Скандал у Києві: у сотні шкіл скоро не буде директорів.

Кому за це дякувати?

Літні канікули — для шкіл справді гаряча пора. Доки учні відпочивають, школа має підготуватися до нового навчального року, і без директора зробити це неможливо. Але вже з першого липня у 109 школах Києва кабінети директорів мають спорожніти, — в нинішніх директорів закінчується контракт, нових не призначили. Намітився величезний скандал.

За іронією долі, саме столиця свого часу ініціювала обрання директорів шкіл на відкритому і прозорому конкурсі, і тепер, схоже, саме тут їй і підтяли крила. Як?

Дивна історія. Наприкінці травня місцеві депутати з постійної комісії Київради з питань освіти, науки, сім'ї, молоді та спорту ні сіло ні впало… рекомендували Департаменту освіти і науки КМДА призупинити проведення конкурсу на зайняття посад директора. Що сталося, чому? Офіційне пояснення — готується нове Положення про конкурс.

Вдосконалювати конкурс — не гріх, але чому саме зараз напала на депутатів така сверблячка? Навіть якщо ситуація складеться ідеально (припустімо, новий порядок конкурсу ухвалять на найближчій сесії) — чи зможуть нові процедури набрати чинності до 1 липня? Часу обмаль! Коли ж обирати директорів, коли їм ставати до роботи, готувати школи?

І ремонт — не єдина проблема. Усі, мабуть, чули, що, згідно з новим законом «Про повну загальну середню освіту» , вчителі пенсійного віку працюють за контрактом, і укладається він лише на один рік. А що це означає? Що вже зараз директорам треба терміново підписувати або не підписувати контракти з учителями-пенсіонерами. І їх немало — за підрахунками експертів, це третина всіх освітян міста Києва. Ось і виходить: немає директора — немає контракту — всіх цих працівників буде звільнено. А чи повернуться вони, коли директора нарешті призначать, і скільки через це у школі буде вакансій — хтозна.

Чому ж депутати з освітянської комісії втрутилися в налагоджений і розмірений процес конкурсу та призначення директорів?

Насправді ідея змінити порядок проведення конкурсу майбутніх директорів уже рік витає в кабінетах Київради. Проєкт рішення про затвердження нового Положення про конкурс директорів шкіл та дитсадків надійшов на розгляд депутатам ще в липні 2020 року, тобто був готовий уже рік тому. Але тоді вибори та політичні чвари між депутатами попередньої каденції завадили їм в останні місяці проголосувати за необхідні зміни. Та й «новації» у правилах конкурсу невеликі — вони стосуються складу конкурсної комісії. Тому ця «важка» місія внесення кількох правок перейшла до нового складу депутатів Київради. Сподіваюся, тепер усім зрозуміло, хто зволікав із внесенням змін, — виключно депутатський корпус: попередні не встигли, а нові лише у травні згадали, що це треба зробити.

Отже, каменем спотикання став… склад конкурсної комісії. Як його хочуть змінити? Напрацьовані правки на офіційному сайті Київради знайти важко, але начебто 10 червня 2021 року на черговій сесії Київради їх запропонують депутатам із голосу.

Здавалося б, що тут правити й виправляти? Все чітко розписано в Законі України «Про повну загальну середню освіту» (ст. 39). Комісія має налічувати від шести до 15 осіб, але при цьому складатися з депутатів місцевої ради, чиновників, експертів і представників громадських організацій, без перекосів у той чи інший бік. Тому в законі чітко зазначено: депутатів може бути не більше ніж по одному від фракції.

Як людина, котра брала безпосередню участь у робочих групах із підготовки закону «Про повну загальну середню освіту» і в обговоренні цих норм, хочу сказати, що дебати про склад комісії були палкими ще під час опрацювання Закону в комітеті Верховної Ради. Збалансованість складу і чисельності комісії — робота не одного дня й результат не однієї консультації величезної кількості людей саме зі сфери освіти. І це зрозуміло: адже від того, наскільки чесно й справедливо буде сформована конкурсна комісія, залежать підсумки конкурсу, а отже — призначення директорів шкіл.

