Фараони на держслужбі

Туристичний автобус повільно суне крізь затори вулицями Каїра. Праворуч з’являються червоні стіни будівлі старого Єгипетського музею — ще нещодавно головного місця зберігання пам’яток давньої історії країни. «Ще один вид на площу Тахрір ввечері. Картинка, що нагадає вам про церемонію Параду фараонів», — намагається якось розважити втомлених пасажирів гід. Удень, коли ми в'їжджали до столиці Єгипту з аеропорту, він теж пригадав цей парад. Іноді здається, що місцеві думають: що частіше згадувати про церемонію перевезення мумій, то більше захвату це викличе у співрозмовників.

Варто визнати, що Золотий парад фараонів, який відбувся у квітні цьогоріч, став очевидним успіхом єгипетської влади у справі популяризації країни в світі. Складно знайти ЗМІ, що бодай побіжно не згадав про барвисту церемонію перевезення 22 мумій правителів Давнього Єгипту. Шлях у 7 км зі старого до нового музею перетворили на виставу, а декораціями слугували вулиці Каїра, оздоблені світловими ефектами та запруджені величезною кількістю масовки в одязі стародавніх єгиптян. Церемонію можна вважати хоч і грандіозним, але все ж проміжним підсумком процесу, який розпочався задовго до того. Упродовж останнього десятиліття туристична індустрія країни пережила скрутні часи. Це почалося з подій Арабської весни і повалення режиму Хосні Мубарака.

Читайте також: Нестандартний Єгипет: острови піщаного моря

У 2010-му країна прийняла рекордну кількість закордонних відвідувачів — майже 15 млн, які принесли Єгипту $13,6 млрд (11% ВВП). Уже наступного року, коли спалахнула революція, відбувся обвал — приїхало менш ніж 10 млн туристів. Після невеликого перепочинку стався переворот у 2013-му. Того року туризм приніс менш ніж $6 млрд (6,7% ВВП). Наступний етап відновлення супроводжувався намаганнями переосмислити галузь загалом.

Музей у кожен курорт

Річний проєкт журналу Economist «Світ у 2020-му» свого часу присвятив окремий матеріал майбутньому відкриттю Великого єгипетського музею. «Новий національний музей у Каїрі нарешті віддасть належне цивілізації, що спорудила піраміди», — писали у британському виданні. Тому прогнозу, як і багатьом іншим у випуску «Світ у…» зразка 2019-го, не судилося справдитися. Пандемію COVID-19 не міг передбачити ніхто.
Для туристичної галузі Єгипту коронакриза стала найбільшою за всю історію та значно глибшою за проблеми, пов’язані з політичними змінами. За словами міністра туризму і старожитностей Халеда ель-Анані, у 2020-му надходження від індустрії становили тільки $4 млрд. Є оцінки, згідно з якими ця цифра навіть перебільшена. Довелося змінити чимало планів, зокрема анонсоване відкриття музею. Уже згаданий Золотий парад фараонів також спершу запланували на рік пандемії. До речі, не слід плутати дві нові установи. Мумії під час параду перевезли не до Великого єгипетського музею, а до іншого — Національного музею єгипетської цивілізації (НМЄЦ). Великий єгипетський музей і досі чекає на своє офіційне відкриття.

Два каїрські музеї — тільки частина розбудови мережі по всій країні. Упродовж останніх років тут відкрили 30 подібних, хоча й менших установ. Також відновлюють чимало вже наявних. Музеї з'являються практично в кожному місті. Так, новий музей (звісно ж, із муміями) нещодавно відкрили у туристичному Шарм ель-Шейху на Сінайському півострові, де ані поселень, ані поховань давніх єгиптян ніколи не було.

Не лише давня історія. У Національному музеї єгипетської цивілізації вважають своєю «фішкою» те, що зосереджуються не лише на періоді фараонів

«Ти їдеш у Туніс і маєш просто море, а в нас ти маєш море та ще й історію до нього», — лаконічно, але дуже точно описує задум єгипетських можновладців Таамер, гід із Шарм-ель-Шейха. Сидіння біля басейну в готелі з келихом чогось міцненького — звісно, приємне заняття, але швидко набридає. Музеї поблизу пропонують «культурну програму» тим, кому заскладна або не по кишені поїздка у Каїр. Крім того, це спосіб практичніше використати одне з головних багатств Єгипту.

Якщо послуговуватися старим шаблоном про «країну із золотою землею», то Єгипет якнайкраще підходить під це визначення. Йдеться не про колір пісків на пляжі чи масштабні поклади корисних копалин. Єгипет — одне з головних місць у світі, де з надр видобувають коштовну історичну спадщину. Оцінити точну вартість усіх пам’яток і артефактів неможливо. Можна лише дати уявлення про масштаб. Три з десяти найкоштовніших витворів давнього мистецтва, проданих на всесвітньовідомих аукціонах Sotheby’s і Christie’s за останні п’ять років, належать до спадщини Давнього Єгипту. Вартість лише цих трьох артефактів становила $15 млн. Порахувати обсяг чорного ринку взагалі нереально. Єгипетськими артефактами торгують скрізь, зокрема і в соцмережах.

Читайте також: Для всіх чи обраних? Суспільства мусульманського світу на шляху до кращого життя

У відповідному дослідженні ЮНЕСКО наводять приклад, як через одну із груп у фейсбуці намагалися продати саркофаг. Єгипетська влада докладає зусиль для повернення скарбів до країни. Так, тільки у червні цього року з Франції репатріювали 145 об’єктів, із яких 15 у владі Єгипту характеризують як шедеври. Не слід також забувати, що Єгипет — це не тільки давні фараони та піраміди. Спадщина пізніших періодів після завоювань Александра Македонського та появи арабів часто залишається в тіні, хоча тільки цих історій вистачило б на кілька країн. За таких обсягів однією з причин будівництва нових музеїв стало те, що більшість артефактів просто ніде виставити. За розрахунками місцевого Міністерства туризму і старожитностей, пам'яток у сховищах вистачить на відкриття ще 50 нових установ. Також слід пам'ятати, що археологи постійно роблять нові відкриття. Тож артефакти, що теоретично коштують мільярди, на практиці донедавна лежали «мертвим вантажем» у фондах та ще й потребували видатків на зберігання. Музеї — спосіб якщо не заробити, то бодай знизити ці витрати. Проте весь сюжет із музеями, туризмом і старожитностями — лише верхівка айсберга нових проєктів, започаткованих владою.

Надвелике будівництво

Хтось назвав би Каїр утіленням найбільших жахів урбаніста, хтось навпаки побачить у ньому романтику з наукової фантастики 1970–1980-х, яка описувала загострення техногенних проблем у майбутньому. Хай там як, це місто з яскраво вираженим власним обличчям, яке краще роздивитися самостійно.

На площі Тахрір, неподалік від старого Єгипетського музею, височіє біла будівля, оздоблена зеленим прапором. Вона символізує сучасність країни і роль Каїра зокрема. Це штабквартира Ліги арабських держав. Вибір місця пояснити дуже просто: Єгипет — найбільша за кількістю населення держава арабського світу, а Каїр — найбільш густонаселене місто. Все це можна пояснити й на іншому прикладі: Каїр — ще й столиця арабського шоубізнесу. Тут продукують більшість близькосхідної попмузики, а потенційні зірки з інших арабських країн обирають переїзд до Каїра, якщо хочуть стати справді популярними.

Два каїрські музеї — тільки частина розбудови мережі по всій країні. Упродовж останніх років тут відкрили 30 подібних, хоча й менших установ. Також відновлюють чимало вже наявних. Музеї з'являються практично в кожному місті

Талаат Ісмаїл — місцевий журналіст, який погодився зустрітися з кореспондентом Тижня. Ми спілкуємося в місцині, яку називають «мусульманське місто». Тут розташовані найбільші мечеті Каїра, а поруч — найбільший в Африці ринок Хан ель-Халілі. Ринок — це не тільки місце для шопінгу: ще тут можна випити кави і поїсти. «Дехто лякається, але єгиптяни насправді дуже привітні. Просто слід пам'ятати, що на базарах не варто спілкуватися багато, якщо не бажаєш нічого купувати», — готує Талаат до натиску продавців, адже доведеться проходити крізь торгові ряди.

Він розповідає про життя і побут у місті, трохи скаржиться на трафік (який тут абсолютно хаотичний) та інші побутові проблеми: «Нерухомість коштує дорого, і бути власником квартири — велике щастя. Коли хтось іде свататися, перше запитання від батьків нареченої — у тебе квартира орендована чи куплена?». На одне із запитань Тижня співрозмовник реагує дуже швидко і без жодних сумнівів. Ідеться про те, чи не відчуває він, що Каїр потроху втрачає ключову роль в арабському світі на тлі розвитку нових центрів у Перській затоці, наприклад Дубаю. «Ні, це неможливо. З багатьох причин. Історія, демографія, науковий потенціал — усе це просто неспівмірно», — каже Талаат.
Проте дії єгипетської влади свідчать: певні ревнощі до успіхів країн, що розбагатіли завдяки нафті, таки наявні. Хоча понад 90% території Єгипту — це пустеля, вона перетворюється на суцільний будмайданчик. Зводяться нові міста, курорти, залізниці, розширюється внутрішнє авіасполучення. Частково це теж пов’язано з переосмисленням туристичної галузі. Однак це не головне.

Житло не для всіх. Типовий каїрський пейзаж: занедбана нерухомість на тлі числених і подекуди дивних новобудов

Приблизно у 50 км від сучасного Каїра зводять його дублера — адміністративну столицю або просто «Новий Каїр». У медіа називають різну вартість реалізації проєкту, включно з захмарними $58 млрд. І йдеться тільки про першу фазу, що завершиться у 2030-му. Серед іншого, вже у 2022-му тут планують закінчити зведення 385-метрової Iconic Tower, яка стане найвищою будівлею в Африці. Вже у 2024-му також у «Новому Каїрі» анонсують початок будівництва кілометрової башти Oblisco Capitale. У разі успішної реалізації проєкту вона стане найвищою будівлею в світі та випередить хмарочос Бурдж Халіфа у Дубаї. Тож Єгипет знову матиме все найбільше в арабському світі.
Потуги нинішньої влади неодноразово наражаються на критику передусім із боку західних країн. Часто це знайомі українцям звинувачення у корупції.

Найбільше підрядів отримують компанії, пов’язані з військовою елітою, близькою до нинішнього керівництва країни. Є й інші закиди. Наприклад, у вашингтонському Центрі Карнегі зауважують, що значно менше витрат спрямовується, наприклад, на програми з очищення води (проблема гостро постає через забруднення Ніла). Також у країні немає програми з регулювання народжуваності. Нині населення Єгипту вже перевищує 100 млн та зростає приблизно на 2 млн осіб щороку. Ці люди потребують робочих місць, їжі та житла. Все це чудово видно у Каїрі сучасному. Будівництво триває й тут, проте стиль інший. Вирізняються густі забудови нових багатоповерхівок. Проміжки між деякими будинками у таких районах ледь сягають ширини двох смуг автомобільного руху. Можна було б сказати, що «туди ніколи не дістаються сонячні промені», але за температури вдень у районі +40 це, можливо, і на краще. Таку нерухомість можна навіть назвати престижною порівняно з масовими самобудами — багатоповерхівками, де люди самостійно надбудовують цілі поверхи квартир. Дехто вважає, що будуючи «нову адміністративну столицю», влада просто намагається втекти від проблем «старої». У владі ж запевняють, що в новій столиці передбачене соціальне. житло. Крім того, великі будівельні проєкти пожвавлюють ринок праці в країні, даючи можливість підзаробити тим самим простим мешканцям.

«Нова республіка»

«Концепція єгипетської нації не мала значення для них. Мало значення, що це ісламська країна, яка може бути й деінде. Існують християнські держави, існують мусульманські, але ж ключове (не це, а — Ред.) те, що (народи країн — Ред.) об'єднані в спільноту». 1 липня на єгипетському телеканалі транслюють документальний фільм з критикою «Братів-мусульман». З огляду на англійські субтитри, якими дублюють слова експерта на екрані, робимо висновок: автори розраховують бути почутими й іноземною аудиторією.

Читайте також: Долаючи традиціоналізм. Якими є будні мусульманських лібералів

30 червня у країні відзначалася знакова дата. У 2013 році цього дня відбулися наймасовіші протести руху «Тамарод» (повстання). Мітингувальники вимагали відставки обраного за рік до того президента Мухамеда Мурсі. Сам він прийшов до влади завдяки подіям Арабської весни 2011-го, коли з посади усунули багаторічного президента Хосні Мубарака. Вже 4 липня 2013-го в країні стався військовий переворот, Мурсі усунули, і це відкрило шлях до влади нинішньому президенту країни фельдмаршалу Абделю Фаттаху Ас-Сісі. Військові, які усунули Мурсі, пояснили свої дії бажанням допомогти реалізувати народний запит, що максимально оприявнився під час протестів «Тамароду». Офіційно події 30 червня і подальші зараз називають «революцією».

