Демограф проаналізувала, чи є в Україні об'єктивна статистика смертності.

За словами науковиці, є низка об'єктивних і суб'єктивних причин, які можуть призвести до неправильного визначення причин смерті.

Неправильно визначити причини смерті можна через низку об'єктивних і суб'єктивних факторів: від обмеженості знань про деяких станах або недостатньої кваліфікації медичних працівників, неможливості або небажання робити посмертний розтин, визначити обставини смерті - і до адміністративних установок приховувати причини, що впливають на оцінку діяльності. У своїй статті для ZN.UA Наталія Рингач розбирається, чи є в Україні об'єктивна статистика смертності?

"На жаль, неправильна класифікація причин смерті - проблема (і не тільки в Україні). Вивчення розподілу смертей в нашій країні і порівняння його з аналогічними показниками в інших викликає закономірні запитання і сумніви", - пише Рингач.

Одним з основних питань вона називає надзвичайно високу частку серцево-судинної патології. Так, якщо вірити статистиці, в Україні два з трьох небіжчиків померли саме від цих хвороб.

"Дійсно, є низка причин, чому наші співвітчизники страждають від серцево-судинних захворювань в більш молодому віці, менше схильні їх лікувати, не завжди отримують ефективну сучасну медичну допомогу, ведуть менш здоровий спосіб життя, ніж, наприклад, ті ж шведи. Але це не пояснює таку приголомшливу різницю (тобто вдвічі вищу частку в структурі)", - зазначила авторка.

За її словами, якщо розглянути причини смерті людей віком за 70 років, то більше 80% смертей віднесені до серцево-судинних. При цьому частка людей 70+, померлих від новоутворень, істотно менша, ніж для всього населення. Зате в Швеції в інтервалі 70-74 роки, наприклад, 41% смертей обумовлено різними пухлинами.

"Рутинна практика ставити людям старшого віку стандартну звичну причину смерті “ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз”, з одного боку, деяким чином відповідає реаліям (важко знайти абсолютно здорові серце і судини у літньої людини), з іншого - спотворює реальну картину і обумовлює недооблік інших патологій, які викликали конкретний смертний випадок", - пише Рингач.

Водночас є ще одна група причин смерті, зростання якої зазвичай свідчить про погіршення якості даних про смертність. Автор пояснила, що це "симптоми, ознаки та відхилення від норми, виявлені при клінічних та лабораторних дослідженнях, не класифіковані в інших рубриках", куди в 2019 році потрапило 24,7 тис. смертей, майже половина з яких (43%) - старість.

В межах цього класу зазвичай згруповані недостатньо певні стани, симптоми і результати клінічних або інших процедур дослідження, які не відповідають нормі, але для яких не встановлено конкретний діагноз, що дозволив би віднести смерть до іншої рубрики. Тобто в цей клас потрапляють ознаки і симптоми, які можуть вказувати більш ніж на одну систему організму і визначені як не уточнені в будь-якому відношенні", "невідомої етіології" або "минущі", - пояснила автор.

Рингач зазначила, що перекручена статистика заважає побачити справжній стан справ зі смертністю від серцево-судинних та інших захворювань, а також з доступністю медичної допомоги для літніх людей. Автор уточнила, що в 2002 році частка таких смертей була нижче: 3,8% на противагу 4,2% в 2019.

Читайте також: Демограф розповіла від чого найчастіше вмирають люди в Україні та світі

"Навіщо нам знати, скільки людей, якої статі, в якому віці і від чого померло на певній території, в країні або групі країн? Достовірна статистика причин смерті допомагає визначати соціальну політику, перш за все - стратегію і конкретні заходи охорони громадського здоров'я", - пише Рингач.

Наприклад, країна, в якій смертність від інсульту з плином років швидко зростає, повинна планувати розгортання ефективних програм стимулювання здорового способу життя, боротьби з факторами ризику, мобілізацію зусиль системи охорони здоров'я, суспільства і населення з контролю високого артеріального тиску, удосконаленню допомоги при порушенні мозкового кровообігу. Або, наприклад, висока смертність від якоїсь інфекційної хвороби змушує збільшувати витрати на її профілактику і ефективне лікування.

"Поліпшення якості даних у визначенні причин смерті має велике значення для зміцнення здоров'я і зменшення кількості випадків смерті, яких можна уникнути. Крім того, аналіз смертності (з фокусом на запобіжної) відображає результативність соціально-економічної політики країни в цілому. Скільки людей помирає і чому, - необхідні знання, що дозволяє оцінювати стан здоров'я населення, безпеку і умови життя в державі, ефективність охорони здоров'я, освіти і охорони правопорядку і, нарешті, здатність влади реально служити народу", - зазначила Рингач.

Детальніше про смертність в країні читайте в статті Наталії Рингач "Ще не вмерла Україна, або від чого помирають українці".

Підготував/ла : Юлия Москаленко

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку

Новини по темі

Президент оголосив 26 вересня днем жалоби в Україні.

Сьогодні на всіх будинках та спорудах країни буде приспущено державний прапор.

1 1

Авіакатастрофа АН-26: один з постраждалих курсантів помер у лікарні.

Всього в катастрофі загинуло 23 людини, повідомляє ДСНС.

1

Авіакатастрофа АН-26: міністр оборони назвав попередню причину трагедії.

Військовий літак АН-26, що розбився на Харківщині, скоріш за все, зачепився крилом за землю. «Попередній аналіз свідчить про те, що, скоріш за все, літак зачепився крилом за землю. Усе йшло за планом, літак виконував тренувальні польоти для навчан...

2 1

Авіакатастрофа АН-26: знайдено тіло загиблого й непошкоджені «чорні ящики» .

Пошуки тіл двох військовослужбовців тривають.

1 1

Міноборони назвало причину падіння АН-26 – «зачепився крилом за землю» .

"Усе йшло за планом, літак виконував тренувальні польоти для навчання курсантів". 

2 1

Авіакатастрофа АН-26: у Львові оголошено жалобу

У місті скасовані розважальні та святкові заходи.

2

Літак АН-26 зазнав аварії під час заходу на посадку, імовірно, через відмову лівого двигуна – джерело.

Судно було справним ще до 21 червня 2022 року. 

1

Авіакатастрофа в Чугуєві: рятувальники знайшли тіло ще однієї людини.

Вранці 26 вересня рятувальники знайшли тіло ще однієї людини, яка загинула під час аварії військового літака АН-26 в Харківській області. Пошуки ще двох осіб тривають. «26 вересня о 09:00 під фюзеляжем знайдено тіло загиблого, пошуки ще двох осіб ...

1 1

Новий антирекорд: за добу в Україні захворіли на коронавірус майже 4 тисячі людей.

В Україні за останню добу підтвердили рекордне число заражень коронавірусом – 3833. За час пандемії в Україні інфікувалися коронавірусом 195 504 особи. Побороли хворобу 86 873 особи, в тому числі 1740 – за вчора. Від COVID-10 померли 7...

1

Авіакатастрофа в Чугуєві: ДБР розпочало розслідування.

Слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) почали досудове розслідування у зв’язку з авіакатастрофою військового літака АН-26 Повітряних сил ЗСУ в Харківській області. Розслідування проводять за фактом порушення правил польотів і підготовки д...

2

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie