Народні депутати на пленарному засіданні у вівторок, 25 січня, розглянули звернення Верховної Ради України до міжнародних парламентів, урядів та організацій через ескалацію на кордонах. Проєкт постанови підтримали 282 парламентарі.
Зокрема, Рада звернулася до Організації Об'єднаних Націй, Європейського парламенту, урядів та парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій "стосовно неприйнятності військового шантажу відносно України з боку Російської Федерації".
У тексті звернення йдеться про те, що дії Росії спрямовані на "недопущення реалізації європейських та євроатлантичних прагнень", а також проти суверенітету України.
Читайте також: Клімкін: Путін використає безлад в Україні для дестабілізації
Депутати закликали світову громадськість засудити позицію РФ, сприяти зміцненню обороноздатності України та посилити санкційний тиск на Росію. Український парламент також закликав міжнародну спільноту "застосувати всі можливі дипломатичні засоби для сприяння деескалації ситуації, відведення російських військ від кордонів України, а також повної відмови Російської Федерації від своїх агресивних намірів перерозподілу Європи на зони впливу".
Загроза вторгнення Росії
За даними західної розвідки, поблизу кордону Росії з Україною та в анексованому Криму нині перебувають понад 100 тисяч військовослужбовців РФ. Наразі також триває перекидання російських військових до Білорусі для спільних навчань "Союзна рішучість-2022", які пройдуть з 10 по 20 лютого. Це змушує Україну та Захід побоюватися подальшої ескалації.
Через можливу загрозу з боку Росії деякі країни почали вивозити з України частину співробітників своїх посольств і членів їхніх родин. Зокрема, це зробила Великобританія та США. В українському МЗС вважають такі дії передчасними. У Євросоюзі зараз також не бачать підстав вивозити членів родин своїх дипломатів з України. Західні партнери України продовжують наполягати, що російська агресія проти України матиме "дуже серйозні наслідки" для Москви.
Читайте також: Великобританія погрожує РФ санкціями у разі встановлення маріонеткового уряду в Києві
Дивитись відео 02:32Що поляки думають про можливе вторгнення Росії в Україну? (25.01.2022)
Коротка історія російсько-українського протистояння
Розпад Радянського Союзу і створення СНД
У грудні 1991 року Україна разом із Росією та Білоруссю закріпила розпад СРСР. Москва, очевидно, розраховувала зберегти вплив за допомогою СНД та постачання дешевого газу. Але вийшло інакше. РФ та Білорусь створили союзну державу, Україна дедалі частіше дивилася на Захід. На фото - Леонід Кравчук, Нурсултан Назарбаєв, Борис Єльцин і Станіслав Шушкевич під час офіційного заснування СНД в Алмати.
Коротка історія російсько-українського протистояння
Спадок СРСР та Будапештський меморандум
Україна успадкувала від СРСР майже мільйонну армію та третій у світі ядерний арсенал. Від ракет Київ відмовився, передавши їх Росії в обмін на економічну допомогу та гарантії безпеки (Будапештський меморандум 1994 року). Поки Захід не відповідав Києву взаємністю і не збирався інтегрувати її до своєї структури, реакція РФ виглядала стриманою.
Коротка історія російсько-українського протистояння
Росія визнає кордони України з Кримом
Пострілів не було, якщо не брати до уваги інцидент зі стріляниною у повітря 1992 року, коли сторожовий корабель ЧФ підняв прапор України і пішов із Севастополя до Одеси. Росія перші 10 років була слабка економічно, а чеченські війни забирали ресурси. Розділивши Чорноморський флот і підписавши у 1997 році "Великий договір", РФ визнала кордони України, включаючи Крим. На фото: Севастополь, 1992 рік.
Коротка історія російсько-українського протистояння
Тріщини в радянській дружбі: конфлікт навколо Тузли
Перша велика дипломатична криза між Москвою та Києвом відбулася за президенства Володимира Путіна. Восени 2003 року РФ раптово почала будувати дамбу в Керченській протоці в напрямку українського острова Тузла. Київ сприйняв це як спробу переділу кордонів. Конфлікт було вирішено після особистої зустрічі президентів. Будівництво припинили, але задекларована дружба двох країн отримала перші тріщини.
Коротка історія російсько-українського протистояння
Помаранчева революція
На виборах президента України 2004 року РФ активно підтримала проросійського кандидата Віктора Януковича, але "помаранчева революція" не допустила його перемоги на тлі звинувачень у фальсифікації. Президентом став прозахідний Віктор Ющенко. Його перемога стала відправною точкою до політичних змін у РФ. Вони спрямовані на недопущення того, що в Москві називають "кольоровими революціями".
Коротка історія російсько-українського протистояння
Перекриття газового крану у 2000-х
За часів президентства Ющенка РФ двічі перекривала Україні газовий кран - у 2006 та 2009 роках, що призвело до перебоїв транзитних поставок до Європи. На фото 2009 рік: співробітник "Газпрому" на газовимірювальній станції "Суджа", за 200 метрів від українського кордону, Курська область, РФ.
Коротка історія російсько-українського протистояння
Обіцянки членства у НАТО
Ключова подія сталася у 2008 році. На саміті НАТО в Бухаресті президент США Джордж Буш спробував надати Україні та Грузії План дій з підготовки членства в альянсі (ПДЧ). Путін різко виступив проти, Москва дала зрозуміти, що не визнає повністю незалежність України. У результаті ФРН та Франція заблокували план Буша. Україні та Грузії, було обіцяно членство в НАТО, але без дати.
Коротка історія російсько-українського протистояння
Курс України на Євросоюз
Оскільки швидко просунутися до НАТО не вдалося, Київ взяв курс на економічну інтеграцію з ЄС. Влітку 2013 року, за кілька місяців до можливого підписання угоди про асоціацію з ЄС, РФ почала тиск, майже перекривши на кордоні експорт з України. Уряд Януковича заявив про призупинення підготовки до підписання угоди. Це викликало масові протести в Україні, Янукович у 2014 році втік до Росії.
Коротка історія російсько-українського протистояння
Анексія Криму
У Києві виник вакуум влади, у березні 2014 року Росія анексувала Крим. Це було поворотним моментом, початком неоголошеної війни. На фото: російські військові в Криму (Сімферополь, березень 2014 року).
Коротка історія російсько-українського протистояння
Війна на Донбасі
Одночасно російські та місцеві напіввоєнні структури дали поштовх сепаратизму, були проголошені "народні республіки" в Донецьку та Луганську, якими керували люди, що приїхали з РФ, у формі без розпізнавальних знаків. Київ реагував повільно, чекав на президентські вибори наприкінці травня й лише потім зважився на масштабне застосування сили. На фото: танк бойовиків у Донецьку, 2015 рік.
Коротка історія російсько-українського протистояння
Поява "нормандського формату"
На початку червня 2014 року у Франції на заходах з нагоди 70-х роковин висадки союзників у Нормандії новообраний президент України Петро Порошенко вперше зустрівся з російським колегою Путіним за посередництва лідерів Німеччини та Франції. Так виник "нормандський формат".
Коротка історія російсько-українського протистояння
"Іловайський котел"
Улітку 2014-го українська армія почала тіснити сепаратистів, але наприкінці серпня Росія, як стверджує Київ, масштабно застосувала на Донбасі свою армію. Москва це заперечує. Українські сили зазнали поразки під Іловайськом, що стало піком конфлікту. Активні бойові дії по всій лінії фронту закінчилася підписанням у вересні в Мінську угоди про припинення вогню, яка була швидко порушена.
Коротка історія російсько-українського протистояння
Позиційна війна триває
На початку 2015 року сепаратисти перейшли у широкий наступ. Київ знову звинуватив Москву у застосуванні армії без розпізнавальних знаків, РФ знову все заперечувала. Українські сили зазнали поразки в районі вузлового міста Дебальцеве, яке їм довелося поспіхом залишити. Тоді за посередництва ФРН та Франції було підписано Мінськ-2. Жоден з його пунктів повністю не виконаний.
Коротка історія російсько-українського протистояння
Скупчення військ на кордоні
У 2021 році трапилося нове загострення. Росія двічі скупчує свої війська біля західних кордонів: навесні та восени. Українська та західна розвідки повідомляють про загрозу можливого вторгнення РФ в Україну. Аби розрядити обстановку, на Заході пройшла низка міжнародних переговорів. Однак РФ вимагає гарантій невступу України в НАТО і дає знати, що поки відводити війська вона не збирається.
Автор: Роман Гончаренко, Ольга Журавльова