Хмарочос як еталон. Публікація в одній із єгипетських газет Rose al-Yusuf ілюструє економічні успіхи країни сучасною вежею. Здається, що країна зараз — суцільний будмайданчик

З тих часів минуло вже сім років, але їхній вплив так чи так відчутний досі. Очевидні приклади — відсутність найвідомішого арабського телеканалу «Аль-Джазіра» в телемережі (його заблокували через підтримку Мурсі) і трансляція фільму з критикою «Братів-мусульман» через сім років після їхнього нібито розгрому. Водночас не варто впадати у крайнощі та ділити єгипетську політику на «демократів» з «Братів-мусульман» і «авторитарних» військових. «Брати-мусульмани», здобувши владу після революції, обіцяли демократичні перетворення. Зокрема, Мурсі обіцяв створити уряд «для всіх єгиптян» із двома віцепрезидентами — жінкою і представником коптів (нащадки давніх єгиптян, які сповідують християнство і становлять 5–10% населення Єгипту). Однак після виборів ці обіцянки не були реалізовані, що не дивно, адже «Брати-мусульмани» — типові представники течії політичного ісламу, що виступає за помітнішу роль релігії у державному будівництві. Пізніше Мурсі ще й запропонував нову версію Конституції, що просувала ісламістське бачення країни.

Читайте також: Ісламізм, якого немає

Це викликало незадоволення меншин і більш світськи налаштованих інтелігенції та професійних робітників. Додалася й гостра економічна криза з масовими відключеннями електроенергії та дефіцитом палива. Все це мало наслідком створення руху «Тамарод». Навіть політичне гасло, яке взяла на озброєння чинна влада виглядає символічно: «Нова республіка». Як заявляє сам Ас-Сісі, її ключовими рисами мають стати «толерантність, терпіння і змога творити неможливе». Усе, щоб відрізнятися від періоду «Братів-мусульман». Якщо врахувати цей контекст, то історія з музеями і мегапроєктами набуває довершеного вигляду. Адже річ тут не тільки в грошах. По-перше, нинішня влада потребує налагодження відносин із західними країнами, і передусім США. І образ захисника культурного надбання попередніх епох підходить якнайкраще. Річ у тім, що найбільші пограбування історичних місць та музеїв у Єгипті відбувалися саме за правління «Братів-мусульман» або за участі їхніх прихильників. «Ця велична сцена є новим свідченням величі цього народу і охорони цієї унікальної цивілізації, яка сягає корінням глибин історії», — написав президент Єгипту після Золотого параду фараонів. І це звернення адресоване не лише єгиптянам. Сюди ж можна зарахувати і приязні стосунки влади з тими-таки коптами, які бачать у військових захисників світських засад Єгипту.

По-друге, незважаючи на всю критику мегапроєктів, будують не лише найвищі вежі. У Каїрі зводять нові розв’язки і мости, намагаються навести лад із трафіком за допомогою відеонагляду за дорогами. Багатьох це влаштовує, особливо на тлі економічних негараздів і кризи управління під час президентства Мурсі. Серед людей відчутна певна втома від політики, фактичну відсутність якої сприймають як перепочинок і можливість зосередитися на побуті. Ну і нарешті по-третє — будівництво музеїв стосується не лише туристів. Ідеться також про розбудову саме політичної нації та намагання викликати у людей гордість за власну історичну спадщину. Це відчутно у словах багатьох співрозмовників Тижня. Музей єгипетської цивілізації, куди перевезли мумії фараонів, узагалі спроєктований передусім для єгиптян, говорить куратор музею Саєд Фаді. «Ми зосереджуємося не на конкретних експонатах, а на епохах, щоб показати єгиптянам, як цивілізація розвивається від початків крізь різні ери. У нас є окремий музей Давнього Єгипту на площі Тахрір, є Коптський музей неподалік, є Ісламський музей, є музей Греко-римської доби в Александрії. Однак тут ми зібрали всі ери Єгипту в одному місці, щоб люди могли прийти і побачити їх усі. Ми звели музей передусім для єгиптян, і я радий, що більшість відвідувачів — єгиптяни. У нас багато екскурсій зі шкіл та університетів», — зазначає він. За його словами, мумії фараонів — радше розважальний елемент для відвідувачів. Він і покликаний привернути увагу до головної ідеї — проходження цивілізації крізь різні епохи. Так давні королі досі перебувають на сторожі єдності вже сучасного Єгипту.

Український тиждень

«Тиждень» - новини в Україні, економіка, політика, культура, новини в світі, об'єктивно та ексклюзивно про головні події в Україні та світі, Тиждень.ua

https://tyzhden.ua/

Новини по темі

ВООЗ підрахувала, що 99% померлих від коронавірусу були без щеплення.

99% померлих від коронавірусної інфекції припадає на невакцинованих, що є свідченням ефективності щеплень. Про це заявила представник Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Маргарет Харріс, повідомляє Анадолу. «Так, [вакцини] працюю...

UA.NEWS

У посольстві РФ запевнили, що заяви Британії про  «причетність третьої особи»  до отруєння Скрипаля  «безпідставні».

У посольстві РФ запевнили, що заяви Британії про «причетність третьої особи» до отруєння Скрипаля «безпідставні».

Заяви Лондона про причетність росіянина Дениса Сергєєва до отруєння колишнього співробітника ГРУ Сергія Скрипаля в Солсбері в березні 2018 року не підкріплені фактами.

Цензор.НЕТ

Британка зачала дитину за допомогою відеоінструкції та набору для запліднення з eBay.

33-річна британка Стефані Тейлор успішно зачала, виносила і народила дитину, обійшовшись без партнера. На допомогу прийшли сперма донора з мобільного додатка, набір для запліднення з eBay і відеоінструкція на ютубі – вийшло значно дешевше, н...

UA.NEWS

Єврокомісія виділить мільйони на будівництво безпечних автостоянок по всьому ЄС через кожні 100 км.

Єврокомісія виділить мільйони на будівництво безпечних автостоянок по всьому ЄС через кожні 100 км.

Європейська комісія оголосила багатомільйонний тендер на будівництво і оптимізацію мережі безпечних стоянок для комерційного транспорту по всьому Євросоюзу.

Finance.UA

Боротьба з маршрутною мафією: у Києві запрацювали інспектори комунальної служби перевезень.

Боротьба з маршрутною мафією: у Києві запрацювали інспектори комунальної служби перевезень.

Майже як копи на службі. З камерами і в бронежилетах виходять на роботу інспЕктори нової Комунальної служби перевезень. Вони мають стежити за дотриманням нових стандартів у громадському транспорті. Пасажири бачитимуть цих людей щодня, крім вихідни...

10

Один донор урятував життя трьох: десяту трансплантацію нирки зробили у дитячій лікарні ОХМАТДИТ.

Один донор урятував життя трьох: десяту трансплантацію нирки зробили у дитячій лікарні ОХМАТДИТ.

Десяту трансплантацію нирки зробили у дитячій лікарні ОХМАТДИТ. 17-річному хлопцеві - Дмитру Яровому - орган пересадили від посмертного донора. Ще одна нирка дісталася трирічній пацієнтці з Національного інституту хірургії та трансплантології імен...

10

Навчання українською у Польщі: у Варшаві запрацювали два україномовних навчальних заклади.

Навчання українською у Польщі: у Варшаві запрацювали два україномовних навчальних заклади.

Все більше нових шкіл для іноземців відкриває офіційна Варшава. Цьогоріч у столиці запрацювали два україномовних навчальних заклади. Один приватний, другий - державний. Дивіться онлайн новини, токшоу, документальні фільми BBC та серіали. Друзі, ст...

Путін розколює ЄС і НАТО / ВР ділить державні гроші / Слуги Народу вже не ті - Pro Новини 21 вересня.

Путін розколює ЄС і НАТО / ВР ділить державні гроші / Слуги Народу вже не ті - Pro Новини 21 вересня.

У випуску Pro новини за 21 вересня: Нащо Зеленський знову збиратиме всіх Слуг Народу у Трускавці? Яка мета цього майбутнього зібрання? За Разумкова вже вписались "ЄС" Порошенка, "ОПЗЖ" Медведчука, "Батьківщина" Тимошенко" і навіть "Голос" Кіри Руд...

Чому Разумков підіграє Дубінському?

Чому Разумков підіграє Дубінському?

Спікер парламенту Дмитро Разумков збирає позчергову сесію Ради. І робить він це на вимогу скандального нардепа Олександра Дубінського. 24 Канал онлайн – 24 Канал у Facebook – 24 Канал у Instagram – 24 Канал у Twitter – 24 Канал у Telegram –

Гроші за сміття: як у Черкасах мешканці ОСББ заробляють на сортуванні відходів.

Гроші за сміття: як у Черкасах мешканці ОСББ заробляють на сортуванні відходів.

Гроші під ногами. Ця теза давно перевірена і доведена. Навіть із непотребу можна мати зиск. Німеччина, Данія, Норвегія та вся західна Європа давно роблять бізнес на відходах. Точніше на їх переробці. Сортування сміття при правильному підході стає ...

6 9