Мар'ян Ощановський: Політична криза в Білорусі: чи можливі радикалізація протесту і анексія?.

У Білорусі другий місяць поспіль тривають протести проти режиму Олександра Лукашенка. Протестуючі вимагають скасувати результати президентських виборів і призначити нові.

В Україні, хто спостерігає за масовими мітингами в Білорусі, найчастіше задають два питання: 1) Чи можлива радикалізація протесту? 2) Чи можливий аншлюс Білорусі Росією? Спробую відповісти на них.

1) Радикалізація протесту – це майже завжди спонтанний сплеск емоцій на кричущу несправедливість. Ескалація протесту у Білорусі можлива в будь-який момент. Каталізатором для радикалізації може стати день інавгурації Олександра Лукашенка, показові суди над опозиціонерами з нехтуванням норм права, неоправдане насильство.

Чи може білоруська влада у відповідь на радикалізацію застосувати армію? За роки правління Лукашенко жодного разу не застосовував армію для придушення протесту. Зараз він демонструє таку готовність, хоча це, швидше, залякування і демонстрація сили. Застосування армії неефективне в умовах відсутності повної інформаційної блокади та коли багатотисячні протести проходять одразу в багатьох містах. Армія може бути застосована в окремих випадках (наприклад, під час штурму протестувальниками державних установ), зате спроби придушити силами військових багатотисячні протести не увінчаються успіхом.

Водночас, ватро відзначити, що радикалізація протесту навряд чи вигідна білоруській опозиції. В Україні полюбляють згадувати Революцію Гідності – мовляв, саме завдяки радикалізації Майдан переміг режим Віктора Януковича. По-перше, це не зовсім так. Режим Януковича похитнувся після того, як почала сипатися владна вертикаль, міністри почали втіками за кордон, а депутати один за одним виходити з Партії регіонів. По-друге, давайте не забувати досвід інших країн. У Вірменії прихильники Ніколи Пашиняна перемогли завдяки злагодженій блокаді об’єктів інфраструктури, а не конфронтації з силовиками.

Куди ефективнішим за радикалізацію протесту в Білорусі може стати блокування роботи державних підприємств. У Білорусі держава володіє 80% всіх активів. Це величезний ресурс. Коли він повність припинить роботу, Лукашенко виявиться безсилим перед протестом білоруського народу.

2) Останнім часом можна почути чимало розмов про те, що зараз відбувається «тихий аншлюс» Білорусі РФ.

Росія, безумовно, посилює свій вплив на сусіда, чому, зокрема, сприяє переорієнтація Лукашенка, який сам прибіг в обійми Москви. У той же час, говорити про перспективи реального приєднання Білорусі до РФ точно зарано. Впровадження єдиної національної валюти і створення єдиної банківської системи, повна ліквідація державних кордонів, злиття збройних сил і спецслужб, адміністративна реформа, інтеграція білоруської економіки в російську, яка неминуче супроводжуватиметься масовою приватизацією російськими олігархами білоруських держпідприємств, - це далеко не повний перелік що має бути зроблено, аби аншлюс Білорусі відбувся.

Давайте не забувати, що у Білорусі знижуються проросійські настрої. Впродовж 2019 року у Білорусі кількість прихильників союзу з РФ зменшилася з 60% до 40%. Тому трохи наївно думати, що білоруси будуть мовчки спостерігати, як РФ поглинає їхню країну.

Навіть, якщо план «тихого аншлюсу» Білорусі запушений, на якомусь етапі він почне провалюватися через небажання білорусів ставати частиною Росії. Тоді Кремлю прийдеться силою анексувати територію, яка за площею і населенням приблизно в п’ять разів більша за Крим. Чи готовий Володимир Путін реалізовувати силовий сценарій приєднання Білорусі? Є великі сумніви, зважаючи на економічну ситуацію в РФ, яка значно гірша, ніж була шість років тому.

Куди ймовірнішим видається наступний сценарій розвитку подій. Якщо влада почне вислизати з-під рук Лукашенка, Путін не стане робити все можливе, щоб зберегти за ним президентське крісло. Натомість він допустить проведення в Білорусі виборів за участю лідерів опозиції, на яких спробує привести до влади лояльних до РФ політиків.

Новини по темі

Команда Зеленського давно розпалась, ніякої монобільшості не існує, фінансові групи почали свою гру, – Кабакаєв.

На президента перестали орієнтуватись, а кожен почав свою власну гру, щоб залишитись в українській політиці.

1

У «Слузі народу» назвали ім'я можливого спікера України в ТКГ.

Качура пояснив суть нової посади

1 1

Пандемія коронавірусу ускладнила ситуацію з правами людини на Донбасі. місії ООН Богнер.

Військові дії і пандемія драматично впливають на права людей сходу України і їхню можливість отримувати соціальне забезпечення.

1

У Раді скасували найближчі пленарні засідання через спалах COVID-19.

Сьогодні нардепи проголосували за відповідну постанову.

3

Судять антикорупціонера Шабуніна

Печерський районний суд міста Києва визнав голову Центру протидії корупції Віталія Шабуніна винним у несвоєчасному поданні декларації. Про це він повідомив у Facebook у середу і опублікував фото з зали суду.Громадський активіст повідомив, що запіз...

7

Кулеба прокоментував згадки про Україну на дебатах Трампа і Байдена.

Глава МЗС вважає позитивною динамікою, що про Україну почали рідше згадувати.

2

В Україні повернули «пакунок малюка»

У записці до законопроєкту також наводиться перелік речей, які входять до пакунку.

1

Основна сесія ЗНО-2021 Україні триватиме з 21 травня по 15 червня.

Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) повідомляє, що основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у 2021 році розпочнеться 21 травня і триватиме до 15 червня.

1

Рада ухвалила закон про безпеку донорської крові

Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому законопроєкт №3648 "Про безпечність та якість донорської крові та компонентів крові".

1

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie