Світло пам’яті: Михайлівський собор об’єднав серця у прощанні з Павлом Петриченком.

19 квітня відбулося прощання з Павлом Петриченком у Михайлівському соборі, де зібралися сотні людей, щоб віддати останню шану справжньому Герою України. Його самовідданість та героїзм надихатимуть покоління українців на боротьбу за свободу та гідність

19 квітня Михайлівський собор зібрав у своїх стінах тих, хто прийшов віддати останню шану Павлу Петриченку, молодшому сержанту 59-ї бригади, герою, який віддав своє життя заради миру на своїй землі. Серед стародавніх мозаїк та вітражів, під світлом свічок та молитов, прощання перетворилося на єдиний потік вдячності та пам’яті. На церемонії прощання побувало й Еспресо.

Фото: Карина Рева / Еспресо

Серед тих, хто прийшов, були не лише рідні та друзі, а й побратими, які боролися поруч з Павлом. Вони несли фотографії та нагороди, які стали символами його життя та боротьби. Відчуття спільноти та солідарності наповнювало простір, об’єднуючи всіх присутніх у спільному горі.

Родина, колеги, військові та небайдужі прийшли провести в останню путь Павла Петриченка

Анастасія Станко, головна редакторка агенції журналістських розслідувань "Слідство.Інфо", згадала розмові з Еспресо, як спілкувалася з героєм напередодні загибелі. Вони обговорювали не війну, а події в Києві. Як розповіла Анастасія, Павло був дуже веселою людиною та завжди жартував.

"У нього там вже було поранення вуха, я кажу: "ти що там трьохсотий, все окей?" - А він каже: "та, все окей". Я кажу: "добре, що не вмер"; а він: "я не збираюся вмирати, мені дуже цікаво подивитися, чим все закінчиться, я обов'язково поживу". Чесно важко повірити, людина, яка завжди потрапляла в небезпеку, ніколи небезпеки не боялась - між поліцейськими бився, якісь акції постійно організовував, скидав пам'ятники Леніну по країні. Якось завжди йому вдавалося пропетляти від смерті й важко повірити, що не вдалося цього разу", - згадує головна редакторка агенції журналістських розслідувань "Слідство.Інфо".

Анастасія Станко на обряді прощання з героєм, Фото: Карина Рева / Еспресо

Вшанувати героя прийшло чимало людей. Михайлівський собор, що став місцем прощання, не міг вмістити всіх. Люди стояли пліч-о-пліч, заповнивши не лише внутрішній простір, а й подвір'я, де кожен міг відчути спільноту духу та єдність у скорботі. Вони прийшли, щоб віддати шану не тільки словами, а й своєю присутністю, висловлюючи безмежну повагу та вічну пам’ять герою, який віддав життя за свободу.

Фото: Карина Рева / Еспресо

Павло Петриченко був не лише військовим, а й активістом, який відстоював справедливість і брав участь у громадських протестах. Його відвага та відданість ідеалам свободи залишаться у пам’яті народу, як приклад нескореного духу та віри в краще майбутнє для своєї країни.

Відспівування загиблого захисника

Родина Павла Петриченка біля труни загиблого героя

Ная Новак, керівниця відділу комунікацій і партнерств Благодійного Фонду Сергія Притули, працювала разом із Павлом, розповідає, що військовий між бойовими виходами включався у робочі наради: "Ця людина, яка постійно щось робила для України 24/7 і ми всі втратили дуже великого друга".

Також на похороні був присутній Сергій Притула.

Сергій Притула прийшов віддати шану Павлові Петриченку

Цей день став не лише днем скорботи, а й днем вшанування героїзму та незламності духу людини, яка жила не для себе, а для інших. Павло Петриченко залишиться у серцях як символ непереможності та надії, яка живе в кожному, хто продовжує його справу.

Павла поховають на Аскольдовій могилі.

Що відомо про Павла Петриченка

Павло Петриченко, молодший сержант 59 окремої мотопіхотної бригади, загинув 15 квітня на Донеччині, виконуючи бойове завдання. Він був не лише відважним воїном, але й активним учасником громадського життя, відомим своєю участю в Євромайдані та ініціативі "Хто замовив Катю Гандзюк". Боєць не дожив один день до свого 32-річчя, але йому назавжди залишиться 31.

Фото: facebook Pasha Petrychenko

Перед війною Петриченко став керівником штабу майбутньої політичної партії Сергія Притули й взяв на себе керівництво організаційними справами його благодійного фонду. Після того, як російські війська відступили з Київщини у квітні 2022 року він приєднався до 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, як аеророзвідник, а згодом командира відділення безпілотних літальних апаратів. У травні активіст уже брав участь у бойових діях у Миколаєві. Також були битви на лівому березі Дніпра на Херсонщині, де бригада зазнала великих втрат, розповідав сам Павло. Також військовий ніс службу на Донеччині.

Фото: facebook Pasha Petrychenko

Торік Павло був нагороджений "Залізним Хрестом" та "Хрестом хоробрих" від Валерія Залужного за свою сміливість та відданість справі. Президент Володимир Зеленський відзначив його орденом "За мужність" ІІІ ступеня.

Фото: facebook Maryna Petrychenko

Він залишив по собі спадщину активізму, ініціювавши петицію проти онлайн-казино для військовослужбовців, яка зібрала понад 25 тисяч підписів, звернувши увагу суспільства на цю проблему. У відповідь Зеленський провів нараду та анонсував, що РНБО розгляне це питання.

Його останнє інтерв’ю, де він говорив про вплив ігрового бізнесу на військових було опубліковано за день до його смерті на ютуб-каналі "Телебачення Торонто".

Соціальні мережі переповнені сумом та вдячністю за його героїзм. Відомі особистості, такі як блогери та волонтери Сергій Притула, Антон Ходза, Сергій Стерненко, Ігор Лаченков, головний редактор "Ісландія" Сергій Грішин висловили свої співчуття родині.