Закон про середню освіту: якою бути українській школі?.

Український парламент у четвер, 16 січня, ухвалив законопроєкт "Про повну загальну середню освіту". Його при голосуванні підтримали 327 народних депутатів за винятком фракції "Голос". Що передбачають законодавчі зміни, які на всіх етапах викликали емоційне обговорення, та як це вплине на якість освіти?

Рівний доступта "власна освітня траєкторія"

Закон має урегулювати питання рівного доступу дітей до повної загальної середньої освіти. Він гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей, незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження. Діти на тривалому стаціонарному лікуванні нарешті отримають право здобувати освіту в медзакладах. Передбачено, що наповнюваність класів у державних та комунальних школах не може становити менше п'ятьох учнів. Для класів початкової школи гранична наповнюваність - 24 учні, для базової та профільної школи - 30 учнів.

Також у документі унормовується отримання інклюзивної освіти - діти з різними освітніми потребами здобуватимуть освіту на рівні з іншими у звичайних школах. У них може бути "власна освітня траєкторія". Це означає, що кожен учень може з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання.

Наприклад, це стосується тих учнів, які додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор. Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, учень проходитиме звичайне річне оцінювання чи здаватиме державну підсумкову атестацію (ДПА).

Справедливе оцінювання та групові консультації

Закон уперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, об’єктивне оцінювання результатів навчання. Він встановлює конкретні види порушення доброчесності - плагіат, фальсифікація, списування, хабарництво, необ’єктивне оцінювання тощо, а також передбачає відповідальність за порушення академічної доброчесності, як учнем, так і вчителем. Учням можуть робити зауваження, відправити на повторене проходження підсумкового оцінювання чи ДПА, або позбавити стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, конкурсах. Педагогічні працівники, стосовно яких встановлено факт порушення доброчесності не можуть бути залучені до проведення учнівських олімпіад до позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії або навіть можуть бути позбавлені педагогічного звання.

Закон вперше відкриває можливість надання учням, які цього потребують, індивідуальних або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.

Три моделі для нацменшин

Тема вивчення української мови для нацменшин настільки чутлива, що свого часу навіть спричинила напруження у міждержавних відносинах України з Угорщиною та Румунією. У законі тепер прописані три моделі вивчення української. Перша - для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар. Для них закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу разом із ґрунтовним вивченням української мови.

Закон передбачає три моделі вивчення державної мови

Закон передбачає три моделі вивчення державної мови

Друга модель - для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі. У 5 класі не менше 20 відсотків річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40 відсотків предметів, які вивчаються державною мовою. Зі старшої школи не менше 60 відсотків річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80 відсотків навчального часу читатиметься державною мовою. У міністерстві освіти запевнили, що мовна стаття закону була написана за результатами консультацій з представниками нацменшин та з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії.

Зміни для вчителів

Вчителям новий закон надає можливість педагогічної автономії. Це стосується створення програм, розробки власної системи оцінювання та заохочення учня, підвищення кваліфікації за власним вибором та коштом держави. Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20 відсотків від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами.

Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу. Перший рік роботи молодий учитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах надають наставника, який консультуватиме молодих фахівців та допомагати їм стати успішними вчителями. Наставник отримуватиме додаткову двадцятивідсоткову надбавку.

  • Від малюка до підлітка

    Особливості шкільної системи в Німеччині

    Від малюка до підлітка

    До шести років діти ходять у дитячий садок. Потім вони зобов'язані відвідувати школу щонайменше до 15 років - до 9 чи 10 класу, залежно від федеральної землі. Навчання вдома можливе лише як виняток, наприклад, у разі тяжкої хвороби.

  • Початкова школа (Die Grundschule)

    Особливості шкільної системи в Німеччині

    Початкова школа (Grundschule)

    Перший день у школі батьки намагаються "підсолодити", кладучи до "шкільних кульків", які діти отримують у подарунок, багато смаколиків. Але далі на дітей чекає "серйозне життя". Освітню систему Німеччини регулює не федеральний уряд, а уряди окремих федеральних земель. У більшості земель діти ходять до початкової школи чотири роки (в Берліні навіть шість), перш ніж перейти до школи вищого рівня.

  • За порадою вчителя

    Особливості шкільної системи в Німеччині

    За порадою вчителя

    Перед тим, як дитина закінчить початкову школу, вчителі радять, до школи якого типу краще далі віддати учня: до гімназії (Gymnasium), загальної (Gesamtschule), реальної (Realschule) чи основної школи (Hauptschule). Часто батьки, однак, лише уважно вислуховують пораду вчителя, але дитину віддають до старшої школи такого типу, який самі вважають за найкращий для свого чада.

  • Гімназія (Gymnasium)

    Особливості шкільної системи в Німеччині

    Гімназія (Gymnasium)

    Гімназія готує дітей до навчання в університеті. Навчання триває до 12-го або в залежності від федеральної землі 13-го класу. В одинадцятому класі учні, як правило, вибирають дві-три дисципліни для поглибленого вивчення. Але це означає звуження профілю: учні гімназії отримують багатосторонню освіту. Атестат зрілості (Abitur) надає випускнику право на вступ до будь-якого вишу.

  • Реальна школа (Realschule)

    Особливості шкільної системи в Німеччині

    Реальна школа (Realschule)

    У більшості земель навчання в реальній школі триває з 5 до 10 класу. Програма майже така сама, як у гімназії, але менше іноземних мов. Учнів готують до професійних шкіл. Крім того, вони мають право пройти дворічне навчання для роботи держслужбовцем. Учні з високою успішністю також можуть отримати атестат зрілості (Abitur), проте для цього їм доведеться перейти до гімназії чи загальної школи.

  • Старша школа (Hauptschule)

    Особливості шкільної системи в Німеччині

    Основна школа (Hauptschule)

    Основна школа дає неповну середню освіту. Навчання триває до дев'ятого класу. Програма майже така сама, як у школах вищих рівнів, проте темп навчання тут повільніший. До програми входять курси практичного спрямування, які готують учнів до подальшого навчання в професійних освітніх закладах. Після закінчення основної школи учні звичайно можуть перейти до реальної школи, загальної школи чи гімназії.

  • Загальна школа (Gesamtschule)

    Особливості шкільної системи в Німеччині

    Загальна школа (Gesamtschule)

    Загальні школи поширились у Німеччині в 1970-х роках як альтернатива трискладовій шкільній системі - гімназія, реальна й основна школа. Ці три типи школи інтегровані в загальній школі під одним дахом. Учні можуть отримати атестат зрілості після 13 класу, як в гімназії, або розпочати професійну підготовку після 9 чи 10 класу.

  • Боротьба за бажані місця

    Особливості шкільної системи в Німеччині

    Боротьба за бажані місця

    Нині в Німеччині майже половина школярів після початкової школи йде до гімназії. Зростає популярність і загальної школи, адже тут від учнів не вимагають одразу зробити вибір стосовно свого майбутнього - вища освіта чи робоча спеціальність. У великих містах попит на загальну школу вже перевищив пропозицію: так, у Кельні в 2018 році загальні школи були змушені відмовити приблизно 1000 кандидатів.

  • Період орієнтації

    Особливості шкільної системи в Німеччині

    Період орієнтації

    Якщо дитину прийняли до гімназії, це ще не гарантія, що вона її завершить. 5 і 6 класи гімназії вважаються орієнтаційними: якщо учню складно опанувати програму, вчителі можуть порадити перевести його до реальної чи основної школи. Водночас якщо учень реальної чи основної школи в 5 і 6 класах має високу успішність, він може відносно без проблем перейти до гімназії.

  • Різні федеральні землі, різні моделі

    Особливості шкільної системи в Німеччині

    Різні федеральні землі, різні моделі

    У різних федеральних землях - різна система: в Саксонії після початкової школи діти відвідують школу вищого рівня (Oberschule) (поєднання основної й реальної шкіл) або гімназію. В деяких землях також можна з 1 по 10 клас відвідувати громадську школу (Gemeinschaftsschule), яка є різновидом загальних шкіл. У Баварії з 2011 року замість старшої ввели середню школу (Mittelschule). Заплутатися легко.

  • Професійне училище (Berufsschule)

    Особливості шкільної системи в Німеччині

    Професійне училище (Berufsschule)

    Після старшої й реальної шкіл учні продовжують навчання в професійному училищі. Тут теорія йде пліч-о-пліч з практикою, завдяки чому випускники стають затребуваними спеціалістами на ринку праці. Професійні школи тісно співпрацюють з фабриками й підприємствами, які пропонують проходження навчальної практики і є потенційними роботодавцями випускників.

  • Інклюзивне навчання

    Особливості шкільної системи в Німеччині

    Інклюзивне навчання

    Діти з інвалідністю зазвичай відвідують спеціальні школи (Förder- und Sonderschulen), які пристосовані під їхні потреби. Критики вважають, що таким чином діти почуваються ізольованими в суспільстві. Тим часом деякі з цих дітей можуть відвідувати й звичайні школи. Водночас опоненти вказують, що через брак вчителів зі спеціальною освітою у звичайних школах діти не отримують відповідного піклування.

  • Гнучкий розклад

    Особливості шкільної системи в Німеччині

    Розклад уроків, що постійно змінюється

    Часом заняття закінчуються о 12:00, часом о 15:00 чи 16:00. Для батьків, які працюють, це справжній виклик. Лише деякі школи пропонують догляд за дітьми впродовж усього дня, коли учні після уроків можуть залишатися виконувати домашні завдання чи відвідувати різні гуртки.

  • Приватні школи - в меншості

    Особливості шкільної системи в Німеччині

    Приватні школи - в меншості

    Також у Німеччині є приватні навчальні заклади, як наприклад, вальдорфські школи, інтернати й школи, що фінансуються церквою. Але більшість дітей відвідують державні навчальні заклади. І не варто боятися: якість освіти висока також за межами приватних установ.

    Автор: Луїза Шефер


Новини по темі

Уряд направив законопроект про компенсацію затриманих зарплат та пенсій.

Кабінет міністрів України передав у Верховну Раду проект закону про виплату відшкодування за затримку заробітних плат (грошового забезпечення), пенсій, соцвиплат, стипендій, щомісячного довічного грошового утримання та суми індексації грошових дох...

1

Віцепрезидентом ПАРЄ обрали Мережка

Мережко є головою комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

1

У «Слузі народу» не виключають відставку Авакова

Очільник правоохоронного комітету Ради Монастирський назвав одну із можливих причин відставки голови МВС.

2

Ціни злетять: які продукти подорожчають навесні

Ціни на продукти підвищаться до весни. Подорожчати можуть улюблені товари українців, такі як хліб і картопля. Як передає НАРОДНА ПРАВДА, про це йдеться у матеріалі видання “Вести“. Експерти нагадують, що минулого року продукти дорожчал...

1

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie