Вплив демонополізації на монетарну політику: МВФ щодо усунення ринкового панування.

Висхідна інфляційна динаміка набула світового явища. Червневий індекс цін виробників, показує тренд споживчої інфляції в США, який склав 1,0% в місячному й становить 7,3% у річному вимірі. Результати опитувань підприємств 12 регіональними банками, стали черговим свідченням того, що ціновий тиск збережеться упродовж тривало часу. Світова тенденція породжує фундаментальні чинники для України.

Нещодавно Нацбанк ухвалив рішення підвищити облікову ставку до 8% річних. В умовах суттєвішого посилення фундаментального інфляційного тиску це є необхідним для повернення інфляції до цілі 5% у 2022 році та утримання під контролем інфляційних очікувань.

Деякі центробанки й надалі обговорюють необхідність посилення грошово-кредитної політики для боротьби з інфляційним тиском, який був спричинений рішучим послабленням у відповідь на шок COVID-19. Ухвалюючи такі рішення, керівники центробанків повинні враховувати реакцію підприємств і споживачів, зазначають на порталі МВФ.

Варто зазначити, структура фінансової системи та майбутні очікування споживачів і підприємств є ключовими факторами, які визначають ефективність дій монетарної політики. Але є ще один фактор, якого вони не помічають: сила корпоративного ринку.

Ми вирішили висвітлити позицію МВФ щодо демонополізації в контексті забезпечення ефективності монетарної політики, яке являється наразі актуальним і для України.

Послаблення монетарної політики

Нове дослідження аналітиків МВФ показало, що більші та могутніші компанії перетворюють грошово-кредитну політику в менш потужний інструмент управління економікою в країнах з розвиненою економікою, при інших рівних.

Останніми роками ринкова влада в багатьох країнах з розвиненою економікою та країнах з ринком, що формується зросла, про що свідчить підвищення цін — відношення ціни товару або послуги до його граничним витратам виробництва, концентрації або прибутку. Наприклад, недавня робота МВФ показує, що глобальні надбавки до цін збільшилися в середньому більш ніж на 30% для зареєстрованих на біржі компаній в країнах з розвиненою економікою з 1980 року і вдвічі швидше в цифрових секторах. Крім того, рецесія COVID-19, ймовірно, посилить ці тенденції, зазначають в МВФ. Очікується, що великі корпорації отримають частку ринку в порівнянні з малими підприємствами, які схильні до більшого ризику банкрутства.

Дослідження МВФ показує, що фірми з більшим впливом на ринок менше реагують на дії грошово-кредитної політики центробанків, можливо, через більший рівень прибутку. Більш істотні прибутки роблять ці фірми менш чутливими до змін умов зовнішнього фінансування, наприклад до тих, які викликані рішеннями центральних банків. Варто зазначити, станом на березень 2021 року у розпорядженні Apple було понад 200 мільярдів доларів фінансових інструментів у тому числі вкладення в ринкові цінні папери, а в Alphabet – понад 150 мільярдів доларів. Фірми з такою великою грошовою подушкою можуть ухвалювати рішення про інвестиції та інші проєкти, не переймаючись про те, наскільки легко вони зможуть залучити інші джерела фінансування. Проте фірми, які стикаються з більш серйозними кредитними обмеженнями, такі як молоді фірми з низькою націнкою, потерпають в умовах грошово-кредитної рестрикції.

Зокрема, використовуючи дані по США і групі з 14 країн з розвиненою економікою, аналітики МВФ з’ясували, що фірми з високою націнкою значно менше реагують на шок грошово-кредитної політики, тобто несподівана зміна облікової ставки, ніж середня фірма в економіці. Наприклад, в США підвищення облікової ставки на 100 базисних пунктів призводить до того, що фірма з низькою націнкою скорочує продажу приблизно на 2% після чотирьох кварталів, в той час, як фірма з високою націнкою практично не скорочує свої продажі. Результати для панелі розвинених країн в якісних показниках є аналогічними.

Рисунок 1 – Вплив ринкового панування на ефекти монетарної політики

Джерело: МВФ.

Крім того, надмірне панування на ринку шкодить динамізму та зростанню бізнесу, а також може перешкоджати здатності центральних банків стимулювати економічну активність під час рецесій та охолоджувати її під час розширень.

В принципі, якщо монетарна політика менш ефективна, центральні банки могли б просто використовувати її більшою мірою — наприклад, здійснювати кроки більш агресивних заходів пом’якшення для боротьби з рецесією. Однак цей підхід може бути не повністю успішним в країнах з розвиненою економікою. Багато центральних банків обмежені ефективною нижньою межею відсоткових ставок, а також стикаються з (фактичними або передбачуваними) обмеженнями кількісного пом’якшення, такими як побоювання щодо фінансової стабільності з боку великих банків.

І навпаки, значне ринкове панування означає, що, якщо інфляційний стає перманентним, центральним банкам можуть знадобитися більш агресивні кроки в напрямку посилення грошово-кредитної політики, ніж при інших рівних умовах — в умовах більш конкурентоспроможної економіки.

