Після нормандського формату. Сценарій перемоги

Володимир Зеленський має шанс увійти в історію як людина, яка вирішила проблему Донбасу. Для цього потрібно зберігати впевненість у подальших діях

9 грудня відбулася довгоочікувана зустріч лідерів «Нормандської четвірки». Незважаючи на спроби певних політичних сил сформувати думку про «зраду». Володимир Зеленський не порушив так звані «червоні лінії». І це вже перемога, адже президенту України вдалося зберегти і захистити національні інтереси нашої країни.

На сьогодні визначальною точкою прогресу в переговорах послужить обмін полоненими за формулою «всіх на всіх». Згідно із заявою лідерів «нормандської четвірки», такий обмін повинен відбутися вже до кінця 2019 року. Але далі виникає все більше запитань, ніж ми маємо відповідей.

Зустріч у Парижі чітко показала, що не тільки Україна має свої «червоні лінії». Такі ж лінії притаманні і Кремлю, який за всі роки війни жодного разу їх не переступив. Путін продовжує проштовхувати свій власний порядок денний в контексті ОРДЛО, наполягаючи на місцевих виборах, прямих переговорах Києва з сепаратистами і закріпленні особливого статусу для Донбасу в Конституції України на постійній основі. У той же час ми розуміємо, що Росія не має намірів повертати нашій країні контроль над україно-російським кордоном, як і виводити свої війська. Тому ситуація на сьогодні склалася не те, що патова, але дуже складна, коли принципові, стратегічні речі впираються в глухий кут імперських амбіцій і цинізму Кремля.

Ситуація дає можливість Володимиру Зеленському реалізувати альтернативний сценарій перемоги

У той же самий час саме ця ситуація дає можливість Володимиру Зеленському реалізувати альтернативний сценарій перемоги щодо Росії. Тим більше, що найближчих чотири місяці до того, як відбудеться наступна зустріч в «нормандському форматі», дають Україні певний карт-бланш.

Перше, на що варто звернути увагу — це слова Ангели Меркель про те, що «Мінський меморандум був підписаний 19 вересня 2014. І, звичайно, з огляду на президентські вибори, що пройшли в Україні, можна поставити запитання: чи має ця угода "закам'яніти" чи її можна повернути до життя?».

Таким чином, ми бачимо, що канцлер Німеччини не проти оновити Мінські угоди. У той же час позиція Зеленського про те, що він не згоден з тим варіантом меморандуму, який був підписаний у Мінську 12 лютого 2015 року, має право на життя. Така позиція створює можливість тиску на Росію силами Заходу щодо перегляду угоди і розроблення нового документа, який буде відповідати сьогоднішнім реаліям. Тому що тільки новий документ може відкрити шлях до реалізації тактики повернення Україні контролю над кордоном.

По-друге, до переговорів потрібно залучати і інших партнерів. Йдеться про такі країни як США, Велика Британія і Польща. До слова, сенатор від Республіканської партії Рон Джонсон заявив, що США обов'язково повинні брати участь у врегулюванні ситуації на Донбасі.

У свою чергу, можна зіграти в політику асиметрії і надати можливість Путіну включити до складу нового формату переговорів Республіку Білорусь чи Казахстан. Але тільки за умови, що в новому форматі також братимуть участь Америка, або Велика Британія. Такий крок буде наочно демонструвати готовність України вирішувати проблему, а не йти від неї, чого не можна сказати про Росію.

Третій важливий момент успіху України стосується постійного діалогу з нашими західними партнерами. Сьогодні складається ситуація, коли спільні зусилля щодо тиску на Кремль можуть дати бажаний результат. Збереження і посилення санкцій, вимоги виконання Москвою вироку Стокгольмського арбітражу, активна робота України в ООН в контексті прийнятої 9 грудня резолюції Генеральної Асамблеї «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів», подальше виявлення нових доказів присутності ВС РФ на території ОРДЛО і поставки на окуповані території озброєння — все це сприятиме ослабленню позицій Росії. Ми переможемо тільки тоді, коли зможемо переконати світову спільноту діяти більш жорстко щодо Росії. Тільки коли перед Москвою ребром постане питання про збереження впливу на Донбас і подальша окупація Криму, або ж повна міжнародна ізоляція з усіма наслідками, що випливають звідси, оточення Путіна задумається, заради чого їх президент веде війну в Україні.

Володимир Зеленський має шанс увійти в історію як людина, яка вирішила проблему Донбасу. Для цього потрібно зберігати впевненість у правильності своїх дій, виявляти політичну волю і принциповість в контексті захисту національних інтересів України, і весь час тримати контакт із Заходом, який може вплинути і перемогти Росію. Питання залишається лише в тому, чи є Україна тією країною, за яку потрібно боротися. І саме відповідь на це запитання безпосередньо перебуває в компетенції глави нашої держави.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Новини по темі

Чому молодим міністрам не варто скаржитися

Якщо тобі кажуть про успіх справи і свій, риторику про дітей і особистої треба забути

1

Революція даних. Як наука врятує світ

Історія показує нам, що коли сила науки і техніки використовується для вирішення найбільших проблем суспільства, життя мільйонів людей може стати краще

2

Чи зможе Україна повернути Донбас?

Реінтеграцію Донбасу і Криму варто сприймати не як загрозу чи проблему, а як проекти загальнонаціонального єднання і нових можливостей

2

Страховка від штрафів GDPR. Міф чи реальність?

Хоча українські корпорації ще не платили штрафів за недотримання нових правил ЄС, випадки, за які вони можуть поплатитися, у нас не рідкість

1

Міністри скаржаться на зарплату. Як реагувати?

Персональні фінанси — це чутливе питання. Комусь їсти нема чого, комусь перли дрібні, більшість постійно викручується. У будь якій країні, до речі

2

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie