Вигідно і небезпечно: Україна хоче з'єднати Чорне море з Балтійським.

Фото: pixabay.com

Фото: pixabay.com

Балтійське море з'єднають з Чорним. Вантажні судна пустять через Україну, Білорусь і Польщу по річках Вісла, Західний Буг, Прип'ять і Дніпро. Цей маршрут (через Дніпровсько-Бузький канал, що з'єднує басейни Прип'яті та Бугу) діяв до Другої світової війни понад сто років. Останні років шість його намагаються відродити. Вигоду повинні отримати всі: по річці перевозити товари дешевше і швидше, ніж по автотрасах. Україна зможе вийти в позитивний торговельний баланс, продаючи більше, вважають експерти. Білорусь теж налаштована стати "морською державою" і вже почала будувати порт поруч із Україною.

Є одне "але" – Чорнобильська зона і радіоактивний мул на дні Прип'яті і Дніпра, дно яких збираються поглиблювати. Зробити це країни планують до 1 травня 2020 року, про це нещодавно домовилися міністр інфраструктури України і міністр транспорту Білорусі.

В плюсах і мінусах проекту розбирався сайт "Сегодня".

Економічні вигоди для України

Маршрут, який зв'язує Балтійське і Чорне море, називається Е-40. Створена двісті років тому водна магістраль з'єднувала порти Гданська і Херсона. Сьогодні цей шлях судноплавний лише частково. Відродження маршруту пожвавить торгівлю між Польщею, Білоруссю і Україною: одна баржа на 900 тонн замінює 18 вагонів або 45 вантажівок на 20 тонн.

"Досі маршрут не виконувався з політичних причин. Є інші зацікавлені країни, яким не вигідно, щоб цей проект запрацював. Але Балто-Чорноморський коридор – виграшний для України, враховуючи наше географічне розташування. В майбутньому він може стати Скандинаво-Індійським коридором. Зараз розвиваються країни Азії, буде зростати попит на різні товарні групи. Зв'язати Скандинавію і Індію – дуже привабливий напрямок. На жаль, ми втрачаємо наш потенціал і гроші, які країна могла б заробити", – зауважує Ярослав Пилипчук, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури Українського інституту майбутнього.

За оцінками Українського інституту майбутнього, через Е-40 можна перевозити від 12 млн тонн вантажу на рік. Наша країна може постачати по річці в Білорусь, а потім до Євросоюзу сировину для хімічного виробництва, шлак для виробництва цементу, соняшникову олію і зернові. Білорусь збирається перевозити по Дніпру нафтопродукти, ліс, будматеріали, продукцію чорної металургії та калійні добрива.

Фото: pixabay.com

Фото: pixabay.com

Україна, зі свого боку, довгий час блокує маршрут через неорганізованість, говорить Пилипчук. Все питання в поглибленні дна: на нього потрібно 32 млн дол. У масштабах держави це не дорогий проект.

"Але є один нюанс, який необхідно враховувати. Якщо робити поглиблення дна, потрібно досліджувати екологічну ситуацію. Ми не знаємо, що можемо дістати з дна Прип'яті і Дніпра. Потрібно проводити експертизу, щоб зрозуміти, чи не дістанемо ми на поверхню радіоактивний мул. Зараз про це складно говорити, тому що ми не знаємо, що там є. Може, там нічого немає. Але потрібно оцінити екологічні ризики", – додає експерт.

Білорусь вже почала будувати порт у Нижніх Жарах в Брагинському районі. Це невелике село знаходиться біля кордону з Україною і поряд із Чорнобильською зоною. Весь район – зона радіаційного забруднення, тільки в Нижніх Жарах фон не перевищує норму, повідомляють білоруські ЗМІ. Зараз там проводяться днопоглиблювальні роботи, і, як уже зазначалося вище, їх планують закінчити до травня наступного року.

Радіоактивний мул

Водний шлях із польського Гданська через всю Прип'ять в Білорусі і весь Дніпро в Україні до Херсона – це проект колосального перетворення дикої природи. Екологи побоюються, що випрямлення Прип'яті призведе до осушення і фактичного знищення Полісся як природного регіону. Порушення грунтів і донних відкладень у зоні відчуження ЧАЕС призведе до вивільнення в товщу води радіонуклідів, похованих ще з часів аварії 1986 року. Крім того, всю протяжність водного шляху в Україні і 2/3 його протяжності в Білорусі складають території так званої Смарагдової мережі (мережа охоронюваних природних територій), затверджені на рівні Ради Європи.

Як тільки широкому загалу стало відомо про проект Е-40, екологічні організації в Польщі, Білорусі та України розгорнули кампанію #STOP_E40.

"Існує пряма загроза втрати місць проживання і зростання рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів, рідкісних біотопів та природних ландшафтів, погіршення гідрологічного режиму, зниження рибних запасів тощо", – йдеться в спільному зверненні екологів різних країн.

Фото: pixabay.com

Фото: pixabay.com

У STOP_E40 зазначають, що доставка нафтопродуктів по річках поставить величезні території під загрозу виникнення техногенних катастроф: "Відомо, що аварії танкерів супроводжуються значним екологічним і економічним збитком".

"Якщо зараз почати виробляти на цих забруднених територіях днопоглиблювальні роботи, то все, що заспокоїлося і лежить на дні під 60-80 сантиметровим мулом, перетвориться в одну мить на радіоактивний коктейль. Це все може рушити вниз по Дніпру, що загрожує втратою головної водної артерії країни як джерела питного водопостачання; також не можна буде використовувати дніпровську воду для зрошення земель і поливу полів. У світі на сьогодні немає споруд, здатних очистити воду від радіоактивного забруднення", – вважає Олександр Чистяк в, керівник Асоціації рибалок України.

З цієї складної ситуації є кілька виходів. Можна побудувати дамбу на річці Прип'ять на кордоні з Білоруссю, говорить Чистяков. Якщо забруднений мул все-таки піде з білоруської території по Прип'яті, можливо, потрібно скористатися досвідом часів Чорнобильської катастрофи, а саме створення штучних відловлювачів на дні Київського водосховища, і рити своєрідні котловани, в яких і буде збиратися цей забруднений мул, в надії, що його з часом затягнуть донні відкладення. Це певною мірою допоможе локалізувати забруднення, не дати йому можливість поширитися по всій акваторії водосховища. Але це малоефективні кроки.

"Третій вихід найдієвіший і найбільш витратний – це взагалі не чіпати забруднені ділянки акваторії, а обійти їх, побудувавши поряд з річкою судноплавний канал. Благо, що є багатий зарубіжний досвід побудови подібних каналів. Наприклад, вся Голландія в таких штучних судноплавних каналах. Цей шлях набагато краще, ніж випрямляти Прип'ять, при цьому вбиваючи річку. Ну і, звісно ж, існує варіант нічого не робити і дати можливість забруднити Дніпро на віки вічні", – говорить Чистяков.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому в Україні зникають пасажирські річкові теплоходи.

А новини "Сегодня" недавно розповідали, що у Вінниці з'явилася річкова поліція.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Новини по темі

Грецький тенісист несподівано став переможцем Підсумкового турніру.

Він здолав суперника за дві з половиною години.

2 2

Визначились 17 з 24 учасників Євро-2020 — відео

Відбулись матчі передостаннього туру відбору Євро-2020 у групах А, В і Н.

2

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie