні всі члени клубу:

  • Допомагають створювати та розвивати якісну незалежну ділову журналістику. Ми зможемо і надалі розвиватись та підвищувати якість наших матеріалів.
  • Отримують вільний від банерної реклами сайт.
  • Отримують доступ до «закритих» матеріалів Mind (до щомісячного випуску, в якому ми досліджуємо та аналізуємо, як працюють цілі галузі; до щотижневих аналітичних підсумків).
  • Вільний доступ до івентів Mind для підписників та спеціальні умови на інші події Mind.
  • Smart Power. Власники бізнесу, що стануть підписниками Mind, отримають доступ до агрегатора системних порушень від аналітиків Mind та партнерів «Cкажи.uа». Якщо у вашого бізнесу виникли проблеми з непорядними чиновниками чи конкурентами – ми проаналізуємо, чи є їхня поведінка системною, і разом зможемо вирішити цю проблему.
  • Ми і надалі розвиватимемо Mind та додаватимемо корисні журналістські рубрики і сервіси для вашого бізнесу.

Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності. Підтримайте нас за 196 грн на місяць.

Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected] .

Яким чином підібрати шрифт до проєкту?Як гармонійно поєднувати шрифти між собою?Де взагалі брати шрифти сьогодні?
Останні новини
Чорногорія виділила Україні 11% свого військового бюджету.

Чорногорія виділила Україні 11% свого військового бюджету.

Уряд Чорногорії ухвалив рішення про виділення Україні 11% власного військового бюджету. Джерело: Радіо Свобода Деталі: Постанову про надання Україні допомоги у розмірі 11% військового бюджету країни влада Чорногорії ухвалила з нагоди підписання де...

Українська правда

«Ядерну кнопку»  рф задіє знову, коли стане питання звільнення Криму -  Аркадій Бабченко, Час Online.

«Ядерну кнопку» рф задіє знову, коли стане питання звільнення Криму - Аркадій Бабченко, Час Online.

Деталі - тут: Друзі! Наші журналісти ризикують на фронті, щоб ви і весь світ дізналися правду про звірства російської "армії" в Україні. Відкрито збір для журналістів, які працюють на передовій. На фронт їдемо також з гостинцями для ЗСУ - усе завд...

Буде трибунал, буде прапор НАТО над кремлем -  Аркадій Бабченко, Час Online.

Буде трибунал, буде прапор НАТО над кремлем - Аркадій Бабченко, Час Online.

Трибунал буде. Але за умови повної поразки росії. Деталі - тут: Друзі! Наші журналісти ризикують на фронті, щоб ви і весь світ дізналися правду про звірства російської "армії" в Україні. Відкрито збір для журналістів, які працюють на передовій. На...

АРЕСТОВИЧ о падении ракеты в Молдове / Где голос Санду? @arestovych.

АРЕСТОВИЧ о падении ракеты в Молдове / Где голос Санду? @arestovych.

#новости #войнавукраине2022 #новостиукраины #новини​ #новинионлайн​ #фейгинлайф #фейгин​ #арестович​ Оперативно про війну в Україні у нас в Telegram – Во время массированной атаки по Украине одна из ракет упала в Молдавии. Алексей Арестович на стр...

Будет большой котел! - ПИОНТКОВСКИЙ об уязвимой цели РФ @Andrei_Piontkovsky.

Будет большой котел! - ПИОНТКОВСКИЙ об уязвимой цели РФ @Andrei_Piontkovsky.

#новости #войнавукраине2022 #новостиукраины #новини​ #новинионлайн​ #новиниукраїни #пионтковский​ #андрейпионтковский​ Оперативно про війну в Україні у нас в Telegram – Публицист Андрей Пионтковский во время стрима с Романом Цимбалюком на ютубе 24...

Україна має право БИТИ по Росії? – Відповідь ДАВИДЮКА @davydiuk.

Україна має право БИТИ по Росії? – Відповідь ДАВИДЮКА @davydiuk.

#новости #войнавукраине2022 #новостиукраины #новини​ #новинионлайн​ #новиниукраїни #новости​ #свежиеновости​ Оперативно про війну в Україні у нас в Telegram – Вигравайте новорічний підгон від Moneyveo: Політолог Микола Давидюк під час стріму на ют...

росіянам байдуже до Херсона чи Маріуполя. путін уже будує плани іншої кампанії -  Аркадій Бабченко

росіянам байдуже до Херсона чи Маріуполя. путін уже будує плани іншої кампанії - Аркадій Бабченко

Деталі - тут: Друзі! Наші журналісти ризикують на фронті, щоб ви і весь світ дізналися правду про звірства російської "армії" в Україні. Відкрито збір для журналістів, які працюють на передовій. На фронт їдемо також з гостинцями для ЗСУ - усе завд...