Без «повного очищення» : що відбувається зі справами учасників обміну.

Святошинський районний суд Києва минулого тижня вкотре не зміг поновити засідання у справі щодо розстрілу учасників Євромайдану 20 лютого 2014 року - цього разу через хворобу суддів. Засідання відклали на півтора місяці.

На лаві підсудних цього разу - двоє обвинувачених колишніх бійців столичної спецроти "Беркут": Сергій Тамтура та Олександр Маринченко. Ще в лютому вони повернулись з непідконтрольних районів Луганщини, куди їх відправили в рамках "новорічного обміну", змінивши запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання. Троє їхніх колишніх колег - Олег Янішевський, Павло Аброськін та Сергій Зінченко, яких так само обвинувачують у вбивстві 48 громадян, замаху на вбивство ще 80, а також у теракті, перевищенні службових повноважень і незаконному поводженні зі зброєю, за словами їхніх адвокатів, лишаються на території самопроголошеної "ДНР".

Дивіться також: Справа про розстріли на Майдані: що означає повернення "ексберкутівців" до зали суду (відео)

Це ставить під загрозу подальший розгляд справи, адже проводити слухання за відсутності обвинувачених забороняє закон. Адвокат "беркутівців" Сергій Горошинський стверджує, що троє його підзахисних хочуть й далі захищатись у суді, але не можуть приїхати в Київ - в грудні минулого року їх буцімто відправили через лінію розмежування без документів, до того ж, пункти пропуску нині закриті через карантин.

"Можливо, з'являться" і "будемо чекати" - цього відверто мало, щоб бути впевненим, що справу все-таки продовжать слухати з тим же складом обвинувачених, як і раніше", - говорить у суді прокурор Яніс Сімонов.

Різні причини не повертатись

Маринченко і Тамтура - єдині з учасників обмінів, хто повернувся до розгляду своїх судових справ. Десятки інших обвинувачених, яким напередодні обміну змінювали запобіжний захід, воліють цього не робити, або ж знаходять причини не приїздити в Україну.

Ельбруса Гогічаєва та Марата Джемієва обвинувачували у підпалі автомобіля сестри депутата Сергія Пашинського та спробі отруєння табору протестувальників під Верховною Радою восени 2017 року. Врешті Дніпровський суд виправдав їх від цих звинувачень та засудив лише за незаконне зберігання гранат. Вирок оскаржили і обвинувачення, і захист, та, не дочекавшись рішення апеляції, обох звільнили під особисте зобов'язання - Джемієва напередодні новорічного обміну, а Гогічаєва - до квітневого.

Читайте також: Кого Київ звільнив з тюрем для обміну на Донбасі

Їхній адвокат Іван Запорожець розповів DW, що обидва поїхали з непідконтрольних територій на історичну батьківщину - до Північної Осетії. "Вони б раді повернутись і продовжити захищати себе у суді, але існують певні обмеження на в'їзд іноземців у зв'язку з карантином", – пояснює він своє прохання відкласти апеляційні слухання. Втім, розповідає, що прокуратура вже намагалася подати клопотання про привід Джемієва за місцем постійного проживання у Дніпрі.

Андрій Доманський, захисник обвинуваченого у держзраді колишнього головреда "РИА Новости-Украина" Кирила Вишинського та чеченця Артура Крінарі-Деніссултанова, якому інкримінують замах на командира добровольчого батальйону Адама Осмаєва, навпаки говорить, що його клієнти бояться їхати в Україну. При чому не з правових причин - якби обвинувачені виконували покладені на них зобов'язання, посадити їх вдруге за ґрати до остаточних вироків було б практично неможливо. "З огляду на нову посаду Вишинського (в жовтні минулого року президент РФ Володимир Путін призначив його членом ради з прав людини. - Ред .) та особливості справи Крінарі обидва просто не можуть почувати себе в безпеці в Україні", - говорить Доманський. Він розповів DW, що домагається участі своїх клієнтів у судових засіданнях в режимі відеозв'язку з Московського міського суду.

Чого варте "повне очищення"?

Адвокат Валентин Рибін, чиї клієнти брали участь у обмінах починаючи з 2014 року, переконаний: погоджуючись лише на пом'якшення запобіжного заходу, ув'язнені та їхні захисники самі підкладали під своє звільнення бомбу вповільненої дії. "У домовленостях щодо обміну завжди йшла мова про повне процесуальне очищення. І я його для своїх підзахисних вибивав", - стверджує він.

Для цього клієнтам Рибіна доводилось або визнавати провину, або відмовлятись від апеляцій. Частина з них були помилувані окремими указами президента, які й досі не розсекречені, а частина - напередодні обміну отримували покарання, що дорівнювало вже проведеному за ґратами терміну.

  • Звільнених зустрічає президент

    Обійми та сльози радості: як зустрічали звільнених у Росії українців

    Звільнених зустрічає президент

    Літак зі звільненими в Росії українцями в аеропорту "Бориспіль" у суботу, 7 вересня, зустрічав, зокрема, президент України Володимир Зеленський. Від початку своєї каденції у травні 2019 року він запевняв, що питання обміну полоненими з Москвою перебуває на його особистому контролі.

  • В обіймах рідних

    Обійми та сльози радості: як зустрічали звільнених у Росії українців

    В обіймах рідних

    У "Борисполі" звільнених українців зустрічали їхні близькі та рідні. Загалом 35 політв'язнів та військовополонених повернулися в Україні. Серед них - 24 заарештовані минулого року українські моряки, кримчани Олег Сенцов і Олександр Кольченко, журналіст Роман Сущенко та інші.

  • Секретна операція

    Обійми та сльози радості: як зустрічали звільнених у Росії українців

    Секретна операція

    Питання обміну ув'язненими між Москвою та Києвом намагалися тримати в секреті. До громадськості доходили лише чутки про те, коли саме може відбутися обмін. Зрештою, коли стало відомо, що родичів полонених скликають до "Борисполя" на суботу, стало зрозуміло, що підготовка обміну вийшла на фінішну пряму.

  • Олег Сенцов

    Обійми та сльози радості: як зустрічали звільнених у Росії українців

    Олег Сенцов

    Кримський кінорежисер Олег Сенцов, який 2014 року виступив проти анексії півострова Росією, був засуджений російським судом до 20 років колонії за "тероризм". Україна та країни Заходи неодноразово називали звинувачення на адресу Сенцова політично мотивованими та закликали Москву звільнити українця. Європарламент присудив йому премію імені Сахарова.

  • Довгоочікуване повернення

    Обійми та сльози радості: як зустрічали звільнених у Росії українців

    Довгоочікуване повернення

    На звільнення деяких політв'язнів їхні близькі та рідні чекав роками. За цей час до в'язниць у Росії потрапило чимало нових українців. Наймасштабнішим захопленням став арешт українських моряків російським ФСБ поблизу Керченської протоки в листопаді 2018 року. Тоді у полон потрапили одразу 24 українці.

  • Пункт збору - Лефортово

    Обійми та сльози радості: як зустрічали звільнених у Росії українців

    Пункт збору - "Лефортово"

    Іще до фактичного обміну всіх українців, які потрапили до списку обміну, доставили з різних куточків Росії до московської в'язниці "Лефортово". Зранку 7 вересня вони виїхали звідти до аеропорту "Внуково" у супроводі поліцейського конвою.

  • Кирило Вишинський

    Обійми та сльози радості: як зустрічали звільнених у Росії українців

    Кирило Вишинський

    Серед утримуваних, яких Київ видав Москві, - і редактор інформагенції "РИА Новости Украина" Кирило Вишинський. Наприкінці серпня суд у Києві звільнив обвинуваченого в державній зраді журналіста під особисте зобов'язання. Після прибуття в аеропорт "Внуково" Вишинський казав, що спробує довести свою невинуватість у суді в Україні.

  • Важливий свідок

    Обійми та сльози радості: як зустрічали звільнених у Росії українців

    Важливий свідок

    Найбільш проблематичною виявилася передача Києвом Москві колишнього "командувача ППО" донецьких сепаратистів Володимира Цемаха. У Нідерландах його вважають одним із важливих свідків у справі про збиття над Донбасом літака рейсу MH17 у липні 2014 року. Багато хто побоюється, що звільнення Цемаха погіршить відносини України та ЄС.

    Автор: Данило Білик


Серед таких, наприклад, колишній перекладач прем'єр-міністра Володимира Гройсмана Станіслав Єжов - несподівано визнавши провину у шпигунстві на користь РФ, він отримав покарання у три роки та 28 днів позбавлення волі - рівно стільки, щоб вийти на свободу за "законом Савченко" - і поїхав до Москви в рамках "великого обміну" рік тому. А інший клієнт Рибіна, полонений бойовик "ДНР" Дмитро Бижко, взагалі відмовився їхати на непідконтрольні території, хоч і був помилуваний президентом спеціально під квітневий обмін.

Втім, ще один адвокат Ігор Нагорний розповідає DW, що для "повного очищення" не вистачає часу, та й бажання клієнтів визнавати провину. Разом з колегами він захищає Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького та Сергія Башликова, звинувачених у теракті 22 лютого 2015 року в Харкові - тоді від вибуху, який пролунав на шляху демонстрації ї з нагоди першої річниці перемоги Євромайдану, загинули четверо осіб. Звільнення Дворнікова, Тетюцького та Башликова напередодні новорічного обміну було чи не найпарадоксальнішим за всю історію конфлікту - в рамках одного й того ж засідання вони були засуджені до довічного ув'язнення і відпущені з-під варти.

Читайте також: Київ у рамках обміну повернув з ОРДЛО 20 українських громадян

Нагорний розповідає, що востаннє спілкувався зі своїми клієнтами ще на початку року - узгоджував з ними апеляційну скаргу, яку невдовзі подав. Тож довічний вирок обвинуваченим не набрав сили. Розгляд апеляції, за словами адвоката, вже кілька разів відкладали через карантинні обмеження, наступна спроба призначена на кінець вересня. "Щойно суд почне розгляд, то зрозуміє, що без обвинувачених його проводити не можна. Що буде далі - важко прогнозувати", - говорить захисник.

Надія на зміни в законодавстві

Якщо обвинувачені не виконують покладені на них особисті зобов'язання і не приходять на слухання, їх можуть оголосити в розшук, пояснює у судовому засіданні щодо "беркутівців" прокурор Яніс Сімонов. Тоді, у випадку справи про розстріл на Майдані, обвинувачення проти Янішевського, Аброськіна та Зінченка доведеться виносити в окрему справу. Якщо Інтерпол погодиться на міжнародний розшук, їх можна буде судити заочно. Щоправда, донині цього не відбувалося - Інтерпол не вносить до "червоного списку" ще з два десятки колишніх українських міліціонерів, вважаючи їхнє переслідування політичним.

Виправити ситуацію можна було б, скасувавши міжнародний розшук як обов'язкову умову заочного судочинства. Відповідний законопроєкт ще в вересні минулого року зареєстрував "слуга народу" з парламентського комітету з правоохоронної діяльності Владлен Неклюдов, та Рада відклала його розгляд на невизначений термін. Іншу схожу законодавчу ініціативу передавала до парламенту Ірина Венедіктова - тоді ще виконувачка обов'язків директора Держбюро розслідувань - однак офіційно її так і не зареєстрували.

Читайте також: У ТКГ обговорили підготовку до чергового етапу обміну утримуваними особами

Втім, міжнародні правозахисники і адвокати обвинувачених застерігають Україну від зловживання заочним судочинством, вбачаючи в ньому порушення права підозрюваних на захист. "Це питання безперечно треба врегулювати, щоб не допускати ситуації, коли Україна в черговий раз відповідатиме в Європейському суді за порушення прав людини і платитиме компенсації", - говорить адвокат Андрій Доманський.

Дивитись відео 07:39

Вбивства на Майдані: чи вплине на хід справи повернення "ексберкутівців" (20.02.2020)

Новини по темі

Авіакатастрофа в Чугуєві: ДБР розпочало розслідування.

Слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) почали досудове розслідування у зв’язку з авіакатастрофою військового літака АН-26 Повітряних сил ЗСУ в Харківській області. Розслідування проводять за фактом порушення правил польотів і підготовки д...

1

Трагедія в Чугуєві: рятувальники продовжують пошуки трьох людей.

В ДСНС станом на 06:30 ранку повідомили, що знайдено тіла 22 загиблих. 

1

Джастін Трюдо висловив співчуття рідним і близьким загиблих в авіакатастрофі військового літака Ан-26.

"Наші думки з вами", - написав Трюдо.

1

Директор метрополітену в Дніпрі відсторонений від посади.

Також чиновнику повідомили про підозру у вчиненні кримінального злочину.

1

ДБР звернулося до свідків авіакатастрофи в Чугуєві

Вказано контактний телефон слідчих бюро.

1

Авіакатастрофі Ан-26: одного з постраждалих оперують.

У нього опіки 90% тіла

1

Літаку Ан-26, що розбився на Харківщині, було 43 роки.

Літак Ан-26, що розбився під Чугуєвом Харківської області, був збудований на Київському авіаційному заводі «Авіант» у 1977 році. Перший політ здійснив того ж року. Про це свідчить інформація, розміщена на порталі Russianplanes.net. З 16 липня 2003...

1

КНУ Шевченка не зміг позбавити Лукашенка звання почесного доктора.

Питання розглянули на засіданні 5 вересня.

1

Катастрофа Ан-26: кількість загиблих зросла, названі дві версії трагедії.

Станом на 23:56 відомо про 25 загиблих в результаті катастрофи Ан-26 біля міста Чугуїв на Харківщині. Про це повідомляє Офіс генпрокурора України. За однією з версій, у літака міг відмовити двигун. Як повідомляє Depo.Харків, незадовго до трагедії,...

2 11

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie