У давнину березі «черкаського моря» жило древнє плем'я слов'ян.
Археологи виявили на березі Дніпра кераміку, вік якої оцінюється у три тисячі років. Як розповів «Суспільному» директор Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини Михайло Сиволап, у минулому тут розташовувалося поселення давніх слов'ян.
Через зменшення рівня води взимку давні залишки опиняються на поверхні. Для фахівців - це час, коли можна більше дізнатися про те, що приховує "черкаське море". Тому взимку фахівці шукають на березі Кременчуцького водосховища те, що навесні, влітку та восени приховує вода.
Читайте також: Вченим вдалося розшифрувати унікальний свинцевий сувій часів Київського князівства
«Ми шукаємо там, де раніше була вода. Або трохи вище чи трохи нижче», – розповів Сиволап.
У піску фахівці можуть знайти те, на що пересічні громадяни можуть не звернути увагу. Наприклад, «сліди» давньої цивілізації. «На одній із знахідок переважають ознаки білогрудівської культури – це епоха пізньої бронзи, яку більшість вважає першою праслов'янською культурою», – розповів учений.
Першою знахідкою був фрагмент горщика епохи пізньої бронзи, датований XII-XIII століттями до н. Далі були кремінь та кресало. За словами Сиволапа, затоплених пам'ятників на дні Кременчуцького водосховища може бути понад три тисячі.
«На жаль, дослідити його розкопками фактично неможливо, тому що більшу частину року воно знаходиться на глибині півтора-два метри. Після того, як вода сходить хоча б на метр, починають виходити перші з затоплених пам'яток», - розповів Сиволап.
За ними археологи спостерігають із 1986 року. На одному з островів Дніпра існувало стародавнє поселення, одну посудину якого вчені збирали понад 10 років.
Related video
Нагадаємо, під час археологічних розкопок у Білорусі було знайдено посуд з зображенням особистого герба князя Ізяслава. Він датується приблизно кінцем Х - початком XI ст.
Підготував/ла : Фаїна Вауліна
