Сила тяжіння. Економічна інтеграція України з ЄС поглиблюється попри всі розмови про «китайські перспективи»

Тиждень уже тоді застерігав, що такий підхід був лише наслідком поверхової оцінки тимчасових тенденцій у зовнішній торгівлі, які не мали ґрунтовної основи, щоб стати трендом. Адже захоплення стрімким зростанням валових обсягів експорту на азійські ринки супроводжувалося ігноруванням того, що це відбувалося коштом вивезення сировини та зниження частки готової продукції. До того ж насамперед завдяки підвищенню цін на сировину й значно менше — збільшенню фізичних обсягів її постачання. А відтак і в разі зниження чи принаймні припинення зростання цін, і в результаті невідворотного вичерпання можливостей для нарощування фізичних обсягів вивозу сировини, такий експорт був приреченим як мінімум утратити потенціал для зростання, а ймовірніше — почати скорочуватися.

Час усе розставив на свої місця. У 2021 році українська економіка почала виразно розвертатися на західну «орбіту». Упродовж літа 2021-го зростання всього експорту товарів з України становило 51,9% порівняно з торішнім літом, а до ЄС він зріс — на 82% (до $7,45 млрд), до Великої Британії, США та Канади — на 90% (до $0,79 млрд). Водночас в Азію постачання українських товарів зросло лише на 21,7% (до $5,48) млрд, а у Китай — узагалі лише на 7,8% ($2,15 млрд).

До того ж стрімке зростання постачань до ЄС не можна списувати лише на ефект низької бази порівняння, адже влітку 2020 року зменшення експорту до ЄС становило лише 21,7% порівняно з тим самим періодом 2019-го. Тож зростання на понад 82% зараз у чотири-п’ять разів перевищує торішнє просідання показників на тлі коронавірусних обмежень. І має виразну висхідну тенденцію. Адже ще цієї весни наш експорт до ЄС зріс на 54% й не набагато перевищував приріст імпорту європейських товарів на український ринок. Хоча тоді це й відбувалося на тлі низької бази порівняння торішньої весни, коли на континенті саме панували жорсткі обмеження через COVID-19. І саме тому в статті основну увагу зосереджено на показниках саме літа 2021 року. Позаяк базою для порівняння є літо 2020‑го, коли європейська економіка й зовнішня торгівля стали менш вразливими аніж за суворих весняних карантинів і ще не відчули впливу осінніх.

Читйате також: Твердження про загрозу перетворення України на сировинний придаток ЄС виявилися страшилкою

Важливо, що впродовж літа 2021 року наш експорт до ЄС не лише продемонстрував стрімке зростання, а й збільшився вдвічі більше, аніж імпорт товарів звідти до України (наприклад, у серпні йшлося про $3,36 млрд та $1,84 млрд відповідно). Це особливо показово з огляду на те, що влітку в Україні відбулося зміцнення курсу гривні до євро, а відтак європейська продукція отримала додаткові можливості для виходу на вітчизняний ринок. Проте натомість місячні обсяги продажів вітчизняних товарів до ЄС зросли з $2–2,1 млрд у лютому—квітні до $2,69 млрд у серпні поточного року на тлі стагнації імпорту товарів з ЄС ($2,65 млрд у березні та $2,68 млрд у серпні). У результаті традиційний дефіцит торгівлі з ЄС улітку 2021 року вперше за багато років змінився відчутним профіцитом для України у $0,1 млрд у липні та $0,26 млрд у серпні, якщо не враховувати реверс природного газу.

У постачаннях на європейський ринок частка продукції української обробної промисловості значно більша за частку сировинних товарів, до того ж вона досить стрімко зростає. Від 2013-го до 2020 року частка виробів машинобудування в усьому українському експорті до ЄС зросла від 10,6% до 16,2%

З Китаєм, до речі, ситуація була протилежною. Улітку 2021-го дефіцит торгівлі з Піднебесною зріс до $0,6 млрд порівняно з символічними $70 млн літа 2020-го. 7,8% зростання українського експорту до КНР супроводжувало зростання на 33,3% імпорту китайських товарів до України. До того ж воно пришвидшувалося з кожним місяцем ($795 млн у червні, $964 млн у липні, $984 млн у серпні), на відміну від наших постачань туди (лише впродовж літа зменшилися з $760 у червні до $686 млн у липні).

Звісно, як і в зовнішній торгівлі загалом, основними драйверами зростання українського експорту до ЄС також була продукція гірничо-металургійного комплексу. Виторг від продажів чорних металів улітку 2021 року був у 3,9 раза більшим, аніж 2020-го ($1,87 млрд), залізорудної сировини — в чотири рази ($0,96 млрд). У 2,8 раза зросло й постачання українського зерна (до $0,36 млрд). Однак дані товарні групи домінують і в українському експорті загалом, а до країн Азії чи зокрема Китаю й поготів.

Проте на європейський ринок хоча й повільніше, однак досить суттєво зросло й постачання товарів з більшою доданою вартістю. Незалежних від мінливої кон’юнктури сировинних ринків.

Зокрема впродовж літа 2021 року на 16,5% зросли обсяги постачання до ЄС української продукції машинобудування (до $0,88 млрд). А продажі низки видів останньої взагалі на десятки чи й сотні відсотків (див. «Знайшли нішу»). Зокрема у 2,7 раза збільшилося постачання продукції суднобудування, більш як удвічі більшими були й обсяги продажів транспортних контейнерів і обладнання для харчової промисловості. На 50–67% зріс експорт причепів, підшипників, моніторів і приймальної апаратури для телебачення, холодильників, машин для сільського, лісового та садового господарства. Серед інших товарів українських виробників машинобудівної продукції, продажі яких до ЄС динамічно зростали, також були котли центрального опалення, електродвигуни, трансформатори, акумулятори, різноманітні електронагрівачі, повітряні та гідронасоси, підіймальне й навантажувально-розвантажувальне обладнання, сигналізації тощо. І це лише якщо відбирати ті товарні позиції, за якими Україна щомісяця експортує до ЄС на десятки мільйонів гривень. Є й дрібніші, але від того не менш, а часто й більш динамічні нішеві продукти.

Читайте також: Природний відбір. Як змінився український експорт

Окрім продукції машинобудування, до ЄС зростав експорт і низки інших видів промислової продукції. Зокрема за три літні місяці на 30,6% зріс експорт готової продукції української харчової промисловості (до $152,8 млн), окрім олії. Продажі останньої збільшилися на 32% (до $544 млн). Динамічно зростало також постачання українських меблів (на 30,4%; до $220,6 млн), готових виробів із чорних металів (+65,9%; до $162,9 млн) і продукції деревообробної промисловості (на 74,5%; до $257,2 млн). До того ж в останньому випадку — не враховуючи малооброблених лісоматеріалів чи паливних дров, тобто лише різноманітні вироби (плитні матеріали, шпон, паркет, профільований погонаж, теслярські інструменти тощо). Майже на дві третини збільшилося й постачання українського м’яса (на 65,5%; до $61,6 млн) — продукту агросектору з чи не найбільшою доданою вартістю. Зросли обсяги продажів керамічних виробів (+31,3%), виробів зі скла (+22,7%) тощо.

Відповідна продукція різного рівня готовності поступово утверджується на європейському ринку. І передбачає довгу та перспективну присутність там українських виробників. Тут слід згадати, що 16 вересня минуло вже сім років від часу укладення Угоди про асоціацію та Зону вільної торгівлі з ЄС, яку критики часто подавали як загрозу наповнення українського ринку європейською готовою продукцією в обмін на нашу сировину та робочу силу. Хоч експорт останніх справді триває, однак ані про погіршення торговельного балансу, ані про відсутність можливостей нарощувати продажі до ЄС української готової продукції найрізноманітніших галузей не йдеться.

Твердження про загрозу перетворення України на сировинний придаток для ЄС виявилися лише страшилкою. Готова українська продукція поволі пробивається на європейський ринок, чого наразі не можна сказати про нашу торгівлю з азійськими країнами й особливо Китаєм. Понад те очевидне вичерпання можливостей для нарощування експорту навіть сировинних вітчизняних товарів туди. У серпні вони пішли в мінус (–1,6%). А для готової вітчизняної продукції він залишається закритим. І структура нашої торгівлі з ЄС, і її динаміка значно сприятливіші для розвитку економіки України та її перспектив у майбутньому аніж з країнами Азії чи Китаєм. Уже зараз у постачаннях на європейський ринок частка продукції української обробної промисловості значно більша за частку сировинних товарів, до того ж вона досить стрімко зростає. Від 2013-го до 2020 року частка виробів машинобудування в усьому українському експорті до ЄС зросла з 10,6% до 16,2%. Водночас обсяг постачання сировинних товарів у наших поставках до ЄС навпаки зменшується, зокрема й завдяки квотам, які обмежують переважно таку продукцію.

Читайте також: Ще одна галузь економіки

Водночас у жодному разі не має йтися про спочивання на лаврах від успіхів. Досягнення окремих виробництв потрібно масштабувати шляхом активного державного сприяння модернізації та адаптації наявних виробництв під європейські стандарти. І, що важливіше, заохочувати створювати нові експортоорієнтовані виробництва. Значно вища вартість праці в Європі, пришвидшення процесу приведення українського виробництва до європейських стандартів і державна підтримка виробників успішних на ринку ЄС готових товарів здатні забезпечити стрімке зростання й експорту, і виробництва та зайнятості в Україні. Тим паче, що потенціал нарощування експорту українських товарів досі залишається надзвичайно великим. Хоча загалом ЄС став нашим найбільшим торговельним партнером, однак абсолютні обсяги збуту та структура товарів, які надходять на ринки таких великих і заможних європейських держав, як Франція чи Іспанія, досі поступаються нашому експорту до на порядок менших за кількістю населення країн Східної Європи. Та й експорт продукції з високою доданою вартістю зосереджений переважно на постсоціалістичних країнах на сході ЄС, менше — в Німеччині. Тоді як до віддаленіших країн структура постачань товарів досі залишається моноспеціалізованою на сировині та металургійних напівфабрикатах.

Український тиждень

«Тиждень» - новини в Україні, економіка, політика, культура, новини в світі, об'єктивно та ексклюзивно про головні події в Україні та світі, Тиждень.ua

https://tyzhden.ua/

Новини по темі
До Дня захисників та захисниць. Історії бійця ООС, ветеранки АТО та доньки Героя України Журавля

До Дня захисників та захисниць. Історії бійця ООС, ветеранки АТО та доньки Героя України Журавля

У четвер, на Покрову відзначили державне свято - День захисників і захисниць України. Ми вшановували усіх тих, хто стояв і стоїть на сторожі наших кордонів. І Євгенія Китаєва зібрала три історії про тих, хто досі боронить нашу державу і про тих, х...

Ефект від  «енергетичного безвізу»  може скласти 1,5 мільярда доларів щороку, – Шмигаль.

Ефект від «енергетичного безвізу» може скласти 1,5 мільярда доларів щороку, – Шмигаль.

За підрахунками Світового банку, економічний ефект від "енергетичного безвізу" може складати 1,5 мільярдів доларів щороку. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль пояснив, що мовиться про відокремлення від енергосистеми з Білоруссю та Росією і приєднання до...

400-річчя Хотинської битви. На острові Хортиця відбувся Фестиваль шабельного бою. Як це було

400-річчя Хотинської битви. На острові Хортиця відбувся Фестиваль шабельного бою. Як це було

Зупинили османське військо та позмагалися на шаблях. У Запоріжжі на Хортиці відбулася реконструкція Хотинської битви. Це була одна з найбільших перемог війська запорозького проти яничарів, які прагнули завоювати Європу. Бій запорожців проти османі...

Осторожно, взрывоопасные существа 161021

Осторожно, взрывоопасные существа 161021

Зруйновано тисячі будинків і випалено сотні гектарів землі.

Зруйновано тисячі будинків і випалено сотні гектарів землі.

Вулкан на Канарах - не припинить виверження найближчим часом. Жодних ознак цього - немає. Про це заявила місцева влада. Вулкан вивергається уже місяць. За цей час лава зруйнувала тисячі будівель і випалила сотні гектарів землі. А вулканічний попіл...

Спалах поліомієліту на Рівненщині. Чому українці бояться щеплень і кому це вигідно

Спалах поліомієліту на Рівненщині. Чому українці бояться щеплень і кому це вигідно

Ризик смерті від COVID-19 у нещеплених виявився в 11 разів вище, ніж у вакцинованих. Це висновки вчених федерального Центру з контролю і профілактики захворювань. Тобто невакциновані, вмирають в одинадцятеро частіше, ніж ті, хто щепився двічі. Чи ...