Але автори правок до Положення про конкурс — три депутати профільної освітянської комісії Києва — вирішили додати власного розуміння норм закону, а саме запропонували свої вимоги до складу комісії: два члени — державні службовці, зокрема й із департаменту освіти, двох членів освітянська комісія Київради призначатиме самостійно, ще двох — Громадська рада КМДА. Ось із цією Радою дуже цікавий момент. Вона має бути чимось на кшталт фільтру для решти громадських організацій. Тобто допускати до участі в конкурсі на формування конкурсної комісії пропонують через Громадську раду, і то лише дві особи. Але чому такі обмеження для громадськості, і чи передбачені такі повноваження для однієї організації? У якому законі таке записано? Для забезпечення чесності та прозорості конкурсу конче важливо, щоб у конкурсній комісії були представники різних громадських організацій, і основна вимога — щоб усі вони були зі сфери освіти. Це унеможливить зловживання, адже з однією людиною домовитися можна, з усіма — ні.

Отже, що ми маємо в підсумку? Конкурсна комісія, яка визначає майбутніх директорів шкіл, складається переважно з депутатів. Подивіться самі: у Київраді сім фракцій, від кожної по одному представнику — це вже сім членів комісії. А їх має бути не більше 15. Освітянська комісія депутатів також наділила себе правом призначати дві особи — правда, без будь яких «фільтрів» чи «прокладок». Тобто дев’ять із 15 осіб уже відомі .

І ось ще одне питання — а які вимоги до членів конкурсної комісії, як їх обиратимуть? Про це в депутатських правках до Положення про конкурс — ані слова. Хоча, за законом, народні обранці мали б зазначити: «Вимоги до членів конкурсної комісії та порядок її формування визначаються положенням про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти».

Не ввійдуть до складу комісії представники профспілок, професійних об’єднань учителів і батьківських організацій, як це було з перших днів роботи конкурсу. Бо їх усіх послали в так званий фільтр Громадської ради при КМДА, а чи пройдуть вони в числі тих двох обраних — невідомо. До речі, ініціатори правок не змогли пояснити, які будуть критерії та умови подання документів до цього «фільтру». Ми ж усі чудово розуміємо, як із допомогою критеріїв відбору можна відсіяти небажаних учасників Ради. Все це — не що інше як спотворення ідеї конкурсу через надбудови «фільтру» або «прокладки» для інституцій громадянського суспільства, але нічого цього не передбачено в законах «Про освіту» чи «Про повну загальну середню освіту».

Та це не всі ідеї від депутатів освітянської комісії Київради. Є ще вишенька на тортик, — із запропонованих правок випливає, що без депутатів конкурс узагалі неможливий. Бо вони будуть формувати й затверджувати склад комісії, яка може погодити або відхилити кандидатуру переможця конкурсу. І взагалі ця комісія складатиметься переважно з депутатів (до побачення, експерти й громадськість!). Логічне питання — тоді навіщо цей конкурс?

Хотілось би нагадати, що 2015 року Київ став першим містом, де відбувся прозорий та публічний конкурсний відбір керівників навчальних закладів. Відтоді пройшло 18 конкурсів, у яких взяли участь 458 осіб, обрано 180 переможців.

Усі питання проведення конкурсу прописані в законах «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та в Типовому положенні. Безліч дискусій проведено, масу зусиль покладено на те, аби в школи прийшли найкращі з найкращих директорів. Бо можна скільки завгодно говорити про реформи в школі, але без гарних менеджерів вони неможливі.

Певна річ, жодна ідея не є остаточною, вона може розвиватися й поліпшуватись. Але ж із розумом, виважено, без абсурду та порушення законів. Нині ж ми бачимо, що намагання «реформ» породжують хаос. Чи можуть депутати комісії Київради змінити закон або вигадати свій, новий? Думаю, запитання риторичне. Навіщо все це? Можливо, через банальне незнання законів. А може, через майбутні вибори. Адже школи — це виборчі дільниці, це великий електоральний ресурс. І депутатам було б вигідно мати вплив на призначення керівника закладу, у школі не завадить «своя» лояльна людина.

Конкурс має залишитися публічним і прозорим, і вже ж точно поза політикою. Якщо доведеться — впевнена, що і вчителі, і профспілки, і батьки, і громадський сектор зможуть захистити цю ідею.

Дзеркало Тижня

«Дзеркало Тижня» - Останні новини України й світу. Лише достовірні новини політики, економіки, світу, культури й науки.

https://zn.ua/ukr/

Новини по темі
У світову політику повертається велика гра

У світову політику повертається велика гра

За чотири роки Трамп встиг не просто зруйнувати союзницькі або навіть доброзичливі відносини з Європою і з більшою частиною союзників, а й своїми хамськими витівками він спровокував відсіч, в тому числі – Євросоюзу

Обозреватель

Байден готується передати Путіну «жорсткий сигнал» щодо агресії та кібератак РФ.

Білий дім ставить своїм завданням продемонструвати, що Джо Байден на зустрічі з Путіним в Женеві подасть «жорсткий сигнал». Саміт пройде в двох форматах – «ширшому і вужчому». Про це повідомляє телеканал NBC. Чи відбудеться зустріч лідерів к...

UA.NEWS

Зеленський ігнорує Байдена / ПДЧ в НАТО / Корінні народи Росії - Суботній Політклуб.

Зеленський ігнорує Байдена / ПДЧ в НАТО / Корінні народи Росії - Суботній Політклуб.

Зеленський ігнорує Байдена: президент України Володимир Зеленський ігнорує президента США Джо Байдена - не дотримується позиції Сполучених Штатів щодо подій в Україні, олігархів зокрема. ПДЧ в НАТО: імовірність отримання ПДЧ (Плану дій для членств...

12

Євро-2020 - Вечірній ПреЗЕдент

Євро-2020 - Вечірній ПреЗЕдент

Підпишіться і натисніть , щоб отримувати сповіщення про трансляції та нові відео. Telegram без спаму ️ Facebook ️ Twitter ️ У нас є що подивитись! КОНДРАТЮК У ПОНЕДІЛОК: "ПРЯМИМ ТЕКСТОМ" З ЮРІЄМ ЛУЦЕНКОМ: ТОКШОУ "ВЕЛИКА ПОЛІТИКА": ТОКШОУ "ДІЙОВІ О...

2

Чи не допомагає Зеленський Медведчуку? Що у плівках медведчука занепокоїло колишнього генпрокурора.

Чи не допомагає Зеленський Медведчуку? Що у плівках медведчука занепокоїло колишнього генпрокурора.

Підпишіться і натисніть , щоб отримувати сповіщення про трансляції та нові відео. Telegram без спаму ️ Facebook ️ Twitter ️ У нас є що подивитись! КОНДРАТЮК У ПОНЕДІЛОК: "ПРЯМИМ ТЕКСТОМ" З ЮРІЄМ ЛУЦЕНКОМ: ТОКШОУ "ВЕЛИКА ПОЛІТИКА": ТОКШОУ "ДІЙОВІ О...

3

Водні фільтри в Криму не витримують ‌‌-‌ ‌Крим.Реалії‌

Водні фільтри в Криму не витримують ‌‌-‌ ‌Крим.Реалії‌

Водні фільтри в Криму не витримують. Яку воду п’ють у Криму? Кримчани масово скаржаться на якість питної води. Опитані кажуть, що навіть фільтри не витримують, замінюють їх частіше. Як вихід, люди купують бутильовану воду або у вуличних водоматах....

«Пионеры, идите в ж*пу!» : кого з фігурантів  «плівок медведчука»  несподівано послав Луценко.

«Пионеры, идите в ж*пу!» : кого з фігурантів «плівок медведчука» несподівано послав Луценко.

Фаїна Раневська в задушливі роки соцреалізму і марксистсько-ленінськоі етики була острівком здорового гумору про оточуючий маразм. Її цитати поширювали самвидавом і передавали із рук у руки. І, як не дивно, вони досі актуальні. Вже 2 роки, як і...

4

У росіян бомбить: форма збірної України на Євро-2020 виїдає очі Кремлю, Думки мої тихі.

У росіян бомбить: форма збірної України на Євро-2020 виїдає очі Кремлю, Думки мої тихі.

Росіяни не перестають обурюватися новою формою нашої футбольної збірної на Євро-2020. Там, де на грудях зображена мапа України з Кримом, на комірці – гасло "Слава Україні", а під комірцем – "Героям слава". Читати на сайті:

5