Валютні ризики: Нацбанк пропонує українцям хеджування.

У відповідних умовах гнучкого курсоутворення, поширеною світовою практикою цивілізованих ринків є практика хеджування компаніями-виробниками своїх валютних ризиків за допомогою таких фінансових інструментів як форварди, свопи тощо.

В Україні також є можливість використовувати ці інструменти, зазначає прес-служба регулятора на сторінці у Facebook.

Валютна лібералізація та хеджування

Хеджування є загальноприйнятою практикою. Завдяки валютній лібералізації, український бізнес вже має можливість укладати валютні форварди під здійснення експортно-імпортних операцій, а також залучення іноземних кредитів.

Нагадаємо, ключовими пріоритетами послаблення на валютному ринку є зняття низки обмежень, які створюють найбільше додаткових труднощів для ведення зовнішньоекономічної діяльності та стримують нові іноземні інвестиції в Україну. Інші напрямки послаблення на валютному ринку стосуватимуться проведення окремих операцій, перш за все з цінними паперами та деривативами (інструменти хеджування), інвестицій за кордон, а також розширення функціоналу фінансових установ.

Для українських банків така операція не обумовлює ризиків, а виробникам це дає змогу зафіксувати валютний курс на майбутнє, який є прийнятним для них, закласти ці цифри в бізнес-план та не турбуватися щодо коливання на валютному ринку.

Як це працює

Форвардний контракт, або форвард (простою мовою) – угода, якою передбачено розрахунки, що перевищують поточні (касові) умови валютних операцій — умови «спот» (строком до 3 днів).

Відтак, купити, або продати валюту можна або зараз або потім – через тиждень, місяць, пів року тощо.

Рисунок 1 – Умови форварду та його ціноутворення

Наприклад, якщо поточний курс – 25 грн/дол., вартість гривні – 14% річних, вартість долару – 4% річних.

Підприємство хоче купити долари з поставкою валюти через пів року, але зафіксувати діючий поточний курс. У такому разі банк залучає гривневий кредит під 14%. На цю вартість у гривні він здійснює купівлю валюти (по 25 грн/дол.) і розміщує на депозит під 4% (рис. 2).

Рисунок 2 – Купівля доларів з поставкою валюти через 6 місяців

Фактично банківські витрати складають -10% річних (4%-14%). За 6 місяців — це 5% річних (-10%:12×6). Банк закладає відповідні витрати в ціну для клієнта: 25+5%=26,25 грн/дол.

Відтак, собівартість операції – 26,25. Плюс послуги банку (умовно 20 коп.), й отримаємо ціну купівлі валюти для компанії, яка хеджує ризики – 26,45 грн/дол.

І навпаки за тих самих умов, якщо через пів року клієнт воліє продати валюту, відбувається аналогічний, але зворотний процес. Банк позичає валюту на ринку під 4%, продає її (по 25) і розміщує гривні на депозит під 14%.

Банк отримує прибуток у розмірі: 14%-4%=10% річних, а за 6 місяців це становить – 5%. Банк додає цей прибуток до ціни для клієнта: 25+5%=26,25 грн/дол., що є собівартістю. Слід також врахувати мотивацію банку – оскільки він купує, то за мінусом умовних 20 коп., пропонує продати валюту по 26,05 грн/дол., зафіксувавши цей курс умовно в теперішньому часі.

Відтак, форвардний курс (курс поставки валюти у майбутньому) – курс майбутньої угоди, розрахований на базі поточної різниці ставок по валютах.

Що наразі залишається обмеженим

Передусім, практика хеджування не набула розвитку. За даними НБУ, в цей час на Міжбанківському валютному ринку України частка операцій типу СПОТ перевищує 97% (з урахуванням Свопів близько 80%).

Також існують регуляторні обмеження. Згідно з чинною постановою НБУ №5, клієнти банків здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на умовах «форвард» (з поставкою іноземної валюти або без її поставки) та на умовах «своп» виключно через банки.

