Як підвищити фінансову грамотність. Чому інтернету недостатньо

2

Чому центробанки світу в своїх кампаніях по підвищенню фінансової обізнаності проводять живі зустрічі і приділяють увагу молоді

Фахівці Національного банку України вже третій рік поспіль проводять регіональні дні фінансової обізнаності: їздять обласними центрами України з лекціями на економічну тематику. Починаючи з цього року, програма має назву «Економічний експрес». Очне спілкування, дискусії, діалоги — важлива частина цих турів.

На перший погляд, у наш вік засилля масових інтернет-комунікацій та таргетованих кампаній впливу на обрані аудиторії через соціальні мережі, проведення зустрічей в форматі face-to-face для донесення інформації безнадійно застаріло. Аудиторія охоплення Facebook, яку здатний залучити популярний блогер, є набагато більшою, ніж десяток вщент заповнених стадіонів. Комунікація, як і інші сторони життя, поступово переходить в онлайн.

Але не всі погоджуються із такою логікою. «Соціальні медіа — це чудовий інструмент, проте саме особисте спілкування робить довготривалий вплив», — вважає американська письменниця та актриса Феліція Дей.

Існує дослідження щодо поширення фінансової грамотності авторства European Banking Authority. Ця організація займається уніфікацією фінансового регуляторного середовища у 28 країнах-членах ЄС. У галузі покращення фінансових знань у цієї установи дещо інша місія — вона збирає інформацію та підсумовує досвід фінансових регуляторів країн, що входять до Європейського союзу. У звіті з цього питання, виданому у 2018-му, міститься аналіз, як європейські державні органи популяризують фінансову грамотність останні два роки.

Прогнозовано, що перше місце серед каналів комунікації посіли інтернет-канали — 52 ініціативи. А от на другому місці (зовсім несподівано) виявилися проекти з проведення «фізичних подій» — семінарів, конференцій тощо (їх налічувалось 33). На третьому місці — традиційні ТБ та радіо (11 проектів).

Навіщо ж регуляторам пояснювати засади фінансової грамотності через архаїчні «фізичні події»? Тому що це досі ефективно. І ще тому, що інколи по-іншому роз’яснювальна робота просто не працює.

Змінювати думку людей важко. Про це вам скаже будь-який експерт із масових комунікацій. Особливо це стосується поведінкових звичок. Фінансова неграмотність проявляється у тому, що люди поводяться нераціонально: не відкладають гроші на старість чи на надзвичайну подію, не використовують заощадливі фінансові інструменти, купуючись на рекламу недобросовісних провайдерів фінансових послуг із захмарними відсотками та комісіями. Переконати їх змінити ці звички одним постом у Facebook неможливо! Потрібна довга розмова, дискусія, можливість поставити питання чи дійти до висновку самому, проаналізувавши декілька причинно-наслідкових зв’язків. А це можливо лише у межах «живого» спілкування.

У наші дні «вірусне відео» за лічені хвилини розноситься по всьому світові — його бачать мільйони глядачів. Але тривалість цих відео обчислюється в секундах. Навряд чи за цей час ви встигнете когось переконати, що на майбутню пенсію потрібно заощаджувати.

Ще один важливий аспект — не всі аудиторії використовують Інтернет. У турецького центробанку є програма регіональних тренінгів з фінансової грамотності для різного віку, зокрема для відвідувачів дитячих садочків. Хоча зовні це не дуже схоже на тренінг — радше на пересуваний «парк розваг» із фінансовим підтекстом. Такі діти, на щастя своїх батьків, поки що не проводять добу за добою в Інтернеті.

І це не теорія. Потужні держави приділяють велику увагу особистому живому контакту. Австралія проводить тренінги з фінансової грамотності для громадян, які тікають до цієї країни з гуманітарних причин. У індійському штаті Західний Бенгал проводяться такі тренінги для дівчат та жінок — там вони поєднуються із навчанням щодо охорони здоров’я. У Канаді є програми з покращення фінансової обізнаності для літніх людей.

Та й для «покоління інтернету» «живі тренінги» залишаються ефективним механізмом покращення фінансової обізнаності. Банк Англії, який вважається одним із «законодавців техномод», пропонує для своїх молодих співгромадян від 9 років спеціальні шестигодинні курси з фінансової обізнаності. Розробляються вони разом із представниками популярного журналу The Economist. Тема одного з таких курсів «Які висновки можна зробити через 10 років після фінансової кризи»? Попит на участь в подібних заходах чималий.

Ще одна з причин, яка примушує центробанки світу не відмовлятися від живого контакту в свої інформаційній роботі, — можливість отримати ефективний зворотній зв’язок щодо того, які теми з фінансової сфери добре знайомі ключовим аудиторіям, а які — ні. Це впливає на зміст подальших заходів з популяризації фінансової грамотності.

Багато центробанків світу в своїх кампаніях з підвищення фінансової грамотності населення особливу увагу приділяють молоді. Це саме можна сказати й щодо Національного банку України. Програма «Економічний експрес», яка згадувалася на початку, переважно призначена для цієї аудиторії. Український регулятор — лідер національних заходів всесвітньої ініціативи для молоді Global Money Week, організовує дні відкритих дверей для студентів, активно залучає молодих відвідувачів на екскурсії до Музею грошей. Чому?

Саме громадяни віком 18−24 років, згідно з останнім дослідженням проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», є найменш фінансово обізнаною віковою групою дорослих українців. Не пенсіонери, а саме молоді люди. Щоб це змінити, треба використовувати всі можливості: й Інтернет, і мобільні додатки, і «фізичні» лекції з конференціями. Почують лише того, хто говорить.