Тотальна цифровізація: якими є підводні камені «закону про електронні паспорти».

Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроект №4355, який у ЗМІ назвали «законом про електронні паспорти». Його офіційна назва «Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Мінцифри вже звітувало, що цей законодавчий акт з 23 серпня 2021 року повністю прирівняє біометричний паспорт та ID-картку у застосунку «Дія» до паперового та пластикового паспортів, а Україна стає світовим новатором у сфері використання цифрових документів. Але чи дійсно наша країна вже досягла мети «оцифрувати» всі відомості, що посвідчують особу, які підводні камені – й зокрема, юридичні колізії – приховані в цьому процесі, спеціально для Mind розповів Сергій Головко, адвокат АО Credence.

Експеримент виведено на рівень закону

Нагадаємо, що ще 15 квітня минулого року було прийнято постанову КМУ №278 з громіздкою назвою «Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, та відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон» . І саме цією постановою в Україні було запроваджено експеримент із переведення «звичайних» паспортів у «цифру».

Звертає на себе увагу той факт, що інша постанова №247 передбачає (а це діючий до цього часу нормативний акт), що експериментальний проект має продовжуватися як мінімум протягом 2020-2021 років. Але, як бачимо, менше, ніж через рік проект вирішено позбавити статусу експериментального та виведено на рівень закону.

Отже, постановою Кабміну №247 ще з минулого року було запущено механізм, за допомогою якого в деяких ситуаціях теоретично можливо використовувати інформацію, що відображається застосунком «Дія» в правовідносинах, де закон вимагав пред’явлення паспорту або іншого документу, що посвідчує особу. Проте цією ж постановою встановлено обмеження щодо такого використання. Адже навіть державні органи та органи місцевого самоврядування мають право приймати такі електронні паспорти лише за умови наявності відповідних технічних засобів. Що ж стосується фізичних та юридичних осіб приватного права, то вони взагалі самі можуть вирішувати, приймати ці документи чи ні.

Фактично така ситуація призвела до того, що експеримент з впровадження електронних паспортів просувався досить повільно. Навіть державні підприємства, наприклад та ж «Укрпошта» чи «Укрзалізниця», далеко не одразу і з деякими обмеженнями почали приймати інформацію з «Дії» без одночасного пред’явлення «нормального» паспорту. А що стосується приватних юросіб, то деякі великі рітейлери взагалі прийняли внутрішні інструкції, які прямо забороняють співробітникам приймати інформацію із смартфону в якості документу та встановлюють обов’язок враховувати лише передбачені законом документи. Саме на подолання названих проблем і направлено прийнятий законопроект.

Що не так по суті?

У випадку підписання законотворчого акту Президентом України, вже з 23 серпня е-паспорти на рівні закону буде прирівняно в межах України до звичайних пластикових чи паперових паспортів. Зокрема, саме так вказано в супровідному листі до законопроекту, у прес-релізах депутатів та Мінцифри.

Але якщо вчитатися в зміст прийнятого законопроекту, то виникають деякі питання до юридичної працездатності нового закону.

Перша проблема – це відсутність змін до статті 13 Закону про ЄДДР. Але ж саме ця стаття передбачає вичерпний перелік документів, які на території України мають посвідчувати особу та підтверджувати громадянство чи спеціальний статус. Тобто фактично новий закон передбачив нові форми документів – е-паспорт та е-паспорт для виїзду за кордон, але при цьому не вніс ці документи до переліку таких, які можуть підтверджувати особу та її громадянство.

Можна припустити, що законодавець виходить з того, що обійшов цей момент внесенням до статті 14 Закону про ЄДДР нової норми, згідно якої е-паспорти є лише електронним відображенням звичайних паспортів. Але ж це призводить до фактичної підміни понять та юридичної плутанини, адже зміни щодо е-паспортів внесено до розділу закону, який називається «Документи, що оформляються із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру», тобто незрозуміло, е-паспорти, це все ж документи чи лише їх відображення. Тим більше, що до останнього часу «відображення документа» та «оригінал документ» мали чітко окреслені відмінності та сферу використання, а у питаннях е-паспортів такого розуміння вже немає.

Також дуже важливі питання ставить відсутність в законі чітко визначеного переліку інформації, яка має міститися в е-паспортах. З одного боку зі змісту пропонованого законопроектом визначення витікає, що там має бути лише та інформація, що міститься в нині діючих паспортах.

У той же час в пропонованій до внесення статті 14-1 міститься наступне положення: « Для формування е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон використовуються відомості, передані до Єдиного державного веб-порталу електронних послуг відповідно до вимог законодавства України (крім відцифрованих відбитків пальців рук особи) з Реєстру та автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателями (адміністраторами) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування ». Як видно, на підставі вказаної норми до е-паспортів теоретично можна вносити необмежений перелік інформації.

Подібного плану питання викликають і відсутність у прийнятому законопроекті обмежень щодо кількості та характеру інформації, яка може бути зчитана з е-паспорта конкретною особою, якій такий паспорт надається, зобов’язань щодо забезпечення можливості контролю з боку користувача за переліком конфіденційної інформації, яку він готовий або зобов’язаний надати у конкретному випадку.

Тобто, фактично прийнятий законопроект у нинішньому вигляді надає можливість невизначеному колу осіб використовувати необмежений об’єм особистої інформації користувачів в нерегламентованих випадках.

Звісно, є підстави сподіватися, що наведені питання буде вирішено на рівні підзаконних актів, на розробку яких Кабміну надано три місяці після опублікування закону. Але, враховуючи важливість суспільних інтересів, які стосуються питань використання особистої інформації, правильніше було б врегулювати їх на рівні закону, а не постанов Кабміну.

Mind.ua

«Mind.ua» - читайте актуальні новини економіки на сайті Mind.ua. Головні новини фінансів за сьогодні. Останні новини бізнесу. Свіжі новини валютного ринку. Новини стартапів та бізнес ідеї

https://mind.ua/

Новини по темі
Від шкідників та інфекцій: як лікують тисячолітній  «Дуб Залізняка»  на Черкащині.

Від шкідників та інфекцій: як лікують тисячолітній «Дуб Залізняка» на Черкащині.

Ліки для дуба. На Черкащині рятують тисячолітнє дерево. Велетень росте на території заповідника "Холодний Яр". Але щороку йому загрожують хвороби та шкідники, які дедалі більше вражають рослину. Як допомагають дубу вижити, розповість Яна Лимаренко...

1

Росія заявила про відведення військ від кордонів з Україною: реакція МЗС, експертів та українців.

Росія заявила про відведення військ від кордонів з Україною: реакція МЗС, експертів та українців.

Кремль розпочав відводити війська з окупованого Криму. Принаймні так зазначають у російському Міноборони. Оприлюднили і відео, де озброєння вантажать на кораблі. Водночас у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України «5 каналу» розп...

Путін мріє про це, – Огризко розповів про можливе об'єднання Росії та Білорусі.

Путін мріє про це, – Огризко розповів про можливе об'єднання Росії та Білорусі.

Тема поглинання Білорусі Росією є для Володимира Путіна на першому місці. Однак самопроголошений президент Олександр Лукашенко цього не допустить. Читати на сайті:

Путин хочет быть собирателем земель славянских, – военный эксперт с РФ Гольц о союзе с Беларусью.

Путин хочет быть собирателем земель славянских, – военный эксперт с РФ Гольц о союзе с Беларусью.

Володимир Путін та Олександр Лукашенко погодили завершення створення так званої Союзної держави. Втім, експерти сумніваються, що білоруський глава зможе відмовитись від свого посту. Читати на сайті:

Целью Путина было заставить Байдена позвонить, – военный эксперт с РФ Гольц.

Целью Путина было заставить Байдена позвонить, – военный эксперт с РФ Гольц.

Путін спершу пригнав війська до кордону України, а потім їх відвів. Цим він домагався розмови з американським президентом Джо Байденом. 24 Канал онлайн – 24 Канал у Facebook – 24 Канал у Instagram – 24 Канал у Twitter – 24 Канал у Telegram –

Лукашенко сказав, коли Росія і Білорусь завершать створення Союзної держави.

Лукашенко сказав, коли Росія і Білорусь завершать створення Союзної держави.

Росія і Білорусь можуть завершити створення Союзної держави. Залишилося одне нерозв'язане питання – об'єднання податкових систем. 24 Канал онлайн – 24 Канал у Facebook – 24 Канал у Instagram – 24 Канал у Twitter – 24 Канал у Telegram –