«Поступки можуть закінчитися втратою незалежності»

11 вересня в Берліні відбулася зустріч у "нормандському форматі" між радниками глав України, Франції, Німеччини та Росії. Київ на переговорах представляв голова Офісу президента Андрій Єрмак. Москву — Дмитро Козак, заступник керівника адміністрації Путіна.

Головним досягненням переговорів Єрмак назвав продовження режиму припинення вогню, що діє з 27 липня. Представники України та Росії зробили відмінні заяви про можливість провести зустріч у "нормандському форматі" за участі лідерів країн.

— Конкретних домовленостей щодо строків не було. Але процес рухається. Саміт відбудеться. Сподіваюся, до кінця цього року, — каже 48-річний Андрій Єрмак .

Козак заявив, що підстав для саміту немає. І що українська сторона погодилася, аби Верховна Рада розглянула зміни до постанови щодо місцевих виборів 25 жовтня. Ухвалена 15 липня не передбачає виборів у ОРДЛО. Вони можуть відбутися лише після припинення окупації та збройної агресії Росії, виведення всіх незаконних збройних формувань і відновлення контролю над кордоном.

Голова офісу Зеленського не підтвердив інформацію про перегляд постанови.

9 вересня учасники Тристоронньої контактної групи в Мінську домовилися про спільне разове інспектування українських позицій біля населеного пункту Шуми на Луганщині. За участі представників української сторони, ОБСЄ і бойовиків. Метою назвали недопущення зриву режиму тиші. Перед тим ватажок ДНР Денис Пушилін пригрозив відкрити вогонь по українських позиціях. Вимагав знищити траншеї, які начебто викопали там після домовленості про перемир'я.

Того ж дня під Офісом президента та резиденцією Зеленського в Кончі-Заспі відбулися протести. А наступне спільне патрулювання зірвалося. Ворог висунув додаткові умови.

— Росіяни та їхні сателіти хотіли відвідати нові точки, робити фото і відеофіксацію позицій і підписати спільний протокол про інспекцію, — розповідає заступник командувача операції Об'єднаних сил генерал-майор Богдан Бондар.

10 вересня ділянку поблизу Шумів обстріляли росіяни.

— Переговори в Берліні провалилися, — каже експерт із міжнародних відносин Володимир Горбач, 50 років. — Добре, що спільне інспектування не вдалося. Це був крок до капітуляції. Київ бездумно йде не поступки Москві. Можливо, з наївною надією, що це змусить її припинити агресію. Або влада свідомо жертвує українськими інтересами. Ланцюжок поступок важко зупинити. У його кінці Україна може втратити незалежність. Суспільство поки що стримує наших керманичів від фатальних кроків.

"Продовжувати режим тиші — по суті єдина домовленість, якої вдалося досягти в Берліні. Але вона в будь-який момент може бути порушена з російського боку, — пише аналітик фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" 31-річна Марія Золкіна в колонці для "Європейської правди". — Режим тиші для Москви — винятково політичний інструмент для тиску на Київ із вимогами виконання Мінських домовленостей. Не буде прогресу по політичних компромісах — не буде і перемир'я.

Сигнали про зміну постанови Верховної Ради про місцеві вибори в Україні 25 жовтня — геть різні від української та російської сторони. Втім, шансів на ухвалення потрібних Кремлю змін майже немає — навіть у фракції "Слуги народу" не готові за неї голосувати. Відповідати поступками на шантаж і тиск росіян буде політичним самогубством.

Без відповіді залишилося одне з ключових питань для України й особисто Зеленського — новий етап обміну".

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie