Право військовослужбовця строкової служби на грошову допомогу: постанова Верховного суду

АСН 1
Право військовослужбовця строкової служби на грошову допомогу: постанова Верховного суду

Право військовослужбовця строкової служби на грошову допомогу: постанова Верховного суду

Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу повним складом палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав прийняв рішення щодо прав на отримання грошової допомоги військовослужбовцям строкової служби, передає прес-служба суду.

Справу передано на розгляд палати в зв'язку з необхідністю відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20 березня 2018 з справі № 276/322/17 (№ К/9901/2174/17).

Позивач оскаржує дії Міністерства оборони України про відмову у виплаті одноразової допомоги по інвалідності, отриманої при виконанні обов'язків військової служби в країнах, де велися бойові дії. Крім того, позивач вказує, що різне врегулювання питання виплати спірної грошової допомоги військовослужбовцям за контрактом та військовослужбовців строкової служби є дискримінацією, яка проявляється у встановленні різних умов на отримання одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів відступила від укладення щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, оскільки ч. 6 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (у редакції, чинній з 1 січня 2007 до 1 січня 2014 г.) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, згідно з якими обмежено проміжок часу, в який, в разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги.

Такий проміжок часу певний періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції ст.16 Закону № 2011-ХII після закінчення трьох місяців з дня звільнення зі служби права на отримання зазначеної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

Оскільки позивачеві вперше встановлено інвалідність більш ніж через 20 років після звільнення зі строкової військової служби, яку він проходив з 1981 року в Республіці Афганістан, право на отримання одноразової грошової допомоги з ст. 16 Закону № 2011-ХII у позивача відсутній.

Також Суд зазначив, що проходження військової служби за контрактом та проходження строкової військової служби є різними видами військової служби, зі своїми особливостями і специфікою.

У той же час законодавством закріплено право на отримання спірної грошової допомоги як для військовослужбовців за контрактом, так і для військовослужбовців строкової військової служби, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що врегулювання законодавством умов виплати одноразової грошової допомоги окремо щодо військовослужбовців за контрактом та військовослужбовців строкової військової служби є проявом дискримінації - розрізненим ставленням до особи з властивим йому певним персональним ознакою. Вид військової служби можна вважати персональною ознакою в розумінні поняття дискримінації, а різне регулювання умов соціального захисту - визнавати обмеженням в реалізації або користуванні правами і свободами, пише Судово юридична газета.