Непропорційно сильно страждають підприємства з нижчою націнкою та більш конкурентоспроможні галузі. У ширшому сенсі агресивна жорсткість може поставити під загрозу відновлення, зазначають в МВФ.

Однак позитив полягає в тому, що ринкове панування може стримувати перехід від вищих витрат ресурсів до випуску і, в першу чергу, до інфляції, за інших рівних умов — ринкова влада може зменшити реакцію інфляції та випуску на широкий спектр макроекономічних шоків, крім шоків грошово-кредитної політики.

Отже, центральні банки вимушені посилювати монетарну політику більш агресивно, ніж це було б необхідно в умовах більш конкурентоспроможної економіки при інших рівних умовах.

Розв’язання проблем монетарної політики

Приведені припущення ще більше підсилюють аргументи на користь реформ, спрямованих на підвищення конкуренції в країнах з розвиненою економікою. Важливе місце в порядку денному приділяється вдосконаленню законодавства та основ політики в галузі конкуренції. До них належить, в залежності від юрисдикції, більш жорсткий контроль за злиттями, особливо коли йдеться про панівні фірми, посилення контролю за зловживанням панівним становищем (монополією), більше використання ринкових досліджень.

Директивним органам потрібно запровадити усі наявні інструменти для забезпечення динамічного, сталого та інклюзивного економічного відновлення, зазначають в МВФ.

Обмеження ринкового панування корпорацій не тільки підтримало б відновлення безпосередньо, стимулюючи інвестиції, інновації та зростання заробітної плати, а й побічно, зробивши грошово-кредитну політику більш дієвою. Подає надію те, що наразі в ключових юрисдикціях розглядаються питання посилення антимонопольної системи, зазначають МВФ.

Автор: Діденко Сергій

UA.NEWS

«UA.NEWS» - усі події в Україні та світі за останній час, найголовніше, огляди, аналітика та прогнози, читати українською

https://ua.news/ua/

Новини по темі

«Ощадбанк» закриє неактивні рахунки та депозити: як зняти кошти.

Державний «Ощадбанк» закриє неактивні поточні рахунки та депозити, операції за якими не проводилися протягом трьох років. Щоб зняти гроші, потрібно пройти ідентифікацію до 30 вересня. Про це повідомляє прес-служба «Ощадбанку». Клієнтам, по рахунка...

UA.NEWS

Врожай зернових. Малий та середній бізнес на селі. Електронні земельні аукціони - Роман Лещенко

Врожай зернових. Малий та середній бізнес на селі. Електронні земельні аукціони - Роман Лещенко

Сільське господарство для України і в попередні роки було локомотивом економіки. Але здобутки мають принести зиск не лише експортерам, які вдало продадуть, а й виробникам, які зернові виростили. Про це говоримо з чинним міністром аграрної політики...

3 8

«Зошит війни». Держкіно не дозволило прокат документального фільму про російсько-українську війну

«Зошит війни». Держкіно не дозволило прокат документального фільму про російсько-українську війну

"Зошит війни". Так називається документальний фільм про російсько-українську війну, який уже мав вийти на широкі екрани. Стрічка до прокату готова, однак Держкіно та Мінкульт не видали авторам необхідне їм прокатне посвідчення. Нібито на заваді ст...

5 2

Друга Карабаська війна: рік по тому. В Азербайджані вшанували пам’ять загиблих військових /Ексклюзив

Друга Карабаська війна: рік по тому. В Азербайджані вшанували пам’ять загиблих військових /Ексклюзив

Рік тому рвонуло на Кавказі. Азербайджан та Вірменія розпочали активні бойові дії за Нагірний Карабах. Цей конфлікт жеврів довгих 30 років. Сторони постійно обвинувачували одна одну у провокаціях та обстрілах. Сідали за стіл переговорів і намагали...

4 22

Главным врагом Зеленского есть Путин, – Пионтковский об обстреле Шефира.

Главным врагом Зеленского есть Путин, – Пионтковский об обстреле Шефира.

Недавно произошло покушение на первого помощника президента Сергея Шефира. Андрей Пионтковский считает, не стоит забывать, что главный враг Владимира Зеленского это Владимир Путин. 24 Канал онлайн – 24 Канал у Facebook – 24 Канал у Instagram – 24 ...

2 23

Історичні вибори до Бундестагу: хто претендує на роль нового канцлера Німеччини.

Історичні вибори до Бундестагу: хто претендує на роль нового канцлера Німеччини.

У Німеччині сенсацією закінчились вибори до Бундестагу. Партія канцлерки Ангели Меркель отримала найнижчий результат за увесь час виборчих кампаній. Тепер у Німеччині назріває інтрига. Як сформується коаліція, і хто в ній буде старшим братом, а хт...

2 2

Хто очолить САП? Комісія з обрання нового керівника зібралася вперше за 2 місяці / До чого дійшли.

Хто очолить САП? Комісія з обрання нового керівника зібралася вперше за 2 місяці / До чого дійшли.

Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, ще один незалежний правоохоронний орган, який має боротися з топкорупцією в країні, знову намагалися оживити. Для виборів чільника відомства потрібна спеціальна комісія. Так от, на її роботу намагаються в...

1 1