Висока ціна жахливого рішення Трампа

Вивід військ з Сирії посилив сумніви про те, що на Америку як союзника покладатися більше не варто. І навряд чи ситуація зміниться з новим президентом

Є кілька причин вважати, чому рішення американського президента Дональда Трампа вивести американські війська з північної Сирії та залишити курдський регіон вразливим до військового вторгнення сусідньої Туреччини, було жахливим. Курдські сили, що контролюють регіон, були головним партнером США у боротьбі проти Ісламської держави (ІД). Відмова Трампа від них ще більш посилила вже існуючі сумніви в цьому регіоні та по всьому світу в надійності союзництва з США.

Це рішення також створило умови, що дозволили сотням, а може і тисячам терористів ІД в курдських тюрмах вийти на свободу, і вони вочевидь відновлять терористичну діяльність, як тільки з’явиться така можливість. Тож тут питання більше не тому, чи повернуться американські війська в Сирію, а коли саме вони це зроблять, щоб боротися з реконструйованою ІД (і більш ймовірно, що без місцевого партнера, який розділить тяжкість боїв). У той же час курди звернулись до сирійського уряду з проханням захистити їх від турецьких військ, і такий крок дозволив брутальному режиму президента Башара Асада (підтримуваного Росією та Іраном) відновити свій контроль над більшістю країни. У свою чергу США втратили більшість своїх важелів, з якими вони могли мати політичний вплив у Сирії.

Схоже на те, що хибне рішення Трампа пов’язане з його бажанням виконати обіцянку, яку він дав під час виборчої кампанії-2016 — вивести американських військових з Сирії та Близького Сходу. Та тут постає більше питання: враховуючи негативний вплив такого рішення, з чого він взяв, що це принесе йому популярність всередині країни?

Трамп багато в чому відображає настрій Америки

Одним із пояснень може слугувати те, що Трамп плутає «безкінечні війни» з відкритою військовою присутністю. Така плутанина дорогого коштує. Дії США в північній Сирії були розумними та дієвими. Курдські сили взяли на себе основну частину боротьби проти ІД, вклад США був помірним, і здебільшого зводився до консультування та розвідувальної підтримки. Більше того, американська присутність стримувала турків, сирійців, росіян та іранців. З виведенням американських військ запобіжники щезнули наступного ж дня.

Що більш важливо, рішення Трампа вписується у давню американську традицію ізоляціонізму, історія якої тягнеться ще від батьків-засновників Америки. Вона була в стані ремісії за часів Холодної війни, та недавно виникла знову, підживлена «втомою від інтервенцій», тригером чого стали довгі та дорогі війни в Афганістані та Іраку. На додачу існує широко розповсюджена в країні думка про те, що багато побутових потреб — від інфраструктури до охорони здоров’я та освіти — не задовольняються. Відсутність акценту на зовнішній політиці в американських школах та медіа також сприяє такому розвороту.

Слоган Трампа «Америка передусім» базується на ідеї, що витрати США на глобальне лідерство набагато перевищують будь-які вигоди. Ресурси, що витрачаються на активність за кордоном, відповідно до цього бачення, знайшли би краще застосування вдома.

Якби слушно не звучали такі аргументи, думка про те, що США можуть спокійно повернутися спиною до світу і все ще процвітати, навіть коли глобальний порядок іде на спад, є вкрай хибною. Трамп неодноразово заявляв, що Сирія не є критично важливою для американської безпеки, зазначаючи, що вона за тисячі кілометрів від США. Та 11 вересня 2001 року американці важкою ціною завчили, що відстань не є гарантією безпеки. Так само як інфекційні захворювання, наслідки зміни клімату та спроби підірвати вибори не зупиняються біля національних кордонів.

Витрати Америки на свою глобальну роль серйозні в будь-якому випадку. Зараз один лише оборонний бюджет налічує 700 мільярдів доларів щорічно, а розвідка, зовнішня допомога, дипломатія та підтримування ядерного арсеналу доводять загальні витрати на національну безпеку до більш ніж 800 мільярдів доларів. Але у відсотковому співвідношенні до ВВП це значно менше середнього показника за часи Холодної війни. І тим не менш, історія показує, що економіка США процвітала навіть при такому високому рівні витрат.

Безумовно, США мають чимало внутрішніх недоліків — від державної освіти до охорони здоров’я — та за великим рахунком ці проблеми не є результатом браку ресурсів. На охорону здоров’я країна витрачає вдвічі більше ніж інші члени Організації економічного співробітництва та розвитку в середньому, проте американці більше не ведуть здоровіше життя. Так само як і більші витрати на освіту не дають кращих результатів, ніж у країнах, що витрачають на це менше. Як витрачати гроші завжди було важливішим за те, скільки їх є.

Та ці факти заледве мають значення, коли справа доходить до політичних дебатів. Багато кандидатів, які претендують на висування від Демократичної партії, щоб кинути виклик Трампу на президентських виборах-2020, щонайменше поділяють деякі з його ізоляціоністських поглядів, так само як і багато американців, про що свідчать опитування громадської думки. Трамп багато в чому відображає настрій Америки, будучи його драйвером, і певною мірою трампізм — бажання відступити від своїх глобальних зобов’язань загалом і від військових зокрема — швидше за все залишиться і після цього чоловіка.

У якийсь момент усе зміниться. Історія показує, що періоди відступу часто закінчуються в силу якогось великого геополітичного потрясіння, за чим наступають часи напруги. Проблема лише в тому, що такі потрясіння, як правило, дорого обходяться з точки зору людських життів і ресурсів. Але наразі та в найближчому майбутньому США навряд чи будуть вести зовнішню політику, що відповідає їх інтересам та силі.

НВ володіє ексклюзивним правом на переклад та публікацію текстів Project Syndicate. Републікація колонки заборонена

Copyright: Project Syndicate, 2019.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Новини по темі

Скасуйте кріпосне право

Відсутність вільного ринку землі зовсім не захистила селян від зубожіння. І через 90 років Україна випав шанс скасувати кріпосне право вдруге

1

Перший крок з минулого в майбутнє. Чому я — за ринок землі

Хто переживе земельну реформу, тому потім вже нічого не страшно

2

Давайте не боятись. Настав час для ринку землі

Сьогодні історичний день — у Верховній Раді розглядатимуть земельну реформу

2 38

Зеленський ще вчиться бути президентом

Але є підстави для оптимізму: за останній час він сказав багато правильних речей для публіки

Зеленський ще вчиться бути президентом

Але є підстави для оптимізму: за останній час він сказав багато правильних речей для публіки

1

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie