Глобальна «коронакриза», або скільки коштуватиме новий антивірус.

Наслідки коронавірусу — чи витримає світова економіка тиск, і який масштаб лиха для України?

Нас уже досить давно привчили до того, що в умовах нової реальності події глобального масштабу змінюються з невловимою швидкістю. Лише кілька тижнів тому весь світ укотре балансував над прірвою третьої світової війни, ратував за довгоочікуваний перший пакет врегулювання торговельних відносин між США і Китаєм, спостерігав за «угодою століття» в питаннях одвічного протистояння Ізраїлю й Палестини і… раптово всі перші шпальти газет і випуски новин заговорили про нову глобальну загрозу, яка прийшла з одинадцятимільйонного китайського міста Ухань.

Вмить страшне слово «коронавірус» (2019-nCov) стало чи не головною темою для розмов не тільки в світі, але й на кухнях українців, які на час навіть забули про насущні проблеми: високу комуналку й низькі пенсії, епідемії грипу і кору, і навіть відволіклися від одіозних телеграм -каналів і ток-шоу, які змагаються в продукуванні обсягів полярно спрямованих потоків бруду.

На жаль, ми маємо зізнатися собі, що зіткнулися з новою епідемією, здатної перерости в пандемію. І вже навіть не так важливо, що стало її причиною — цинічні економічні інтереси, теорія змови або мутація вірусів, викликана глобальним потеплінням. Набагато важливіше оцінити довгострокові економічні наслідки цього явища.

То все-таки, що страшніше — епідемія сама собою чи її наслідки для світової економіки?

За даними, наданими ВООЗ (Всесвітня Організація Охорони Здоров’я) і ВЕФ (Всесвітній Економічний Форум), кількість гострих інфекційних хвороб подвоїлася за останні 50 років і становить понад 200 подібних явищ на рік. Ця тенденція пояснюється кількома факторами: глобалізація і геополітичні конфлікти призвели до неконтрольованих масових переміщень людей та їхньої постійної транскордонної взаємодії, а ефект урбанізації сприяв суттєвому перенаселення міст.

За оцінками експертів, у разі найгіршого сценарію пандемія здатна загальмувати світовий ВВП більш, ніж на 1%, а сукупний негативний ефект може досягти $600 млрд

За оцінками експертів, у разі найгіршого сценарію пандемія здатна загальмувати світовий ВВП більш, ніж на 1%, а сукупний негативний ефект може досягти $600 млрд. Щоб зрозуміти, наскільки реальними є дані прогнози, достатньо провести аналіз даних за останні 200 років. У середньому фіксується 3−4 пандемії на століття, кожна з яких коштувала 0,7−4,8% світового ВВП.

Насправді поточна ситуація є ще одним тестом для світової економіки і, схоже, виявляє нові слабкі точки і дисбаланси. Ми спостерігаємо трагічну репетицію умовно спровокованого стресу однією з ключових економік світу. Мета будь-якого стрес-тестування — визначити гранично-ефективний рівень опірності системи в екстремальних ситуаціях.

І вкотре ми виявляємо неготовність і часом відсутність елементарного contingency plan на рівні держав і глобальних компаній. По суті, спалах смертельного вірусу і, як наслідок, більше 40 000 інфікованих жителів у Китаї, посіяли паніку і привели до шоку на ринках, які продемонстрували найгірші результати за останні 5 років. Індекс Shenzhen CSI 300 знизився на 9% (найбільше падіння з часів фондової бульбашки).

Китай зараз є найбільшим споживачем і контрагентом з величезної кількості товарів і послуг, а найменший збій моментально впливає на ринки по всьому світу. Яскравим прикладом є обвал ціни на нафту на 16%, а також ефект доміно в інших позиціях: залізна руда, мідь, пальмова олія (Китай посідає третє місце в світі за обсягами імпорту), перебої у виробництві і постачаннях комплектуючих до автомобілів, техніки тощо.

Як правило, довгостроковий негативний ефект на економіку виникає тоді, коли проявляється «шок пропозиції». По суті, це обмеження руху робочої сили, капіталу і технологій, викликане воєнними діями, технологічними і природними катастрофами і пандеміями. Нині досить рано оцінювати, наскільки поточна епідемія може перерости в пандемію, але тримати на думці такий сценарій необхідно, бо свого часу іспанський грип забрав протягом року більше 500 тис. працездатного населення США, призвівши до катастрофічного падіння продуктивності в країні. Безумовно, з того часу медицина зробила крок далеко вперед, а роботизація і автоматизація суттєво скоротили залежність технологічних процесів від людського фактора, але масштаб потенційних втрат залишається значним.

Також великі побоювання викликає нефінансовий сектор КНР (особливо виробництво), в якому рівень боргів за останні 20 років зріс до загрозливих 150% ВВП. У разі тривалого карантину тиск на і так недостатню капіталізацію суттєво збільшиться, а без відповідної підтримки держави багато компаній просто можуть оголосити дефолт. У такому сценарії міститься ще один ризик: якщо Народний Банк Китаю почне вливати величезний обсяг ліквідності в сектор, це неминуче призведе до, можливо, не контрольованого зростання інфляції.

Ступінь і тривалість негативних наслідків для економіки Китаю безпосередньо залежить від часу, який знадобиться, щоб розробити ефективну вакцину проти нового вірусу. Можна з упевненістю стверджувати, що перший квартал буде дуже слабким за більшістю показників, враховуючи, що гостра фаза епідемії припала на традиційно сприятливий, з погляду споживчого попиту, китайський Новий рік, а міста, що потрапили в ізоляцію, є найважливішими логістичними хабами, на частку яких припадає близько 4% ВВП країни.

З огляду на те, що багато авіакомпаній зупинили регулярні рейси, серйозний удар припав і на сферу туризму, а це по суті заморожує потік у 55 млн пасажирів (для порівняння в 2000 році їх було всього 5 млн). Загалом, незважаючи на перераховані обмеження, очікуваний сукупний ефект навряд чи перевищить 1−2% ВВП за середнього за тяжкості сценаріїв.

Багато експертів сьогодні намагаються порівняти поточну ситуацію з 2002−2003 рр. (епідемія SARS). З мого погляду, ці дві події мають досить низьку кореляцію, з огляду на те, що з того часу розстановка сил у глобальній економіці і рівень глобалізації, діджиталізаціі, технологічного прогресу кардинально змінилися.

Якщо 18 років тому частка Китаю в світовому ВВП ледь перевищувала 7,5%, то зараз вона більше 20%. Але таке зростання, на жаль, було не завжди якісним, і економіка країни за цей час подвоїла борги ($40 трлн — 300% ВВП станом на 2019 р.), ставши набагато вразливішою. Крім проблеми з рівнем боргу побоювання викликають пролонгований негативний ефект торгової війни з США і помітно «застигаюча» всі останні роки економіка. М’яко кажучи, не найкращий момент, щоб зіткнутися з подібною кризою — саме на цей факт засновують свої припущення прихильники теорії змови, тобто імпортованого вірусу.

Чи може це вплинути на Україну

Малі ресурсно-орієнтовані економіки завжди залежать від глобальної температури. Тому будь-які потрясіння, що впливають на роботу ринків, торгові взаємозв'язки, рівень цін так чи інакше обов’язково позначаються на стані локальної економіки. Масштаб лиха залежатиме від тривалості епідемії, географії поширення і реакції ринків з основних експортних позицій України.

Поки що зовнішньоекономічна кон’юнктура не дуже сприятлива, і це вже послаблює ключові галузі нашої економіки

Поки що зовнішньоекономічна кон’юнктура не дуже сприятлива, і це вже послаблює ключові галузі нашої економіки. Що стосується торгових відносин з Китаєм, то ми маємо негативний баланс, імпортуючи товарів і послуг приблизно на $8 млрд, водночас експорт становить трохи більше $2 млрд. З погляду критичності для імпорту, то за винятком кількох позицій більшість категорій товарів легко заміщуються.

А ось на експорті хочу зупинитися трохи детальніше, з огляду на важливість валютних надходжень на тлі пікових виплат за боргами, очікуваними в 2020-му.

Три головні експортні позиції України в Китай сьогодні це: зернові культури (25,1%), продукти харчування (21,6%) і руди (29,7%). Тобто на продовольчу групу припадає майже 50% експорту, і це найбільш динамічно зростаюча категорія.

За останні 5 років приріст у грошовому вираженні змінився більш ніж у 20 разів. Як і за багатьма іншими параметрами зараз досить складно передбачити, наскільки коронавірус може вплинути на торгівлю з Україною.

Мої спостереження свідчать про те, що ефект буде, найімовірніше, нейтральним. Пояснень тут кілька:

  • по-перше, малий за мірками Китаю обсяг імпортованої з України продукції;
  • по-друге, під час спалаху SARS також серйозний удар на себе прийняв саме продовольчий сектор, тому що люди менше виходили на вулицю, велика кількість закладів і відкритих торгових майданчиків було закрито. Але водночас змінилася культура споживання, і населення просто почало харчуватися частіше вдома — крім цього, загальна потреба в продуктах не зменшилася. Це підтверджується статистикою імпорту продовольчої групи тих років — за більшістю категорій спостерігається зростання закупівлі.
  • по-третє, глобальні ціни на агропродукцію вибірково хоч і відреагували досить різко на епідемію, але переважно за позиціями не критичними для українського експорту (пальмова олія).

Порівняно велику загрозу перспективам українського експорту може нести зобов’язання Китаю викупити агропродукцію у США більш, ніж на $40 млрд, у межах нещодавно підписаного першого пакету торгової угоди.

Незважаючи на тривожні сигнали з усього світу, які свідчать про те, що все ще не знайдено ефективної протидії новому коронавірусу, а рівень смертності вже перевищив зафіксований при SARS, панікувати насамперед з точки зору економіки поки занадто рано.

Водночас очевидно, що проблематика колективної безпеки і побудова дієвого механізму ефективного реагування на виникаючі глобальні загрози, починаючи з локального рівня і закінчуючи транснаціональним, мають стати пріоритетними на порядку денному всіх без винятку міжнародних стейкхолдерів.

Новини по темі

Скільки коштує лікування COVID-19 в Україні

Лікування однієї людини від коронавірусної хвороби в Україні обходиться у 3,5- 5,5 тисячі гривень за день. Про це розповів головний лікар Івано-Франківської центральної клінічної лікарні Тарас Масляк. «На лікування пацієнта з коронавируса або підо...

1 1

ПриватБанк подав новий позов на $ 5,5 млрд на Кіпрі проти своїх колишніх власників.

ПриватБанк подав новий позов на $5,5 млрд на Кіпрі проти колишніх власників — Ігоря Коломойського і Геннадій Боголюбова, а також одного з топ-менеджерів і двох офшорних компаній.

1 3

Світовий банк готовий надати Україні 135 мільйонів доларів.

Світовий банк готовий виділити Україні 135 млн доларів на боротьбу з коронавірусом. Кошти спрямують на медобладнання, модернізацію амбулаторій та медреформу. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль за підсумками зустрічі із в.о. дир...

1 1

В уряді розкрили фінальні вимоги МВФ для надання кредиту.

Україна та МВФ домовились про рамку доходів і дефіциту держбюджету на 2020 рік.  Уряд розраховує отримати від Міжнародного валютного фонду 5 мільярдів доларів для фінансування дефіциту державного бюджету, та для цього є низка умов. Про це заявив г...

2 12

Закон про ринок землі намагаються заблокувати через суд.

Суд просять заборонити голові Верховної Ради здійснювати будь-які дії, спрямовані на підписання закону про ринок землі.

1

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie