Та ж Швейцарія, тільки дешевше: як бюджетно і ненудно провести вихідні в Румунії.

Українським туристам Румунія відома, головним чином, завдяки одному регіону – Трансільванії – і замку Бран, який з легкої руки письменника Брема Стокера асоціюється з графом Дракулою. Але крім цього розкрученого місця, у Румунії безліч інших, не менш цікавих. До того ж від нас до них рукою подати.

OBOZREVATEL дізнався, як яскраво і бюджетно провести вихідні в Румунії, якої ви точно ще не знаєте.

Наша Дія і румунський паспорт: хто кого?

Для чергової дводенної прогулянки обираю не Трансільванію, і навіть не помпезний Бухарест, а найближчий до України регіон – Південну Буковину, куди легко дістатися з Чернівців. У будні з чернівецького автовокзалу туди щоранку вирушають автобуси, і за 240–260 гривень ви легко доїдете до найближчого великого міста Румунії – Сучави.

О 7:10 виїхав – близько 10 ранку на місці. У вихідні з транспортом складніше, проте завжди виручить Blablacar: чернівчани регулярно мотаються до Сучави та Ясс на закупи і за ті ж гроші беруть попутників або навіть організовують невеликі шопінгтури – у сучавський торговий центр Iulius Mall. Приєднатися до такого туру не проблема. А от щоб не було проблем після, на кордоні, уважно читайте матеріал.

Тронна фортеця в Сучаві та монастир у Путні.

Отже, кого пускають до Румунії? Вакцинованим – зелене світло, однак знайте: румуни визнають лише ті чотири вакцини проти коронавірусу, що дозволені Європейським агентством лікарських засобів (EMA). Це Comirnaty від компанії Pfizer, Spikevax від Moderna, Vaxzevria від AstraZeneca і Janssen виробництва Johnson & Johnson.

Тому якщо ви зробили щеплення китайським Sinovac-CoronaVac или Sinopharm, для в'їзду в Румунію вам потрібен негативний ПЛР-тест, зроблений не раніше, ніж за 72 години до моменту перетину кордону. А там уже як пощастить, адже співробітник румунського контрольно-пропускного пункту може попросити вас пройти тест повторно і в разі, якщо результат виявиться позитивним, відправити на ізоляцію на 14 днів.

При мені шістьох пасажирів великого туристичного автобуса повели на тести, не повіривши результатами українських ПЛР. "Щасливчики" були шоковані: їхали з агенцією у тур вихідного дня, а застрягти в чужій країні можуть аж на два тижні...

Якщо вакцина у вас "правильна" і COVID-сертифікат для виїзду за кордон, з усіма даними та печатками, на руках – теж не розслабляйтеся. На папірець ніхто не подивиться – обов'язково потрібен електронний сертифікат у додатку Дія. Якщо не підтягнутий він у вашу Дію або є тільки внутрішній, не міжнародний – вас повернуть назад на Батьківщину.

Узагалі не встановлена Дія в смартфон – теж розвернуть, ввічливо пояснивши: нічим допомогти не можемо, це ваша програма і вимоги з вашого боку, через стурбованість величезною кількістю підроблених сертифікатів. Коли скачаєте – тоді й приходьте. Якщо Дія раптом дала збій, не відкрилася на кордоні через проблеми з інтернетом або у вас просто розрядився телефон – знову ж, ваші проблеми. Вирішуйте їх удома.

З мого шопінгбуса висадили трьох, і мене в тому числі – саме через те, що в програмі Дія не було електронних сертифікатів. На паперовий ніхто й не глянув. Довелося пішки йти в Україну і вже там завантажувати документи, неабияк помучитися з необхідним для цього цифровим підписом, з перевіркою фото, мало не годину вертіти головою...

– Ой, дочечка, як це складно! – журилася пенсіонерка в хусточці, дивлячись на мої старання. – Якби не румунський паспорт, я б, мабуть, уже й сина з онуками не побачила, вони в Румунії живуть. Бо ну хто мені таке чудо встанове? І куди встанове – на лоб? Хіба в баби такий телефон?

– Так цифрова країна, вона ж не для баби, – послужливо пояснив їй наш, український, митник. – Для баби вже тільки чотири дошки – и земельки трошки...

Затягнувши сертифікат в Дію, збираюся знову до румунів – на піший перехід, адже бус чекати не став. А на контролі розгортається інша цікава історія: миловидна блондинка Ліля заплуталася в паспортах. Виявилося, у неї їх аж три: український, румунський, ізраїльський. Виклавши нашому митникові усе це віяло документів, вона простодушно просить поради: "Як думаєте, за яким до них краще в'їхати?".

До слова, серед тих, хто подорожував до Румунії в нашому мікроавтобусі, тільки з українським паспортом була я одна. У всіх чернівчан були румунські: "Якщо дають, чому не брати? Не мали б ми права, нам би й не давали. У Чернівцях у всіх по два, по три паспорти". "А як же закон?" – цікавлюся. "А хто закони складає? У них у всіх то американське громадянство, то ізраїльське, то ще якесь...". Хіба заперечиш?

У власників паспортів Румунії ніхто не питав Дію й сертифікати. За словами румунських митників, вакцинуватися в цій країні можна хоч у торговому центрі, хоч у тому ж замку Дракули та інших туристичних місцях. Навіть тут, на кордоні. Але румуни, хоча й носять маски в громадських місцях, робити щеплення від "корони" не поспішають: "Треба, щоб нас змусили. А поки ніхто особливо не тисне".

Фрагменти унікальних фресок. "Сходи праведників" з Сучевиці, а під ними – елементи зовнішнього оздоблення церкви у Воронці.
"Євросоюз дав дві речі: можливість їздити на заробітки і дороги"

Одразу за КП – обмінник (згідно з курсом, 1 румунський лей – 6 грн 30 коп) і штук 20 жовтих таксі. Але не раджу вестися ні на одне, ні на інше: леї краще зняти з картки в банкоматі у тій же Сучаві або найближчому селищі Серет, а таксисти явно розраховують на те, що ви з України везете мішок грошей. До Сучави (54 кілометри) мене збиралися домчати і за 60 євро, і за 45...

Я виявилася хитрішою: дійшла до найближчого придорожнього готелю і попросила адміністратора викликати таксі. У результаті доїхала приблизно за 20, суто за лічильником, і віз мене саме той водій, який спочатку кричав про 60 євро. Сказати, що він страшенно зрадів, коли побачив, кого забирає з готелю "за мінімалку", – не сказати нічого.

Місцеві таксисти здебільшого розуміють українську і непогано нею балакають. Усі вони з прикордонного селища Серет, де говорять румунською, так і українською. "Ми самі не знаємо, хто ми – румуни, українці? Буковинці, так правильно", – пояснив дорогою 55-річний Марчел, який таксує тут останні п'ять років.

До цього був на заробітках, поки дозволяло здоров'я: "Половина Румунії – в Німеччині на полях. Квасолю збирають, цибулю, моркву... Євросоюз дав нам дві речі: якщо сил вистачає, можна поїхати і більше заробити, тому що тут середня зарплата 300–350 євро, а там – півтори, дві тисячі платять. Ну і дороги хороші – будували румуни за євростандартами".

Дороги й справді чудові, і долітаєми ми до Сучави хвилин за 30. Часу на те, щоб оглянути визначні пам'ятки, більше ніж достатньо.

Що дивитися в Сучаві? Обов'язково – Тронну фортецю. Адже Сучава не просто гарне місто, а місто, що було столицею Молдови (цей регіон Румунії якраз і є історична Молдова), і зробив його столицею наш подільський князь Юрій Коріятович – той самий, якому ми завдячуємо наявністю красуні-фортеці в Кам'янці-Подільському. У 1370-і роки його запросили правити Молдовою, і Юрій погодився. Панував недовго, та залишив по собі добру пам'ять – найстаріший храм Сучави, церква Георгія Змієборця. Саме цього святого з тих часів вважають захисником та символом міста.

У Сучаві народився майбутній український релігійний діяч і меценат Петро Могила, і тут же, обороняючи фортецю, поліг у бою 20-річний зять молдавського господаря Василя Лупу і син українського гетьмана Богдана Хмельницького Тимофій (Тиміш).

У середні віки Тронна фортеця була резиденцією молдавських господарів, і навіть зараз, після численних руйнувань, вигляд має вражаючий, тому за фото для Instagram вам сюди. І церкву Святого Георгія, навіть якщо культові споруди вам не особливо цікаві, раджу подивитися: фрески здивують. Хоч і не так сильно, як ті, які можна побачити, від'їхавши від Сучави пару десятків кілометрів.

Південна Буковина славиться унікальними фресками. Вони збереглися в монастирях і церквах XV – XVI століть, що увійшли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Сучевиця, Молдовиця, Путна, Арборе, Воронець, Петрівці, Гумор... Боюся забути якусь точку на карті, але у всіх названих місцях є приголомшливі храмові споруди – з дахами, схожими на капелюшки грибів. Такі дахи потрібні, щоб захистити від дощу і снігу... зовнішні фрески, адже ці церкви розписані як усередині, так і зовні.

Воронець, Сикстинська капела Східної Європи. Угорі фото фрески "Страшний суд", під ним – Святий Георгій.

Я бачила їх усі, і ви запросто зможете це зробити, причому навіть за день, якщо поставите за мету подивитися на найяскравіші церкви у світі і приїдете власним транспортом. Якщо ж, як я, вирішите подорожувати рейсовими автобусами, знадобиться дня два. Автобуси, до речі, нові і вельми зручні, навіть ті, що ходять по селах. На всі квитки мені знадобилося близько 50 леїв – 315 гривень. Ну а якщо ви не налаштовані так активно кататися, даю свій топ-3 – які з цих вражаючих пам'ятників дивитись обов'язково.

"Гра престолів", румунська Сикстинська капела і безцінний український скарб

На першому місці – Воронець і старовинна церква кого? Правильно, Георгія Змієборця. Побудована лише за три місяці і три тижні у 1488-му – за велінням найшанованішого правителя Штефана чел Маре (прізвисько перекладається як "Великий"). "Прийняв крихну глиняну країну, – говорять про нього, – а залишив міцне кам'яне князівство".

Якби про воєводу, короля, князя – називайте як завгодно, не помилитеся – Штефана зняли серіал, це була б друга "Гра престолів", тому що доля у нього дивовижна. У юності ховався в Угорщині від кровожерного дядька, який скинув з престолу його батька. Потім повернув собі трон, заручившись підтримкою... Влада Дракули. Одружився з київською княжною Євдокією – шкода тільки, прожила вона недовго. Відбив у турків стратегічно важливу Кілію і неабияк псував кров наймогутнішого султана з династії Османів – Мехмета Завойовника.

А після кожної перемоги будував прекрасну церкву, і в підсумку звів їх аж 44 – на території нинішніх Румунії, Молдови і навіть у Греції на Афоні. Вважався завзятим захисником християнства в цій частині Європи – як, утім, і його союзник Дракула. Тільки Дракула був католиком і благословення на війну з турками отримував від Папи, а православний Штефан – від свого духівника Данила Пустельника, пізніше визнаного святим.

За легендою, праведник порадив воєводі, як розбити турків, і на знак подяки той побудував церкву у Воронці, присвятивши її Георгію Переможцю. Зображення святого на білому коні, який топче копитами страшного змія, непогано збереглося – воно на стіні біля самого входу. Але коли дивишся на величезну, на всю стіну, зовнішню фреску "Страшний суд", розумієш, чому цю церкву називають Сікстинською капелою Східної Європи.

Тут Бог-Отець, який дивиться з небес, Ісус у ролі вищого судді, царі й пророки, чиї історії читаєш, наче текст: он Давид та його гуслі, Даниїл, кинутий до левів, а там – Йона і кит... Геєнна вогненна, куди падають грішники, зрозуміло, теж є – у правому нижньому кутку. Зображення, зроблені у XVI столітті, чудово збереглися, добре видно написи кирилицею – для тих, хто був навчений грамоті. А хто читати-писати не вмів – надихалися картинками. Як не повірити в Бога, дивлячись на таку красу?

Румуни дуже бережуть ці церкви. Храм діючий, поруч із ним – жіночий монастир Румунської православної церкви (у румунів із 1856 року свій патріархат, і ніхто не запитує, нащо це потрібно і чому це важливо), але палити свічки в храмі заборонено – це можна робити в спеціальних лотках у дворі. Навіть знімати всередині (а всередині теж приголомшливі фрески!) заборонено: черниці суворо за цим стежать.

Однак з приводу того, в чому можна заходити до церкви, а в чому ні, забобонів немає. Ніхто не змушує жінок надягати паломницькі спідниці поверх штанів або прикривати голову 20 раз юзаною "черговою" хусткою. Прийшла, квиток купила (дорослий – 63 гривні, дитячий удвічі дешевше) – уже молодець.

За ті роки, що церква у Воронці слугує наймогутнішим туристичним магнітом, вона обросла і сувенірними крамницями, де туристи можуть придбати магнітики, вишиванки (точно такі, як у Чернівцях), писанки, дерев'яні ложки, вино та мед, а також надзвичайно гарними шале – прямо як в Швейцарії. "Невже в таких палацах живуть місцеві?" – здивувалася я, і офіціанти в ресторанчику румунської кухні пояснили: "Ні, наші так не живуть. Треба років 10 всією сім'єю бути на заробітках, щоб побудувати такий гостьовий будинок – для туристів".

Відпочити в Румунії можна у справжніх швейцарських шале. Ще й з геранню.

Просторий двомісний номер з усіма зручностями в подібному шале обійдеться в 700–900 гривень. Можна знайти і за 600, і, зрозуміло, за пару тисяч – на будь-який гаманець. Але і там, де дешевше, і де дорожче з вікон видно приголомшливий карпатський (мало не написала "альпійський") пейзаж. А найкрасивіші шале саме ті, в яких є румунська родзинка – дерев'яна "риб'яча луска" на стінах. Ані в Німеччині, ні в Швейцарії будуинки так не прикрашають.

Румунська родзинка – дерев'яна "риб'яча луска" на стінах.

Ресторани теж на будь-який смак, і ціни цілком прийнятні: за 100–120 гривень ви і мамалигу спробуєте, з овечою бринзою, сметаною, шкварками, і крафтове місцеве пиво. Але тієї мамалиги буде так багато, що доведеться шукати, з ким розділити непідйомну порцію. Те саме можна сказати й про улюбленому м'ясну страву румунів мітітєї: смачно, ситно, але дуже багато.

Угорі місцева чорна кераміка, внизу, зрозуміло, величезна порція мамалиги.

Пішки від Воронця, повз усі ці шале, можна за півгодини дійти до більшого селища – Ґура-Гуморулуй. А звідти за 60 гривень повернутися на автобусі до Сучави. Зрозуміло, поглянувши на пам'ятник Ользі Кобилянській, адже саме тут народилася знаменита українська письменниця. Будинок, на жаль, не зберігся – відомо лише, що стояв він неподалік від іншої розписної церкви, монастиря Гумор, і, швидше за все, в дитинстві Ольга милувалася тими ж прекрасними фресками.

Яскрава церква монастиря Гумор і пам'ятник Ользі Кобилянській, встановлений у її рідному селі 2003 року.

На другому місці у моїй топ-трійці – село Сучевиця. Там ви дізнаєтеся, що таке стародавній молдавський монастир-фортеця, і побачите ще одну, єдину в своєму роді, зовнішню фреску – "Сходи праведників". Церква у Сучевиці на століття молодша за ту, що у Воронці, і будували її після смерті Штефана Великого. Однак у тому ж самобутньому стилі, який придумали і і запровадили за його правління.

Сучевиця. Монастир-фортеця XVI століття.

На третю сходинку "хіт-параду" ставлю монастирський комплекс Путна (туди легко дістатися як із Сучави, так і з містечка Радівці, або Радауці). Монастир, який називають місцевим Єрусалимом, був заснований при Штефані, у 1466 році, і легендарний правитель, а також його нащадки поховані саме тут. Однак часи Штефана пам'ятає лиш одна споруда – Казначейська вежа.

Решта споруд – відновлені, адже монастир тричі горів, сильно постраждав від землетрусів і чотири рази був пограбований: місцевими розбійниками, потім, як не прикро це визнавати, українськими козаками Тимоша Хмельницького, далі турками і російським військом.

Але цікава Путна тим, що серед уцілілих її скарбів, – корона такого шанованого народом Штефана і... безцінна пам'ятка писемності, причому не молдавської чи румунської, а староукраїнської. Нашої. Путнянське Євангеліє, написане на пергаменті і датоване другою половиною XIII століття. Як стверджують дослідники, створили його на Галичині або Волині. Навіщо про цю книгу знати? Питання риторичне. Особливо коли нам досі розповідають, що українська мова – це спотворена російська...

XIII століття, письмова фіксація. Унікальна книга, яка, на жаль, досі не вельми цікава українським історикам літератури. Заїдете в Путну – хоча б сфотографуйтеся поруч із цим доказом існування нашої мови й писемності, який чекає нас уже сім століть.

Ну а наприкінці, ясна річ, про найважливіше. Про шопінг, заради якого в Румунію їдуть найчастіше. Що звідси везуть?

Місцеве вино та сир у ялиновій корі. Вино можна взяти і в супермаркеті, а за сиром краще на базар, звісно.

Чорну кераміку, яку виготовляють тільки в селі Маржиня під Сучавою. Зрозуміло, вино – Cotnari, Jidvei та інших місцевих виробників. Його тут багато, воно недороге, і вибір дуже великий. Лікери – вишневий та чорничний, так звану афинівку, яку можна придбати гривень за 180. Смачний місцевий сир у корі ялини.

Чернівчани хвалять румунське взуття фабрики Marelbo, а також асортимент одягу ходових брендів типу H&M і Waikiki в уже згадуваному торговому центрі Iulius Mall, проте не зовсім зрозуміло, чому: все те саме є і в нас. Та й завозити в Україну румунські товари можна лише на 50 євро. Тобто, що відповідати на митниці, якщо спитають, ви вже знаєте...

У розділі Travel OBOZREVATEL також розповів, як бюджетно, але зі смаком відпочити в Будапешті.

Обозреватель

«Обозреватель» - найсвіжіші новини України та світу онлайн. Оперативно та цікаво про події в Україні та світі

https://www.obozrevatel.com/ukr/

Новини по темі
ДТП з 16-річним мажором / Удар  «Байрактаром»  по сепаратистах / Продаж  «Більшовика»  - Про новини.

ДТП з 16-річним мажором / Удар «Байрактаром» по сепаратистах / Продаж «Більшовика» - Про новини.

~ Підписатись на Вєсті ~ ~ Підписатись на Знаєм24 ~ 24 Канал онлайн – 24 Канал у Facebook – 24 Канал у Instagram – 24 Канал у Twitter – 24 Канал у Telegram – #24Канал

Як правильно утеплити будинок, щоби зекономити на комунальних послугах / Поради фахівців.

Як правильно утеплити будинок, щоби зекономити на комунальних послугах / Поради фахівців.

Сьогодні набагато важливіше розуміти, що буде не з ГТС колись, а що буде з нами цієї зими. Те, що ситуація невтішна на ринку енергетики, вже очевидно. Опалення й досі не у всіх містах увімкнули. А там де воно є - то споживачі вже готують гаманці д...

На Росії підгоріло. ЗСУ вперше застосували Bayraktar на Донбасі. Як це було та реакція окупантів

На Росії підгоріло. ЗСУ вперше застосували Bayraktar на Донбасі. Як це було та реакція окупантів

Перший бойовий виліт Bayraktar наробив галасу. Бойовики не очікували удару з повітря. Надсучасні ударні безпілотники Україна придбала у Туреччини ще 2019. Після довгих тренувань та відточування майстерності, лише через два роки керовані дрони виле...

Ідеї Арахамії забрати приватний газ в Україні – це ідеальний пас для Путіна - Андрій Коболєв.

Ідеї Арахамії забрати приватний газ в Україні – це ідеальний пас для Путіна - Андрій Коболєв.

Те, що в Україні ситуація з ГТС стає малопрогнозованою, це вже очевидно. Сьогодні "Газпром" воліє зменшувати прокачування газу до Європи і все одно платити, як це визначено контрактом. "Нафтогаз" всіляко намагається заохотити і європейські компані...

Ситуація з киснем в Одесі не змінилася, його критично не вистачає - Катерина Ножевнікова.

Ситуація з киснем в Одесі не змінилася, його критично не вистачає - Катерина Ножевнікова.

Найгірше те, що ні міністр охорони здоров'я, ні головний санітарний лікар, ні секретар РНБО Данілов, ні прем'єр Шмигаль, ні сам президент не відреагували на ситуацію з киснем. Жоден державний чиновник не сказав, коли лікарні почнуть дихати і не тя...

Смертельна аварія у Харкові: що відомо про 16-річного винуватця ДТП.

Смертельна аварія у Харкові: що відомо про 16-річного винуватця ДТП.

У Харкові сталася страшна автотроща, до якої призвів 16-річний юнак. Летів із великою швидкістю проспектом на червоне світло і буквально зніс із дороги іншу автівку, водій якої загинув на місці. Сам винуватець ДТП особливо не постраждав, ноги-руки...