Банкам забороняється здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на умовах «форвард» (з поставкою іноземної валюти або без її поставки) …, за винятком:

  • операцій з клієнтами-резидентами (ЮО та ФО — підприємцями) для хеджування клієнтами ризику зміни курсу іноземної валюти за операціями: з експорту та імпорту товару (продукції, робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу / оплатної передачі);
  • за кредитними договорами (договорами позики) резидентів-позичальників про залучення коштів від нерезидентів або від банку;

В підсумку зазначимо, що фінансові ризики – попри те, управляють ними, чи ні – завжди будуть присутні в кожному бізнесі. Реальному сектору притаманно мати фіксований рівень прибутку і можливість планування бізнес-діяльності. Отримання додаткового прибутку від зміни курсу – це сфера діяльності професійних ринкових спекулянтів, а не компаній виробників. Хеджування — це управління валютними ризиками, що не запобігає негативній події, але якщо подія відбудеться, а угода належним чином застрахована, негативний вплив такої події істотно послаблюється.

Ризики ринку та передумови обмежень

Макроекономічну та фінансову стабільність вдалося досягти завдяки наявним заходам захисту на валютному ринку, які наразі залишаються актуальними. Та попри це, Національний банк і надалі продовжуватиме поступову лібералізацію валютного ринку, розпочату у 2016 році після стабілізації фінансової системи й повернення економіки України до зростання. Основними факторами макроекономічних змінних є:

  • наявні зовнішні ризики, які породжені агресивними діями з боку РФ, зокрема, ескалації військового конфлікту на Сході та/або в Азовському морі, нових торговельних обмежень тощо;
  • істотні погашення зовнішнього боргу впродовж найближчих двох років, які обумовлюють потреби в істотному фінансуванні;
  • рецесія глобальної економіки та протекціоністські заходи, які уповільнюють міжнародну торгівлю;
  • рівень офіційних резервів не відповідає за композитним критерієм МВФ;
  • економіка залишається вразливою до надмірних курсових коливань на валютному ринку;
  • рівень доларизації банківської системи залишається високим.

Отже, в умовах впливу істотної кількості негативних факторів, українським виробникам важливо розширяти практику управління валютними ризиками використовуючи строкові фінансові інструменти – деривативи, які в межах укладених контрактів, унеможливлюють зміну котирувань для бізнесу. Саме так працює хеджування.

Автор: Діденко Сергій

загрузка...

Новини по темі

Прямі іноземні інвестиції в Україні: оцінка реінвестування доходів підприємств.

Наприкінці червня 2020 року НБУ оприлюднив результати перегляду даних платіжного балансу у зв’язку з подальшим удосконаленням обліку прямих іноземних інвестицій, а саме врахуванням реінвестованих доходів підприємств з прямими іноземними інве...

1

Економічна політика для країн ЕМ: рекомендації МВФ в умовах COVID-19.

Економічні наслідки пандемії COVID-19 для економік країн з ринком, що формується (Emerging Markets) виявилися значно серйознішими минулої світової фінансової кризи 2008-09 років. На відміну від минулих криз, вжиті в країнах (ЕМ) у відповідь заходи...

1

Трамп скасовує податки: антикризові кроки чи передвиборчий популізм на межі фолу.

Президент США Дональд Трамп ухвалив низку виконавчих указів щодо додаткових заходів підтримки американців у зв’язку з пандемією COVID-19 та кризою в економіці, через запроваджені жорсткі карантинні заходи. До завершення 2020 року в Сполучени...

3 1

«Укроборонпром» продовжує торгівлю з країною-агресором.

Попри величезні втрати в російсько-українській війні, окуповані території та безперервну агресію з боку РФ, що триває вже понад п’яти років, дехто з чиновників не лише активно продовжує налагоджувати корупційні схеми, наживаючись на армії, а...

3 82

В НБУ підрахували, скільки в Україні учасників небанківського фінансового ринку.

Нацбанк України завершив прийом звітів від учасників небанківського фінансового ринку. Станом на 8 серпня такі звіти подали 84% небанківських фінустанов, зареєстрованих в Державному реєстрі фінансових установ (ДРФУ) – тобто 1642 компанії. Як повід...

2 1

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie