Київ б’є на сполох: Мінкульт хоче майже у шість разів зменшити штрафи за руйнацію пам’яток.

Столична влада заявляє, що законопроєкти Мінкультури спрямовані на те, щоб унеможливити захист і збереження об’єктів культурної спадщини

Київська міська державна адміністрація вимагає зняти з розгляду Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики законопроєкти №4561 та №4562, розроблені Міністерством культури та інформаційної політики, оскільки ці проєкти законів спрямовані на те, щоб унеможливити захист і збереження об’єктів культурної спадщини як в Києві, так і в інших містах України. Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Засідання комітету відбудеться сьогодні, 9 червня, о 15:00.

Зазначається, що законопроєкт №4561 за текстом повністю співпадає із проєктом, запропонованим Мінкультури у минулому році, на який отримано зауваження від Міністерства цифрової трансформації, Міністерства фінансів, Міністерства розвитку громад та територій, Державної регуляторної служби України, Асоціації міст України, Київської міської державної адміністрації, НАЗК. Інша частина положень, які отримали негативні висновки, зафіксовані і у законопроєкті №4562. Незважаючи на ці висновки, комітет реєструє законопроєкти з тими ж положеннями, без врахування зауважень.

По-друге, із чинного закону після внесення запропонованих змін виключається стаття 30 «Заборона діяльності, яка створює загрозу пам’яткам». Таким чином, органи охорони культурної спадщини позбавляються можливості видавати приписи юридичним та фізичним особам з вимогами щодо збереження та охорони пам’яток.

Також із повноважень органів охорони культурної спадщини виключено накладення штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Тобто, якщо власник пам’ятки не дотримується законодавства, проводить роботи, що не відповідають проєкту реставрації, здійснює несанкціоновані роботи, місцеві органи охорони культурної спадщини не зможуть зупинити ці роботи приписом та не зможуть накласти штраф на порушника.

Запропоновані зміни також не визначають чіткого механізму викупу об’єктів нерухомої культурної спадщини у їхніх власників, у випадку порушення законодавства про охорону культурної спадщини, у власність держави та громад.

Також Мінкультури пропонує зменшити фінансові санкції і, більш того, не планує прирівнювати відповідальність за руйнацію щойно виявлених об’єктів культурної спадщини і пам’яток. Тож, якщо на сьогодні чинним законодавством передбачено штрафи за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам’яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації – у розмірі від 17 тис. грн до 170 тис. грн, то законопроєктом Мінкультури № 4562 передбачається за такі ж самі порушення штраф у розмірі лише 20,4 тис. грн.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА письмово направив до Мінкультури окреслені зауваження. Однак їх не було враховано.

Асоціація міст України також оприлюднювала свої зауваження, які так і не були враховані Мінкультом.

При цьому, ще у 2018 році в першому читанні було прийнято законопроєкт № 8202 (новий реєстраційний номер 0895), розроблений Департаментом охорони культурної спадщини КМДА, який, було внесено на розгляд профільного Комітету Верховної Ради перед другим читанням, але Мінкультури його зняв з порядку денного і з осені 2019 року не має жодних зрушень.

Документ серед іншого, передбачає:

  • введення норми про можливість викупу об’єктів культурної спадщини, які неналежно утримуються на користь територіальної громади міста, села, селища;
  • підвищення розміру штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини до 500 тис. грн; прирівняння відповідальності за порушення фізичних і юридичних осіб; прирівняння відповідальності за руйнацію щойно виявлених об’єктів культурної спадщини як пам’яток.
  • введення норми про те, що використання стягнутих через штрафи коштів можуть бути направлені виключно на заходи щодо охорони об’єктів культурної спадщини – протиаварійні, реставраційні роботи тощо.

Київська міська державна адміністрація вимагає зняти сьогодні з розгляду Комітету законопроєкти № 4561 та № 4562, аби Мінкультури провело обговорення документів із залученням громадськості, експертного і наукового середовища, місцевих органів охорони культурної спадщини, Асоціації міст України і профільних пам’яткоохоронних організацій, врахувало усі зауваження і рекомендації, і тільки після цього вносило до Верховної Ради такі важливі для Києва і ще 400 міст України з історичними пам’ятками законопроєкти.

Раніше мер КиєваВіталій Кличко звинуватив керівництво Міністерства культури та інформаційної політики України у затягуванні розгляду переліку об’єктів, які Департамент охорони культурної спадщини столиці щорічно подає до відомства . Тільки за останніх три роки місто направило 32 подання про занесення до Держреєстру памʼяток більш як півтори тисячі пам'яток, проте Міністерство за цей час ухвалило рішення тільки щодо 23 об’єктів, два з яких визнали такими, що не підлягають внесенню. Така позиція Мінкульту призводить до того, що столиця втрачає пам’ятки культури, а місто не може розпочати реставраційні роботи там, де це необхідно.


Главком

«Главком» - всі новини України і світу. Свіжі новини політики, економіки, спорту та шоу-бізнесу.

https://glavcom.ua/

Новини по темі

У Києві перенесли масову вакцинацію: названо причину.

У столиці перенесли масову вакцинацію від COVID-19 на базі Міжнародного виставкового центру з 19-20 червня на четвер-п’ятницю 17-18 червня через майбутні свята. «Масова вакцинація в МВЦ у Києві буде проходити 17 і 18 червня. На вихідних, як передб...

UA.NEWS

Чим жертвують лікарі, які рятують хворих на COVID-19.

Чим жертвують лікарі, які рятують хворих на COVID-19.

Дозвіллям, сном, відпусткою, здоров’ям не лише фізичним, а й психологічним жертвують медики, які рятують хворих на коронавірус. Торік навесні вони почали працювати на межі можливостей і до звичного темпу досі не повернулися. Щопонеділка у спецпроє...

Вакцинація на кордоні з Польщею. Що потрібно знати українцям / Репортаж

Вакцинація на кордоні з Польщею. Що потрібно знати українцям / Репортаж

Вакцини на вибір і без черг. У Польщі, поблизу українського кордону, відкрили пункти вакцинації. Приймають усіх охочих. Підпишіться і натисніть , щоб отримувати сповіщення про трансляції та нові відео. Telegram без спаму ️ Facebook ️ Twitter ️ У н...

1

Кінець  «прослушок Медведчука» : найголовніше з плівок, Наші гроші.

Кінець «прослушок Медведчука» : найголовніше з плівок, Наші гроші.

Журналіст розслідувач проєкту Bihus.info Денис Бігус заявив, що оприлюднені раніше "плівки Віктора Медведчука" містять лише фрагменти розмов кума Путіна з бойовиками та російськими політиками. Однак, за словами Бігуса, величезна кількість дзвінків...

1

Вакцинація на кордоні з Польщею. Що потрібно знати українцям / Репортаж

Вакцинація на кордоні з Польщею. Що потрібно знати українцям / Репортаж

Вакцини на вибір і без черг. У Польщі, поблизу українського кордону, відкрили пункти вакцинації. Приймають усіх охочих. Підпишіться і натисніть , щоб отримувати сповіщення про трансляції та нові відео. Telegram без спаму ️ Facebook ️ Twitter ️ У н...

Україна без ПДЧ, беззуба судова реформа, заручник Протасевич, Pro новини, 14 червня 2021.

Україна без ПДЧ, беззуба судова реформа, заручник Протасевич, Pro новини, 14 червня 2021.

У випуску "Pro новини" за 14 червня – на саміті НАТО Україні знову пообіцяли стати членом Альянсу; Володимир Зеленський розуміє, що реформувати суди важливо, однак у Верховній Раді його проєкт блокують; Протасевич знову дав "інтерв'ю" журналістам....

2

767 днів у застінках. Як звільняли Солошенка та Афанасьєва з російського полону в 2016

767 днів у застінках. Як звільняли Солошенка та Афанасьєва з російського полону в 2016

72-річний дідусь та 23-річний хлопчина. Українці Юрій Солошенко та Геннадій Афанасьєв у 2014 році були схоплені російськими силовиками, потім отримали терміни й були етаповані до колоній. Понад 700 днів вони будуть заручниками країни-агресорки і т...

1