Чи зможе Україна повернути Донбас?

Реінтеграцію Донбасу і Криму варто сприймати не як загрозу чи проблему, а як проекти загальнонаціонального єднання і нових можливостей

Якщо лінію фронту наші захисники котрий рік поспіль мужньо утримують, то битву за людей на окупованих територіях Україна програє. Попри те, що країна-агресор через контроль цих територій має беззаперечні переваги у можливостях впливу на населення, інтегруючи його у «руський мир», нам не можна відступати.

Звільнення окупованих територій Донбасу і Криму та їх реінтеграція разом і першочергово з людьми — стратегічні завдання для України.

На щастя, у цій боротьбі ми не одні. Попри розхитування антипутінської коаліції та бажання окремих західних партнерів робити business as usual чи європеїзовувати Росію до Владивостоку, країни Балтії та сусідня Польща залишаються нашими вірними союзниками. Адже і у Варшаві, і у столицях Балтійських держав усвідомлюють, що після Молдови та Грузії у випадку, якщо російський агресор не обламає зуби об Україну, на черзі вони.

Період кризи — це завжди період можливостей

Свідченням міжнародної підтримки став нещодавній візит послів Латвії, Литви, Естонії та Польщі до Донецької та Луганської областей, під час якого вони ознайомилися з життям регіону та взяли участь у круглому столі «Реінтеграція Донбасу: європейський погляд». Опісля у заявах послів рефреном звучала позиція про подальшу підтримку України у спротиві російській збройній агресії та допомогу постраждалим внаслідок війни областям. Уже сьогодні, за словами литовського посла Марюса Януконіса, компанії з його країни цікавляться можливостями роботи у регіоні. Це результат змін, які прослідковуються у громадському секторі, бізнесі та інфраструктурі на підконтрольних Україні східних територіях.

Посол Януконіс також наголосив на відповідальності РФ за розв’язання конфлікту. Такі заяви є дуже важливими з огляду на вимогу України до держави-окупанта компенсувати завдані збитки. Адже питання «хто за все заплатить?» є наріжним.

Вочевидь, одним із завдань для України є нарощення інвестиційної привабливості для залучення коштів на розвиток контрольованих земель та реінтеграцію звільнених. Хотілося би побачити нову економічну модель для зруйнованого війною Донбасу.

Період кризи — це завжди період можливостей. Те, що роками не можна здійснити у мирний час, може бути реалізовано у воєнний, коли підвищується больовий поріг і відбувається переоцінка багатьох речей.

Приклад Рурського регіону землі Північний Рейн-Вестфалія в Німеччині демонструє, як на зміну гірничодобувній, коксохімічній та сталеливарній індустрії приходить креативна економіка. На місці колишніх шахт та підприємств виростають центри для дозвілля, туризму, торгівлі, ландшафтні парки та арт-майданчики. Цей досвід потрібно вивчати разом з усіма труднощами перехідного періоду, розробляти й застосовувати адаптовану модель в Україні.

Саме візійність, нав’язування свого бачення майбутнього цього краю, має стати контрнаративом ретроградному за своєю суттю «руському міру».

Оформити цю візію можна у вигляді стратегії реінтеграції Донбасу як рамкового документа для реалізації політики з відновлення державного суверенітету, демократичного режиму та ефективного господарювання на звільнених територіях.

На мій погляд, крім вище названого економічного, він має включати такі компоненти:

— перехідне правосуддя (відшкодування збитків жертвам збройного конфлікту, притягнення винних до відповідальності, забезпечення права знати правду про перебіг подій, інституційні реформи як гарантії неповторення збройного конфлікту). Відповідний законопроект про засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту вже підготували при Уповноваженому Верховної Ради з прав людини;

— гуманітарний блок (виплата пенсій та соціальної допомоги, упровадження перехідної освітньої моделі, забезпечення доступу до медичних послуг, культурна трансформація з фокусуванням на громадянській свідомості та національній ідентичності);

— комунікаційний блок (забезпечення інформаційної переваги України, розбудова стратегічних комунікацій, навчання медіаграмотності, розвиток face-to-face комунікації);

— екологічний блок (подолання наслідків збройного конфлікту для довкілля та перетворення Донбасу на привабливий для життя регіон).

Заручившись підтримкою союзників, потрібно оголошувати мобілізацію. Мобілізацію експертів, міжнародних партнерів, посадовців, бізнесменів, медійників для роботи над розробкою і втіленням стратегії. Разом ми здатні підняти цю, здавалося б, непідйомну для України ношу, перетворити криваве марево Донбасу на справжній світанок нашої держави. Тоді понесені втрати будуть не марними.

Так, це справді зміна парадигми мислення. Реінтеграцію Донбасу і Криму варто сприймати не як загрозу чи проблему, а як проекти загальнонаціонального єднання і нових можливостей для трансформації України. Великі ідеї об'єднують і рятують.

Приєднуйтесь до нашому телеграм-каналу Мнения НВ

Новини по темі

Чи може Росія піти в наступ на Україну?

Коли все і надалі відбуватиметься так, як відбувається, то це цілком можливо

2

То що сталося на Майдані?

Шість років потому зловісна тема вбивств на Майдані залишається не лише джерелом гніву та протиріч всередині країни

1

Росію засудили словом

Чим жила країна 19 лютого 2020 року

2

Чому українцям важливо працювати «в білу»?

Уряд готовий до легалізації праці в Україні

1

Як підготуватися до епідемії коронавіруса

Головне — це не паніка, а оптимізм і готовність

1

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie