Пам’ятай про минуле, аби у нас було майбутнє

Сьогодні ми молимося за душі мільйонів ненароджених і знищених. Згадуємо синів і дочок найродючіших українських земель, що були жорстоко вбиті голодом, організованим людожерським комуністичним режимом.

Попри намагання Кремля знищити наш волелюбний народ, Україна вижила та зберегла власну пам’ять. Бо правду не стерти, не знищити. Ми добре знаємо, що історична відповідальність за Голодомор 1932-33 років лежить на Російській Федерації як правонаступниці СРСР, і той злочин не має терміну давності. Росія знову, як і сто років тому, розгорнула агресію проти України, щоб повернути її в імперію. У Кремлі знову ненавидять і бояться вільної європейської України. Але вони вже не зможуть повернути колесо історії у зворотному напрямку.

Ми пам‘ятаємо! Ми сильні!

Вічна пам’ять жертвам Голодомору!

Вічна пам’ять усім, хто віддав життя за свободу і незалежність України!


Пам’ятаємо про Голодомор.

Ми пам‘ятаємо, як внутрішні суперечки допомагали зовнішньому ворогу.

Ми пам‘ятаємо, що стається з тими, кому забракне снаги відстояти свободу. Хто проміняє її на хліб. Як вслід за свободою втратить і його.

Ми пам‘ятаємо як дорого коштує віра у привабливі гасла. Як «землю селянам» перетворилося у «в землю селян».

Але ми також пам‘ятаємо українців, які піднімалися на боротьбу проти комуністичного режиму. Своїми повстаннями завдавали йому дошкульних ударів, робили слабшим, неспроможним повторити потім десь інде, в поневоленій ним частині Європи, злочини масштабу Голодомору.

Ми пам‘ятаємо, тих українців, які ділилися останнім шматком хліба, як ослаблені голодом показували світові силу людяності.

Ми пам‘ятаємо помсту молодого українця у Львові за вбивство мільйонів його братів та сестер, яка стала виявом національної гідності.

Ми пам‘ятаємо тих українців, які берегли пам‘ять про пережите, хоча платили за це волею чи навіть життям.

Ми пам‘ятаємо тих не українців, які мали силу казати світові правду, навіть тоді, коли ніхто не хотів її чути.

Ця пам‘ять — наш реванш за мільйони вбитих. Вона робить нас сильнішими, бо в пам’яті вони оживають і стають поруч з нами у нинішній боротьбі.

Тому спадкоємці тодішніх вбивць досі прагнуть стерти її. Вони намагалися переписувати підручники історії в Україні, закривати тут архіви, поширювали брехню про Голодомор в світі.

Але правда виявилася сильнішою, пам‘ять —нездоланною. І такими ж зробила нас.

Руки дитини, яка двадцять років тому вперше запалила свічу пам‘яті, стали руками солдата, які тримають автомат, захищаючи батьків.

Очі, які тоді вмивалися сльозами від розповіді бабці про пережите у 1932—1933, нині впевнено дивляться на ворога через приціл.

Нація, яка єдналася в хвилини вшануання померлих з голоду в минулому, об‘єдналася, аби захисти своє майбутнє і створила потужну армію. Скорбота за вбитими предками дає сили захищати себе і нащадків.

Ми пам‘ятаємо! Ми сильні!

(Із виступу на меморіальному засіданні Верховної Ради України до 85 роковин Голодомору)


Шановні співгромадяни!
Дорогі українці!

Щорічно, у четверту суботу листопада, в Україні вшановують День пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.

У цей день ми схиляємо свої голови на знак нашої скорботи і поваги до пам’яті про мільйони українців, які загинули в болісних стражданнях внаслідок злочинних дій Москви, здійснених тоді з метою знищення української нації.

У 2014 році Москва знову вчинила злочин проти незалежної України, окупувавши Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, розв’язавши військові дії на території окремих районів Донецької та Луганської областей.

Історія розпорядилася таким чином, що нинішньому поколінню України випало завдання остаточно звільнити Україну від імперських домагань Москви, відновивши територіальну цілісність України в рамках її міжнародно-визнаного державного кордону, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь.

Будьмо відповідальними перед Україною і гідними пам’яті про мільйони українців, що стали жертвами Голодомору 1932-1933 років.

Хай пам’ять про невинно вбитих мільйонах жертв Голодомору буде світлою!

Рефат Чубаров,
Голова Меджлісу кримськотатарського народу,

28 листопада 2020 року
м. Київ.


В Україні за час Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років у страшних муках загинули мільйони… Геноцид, зрежисований кремлівськими катами на чолі зі Сталіним, потрібен був радянській владі, щоб попередити повстання проти режиму та зламати український народ, знищити його самосвідомість та здатність чинити опір.

Це була страшна трагедія, коли крихти хліба коштували подекуди більше за життя, а за зібрані на полі колоски людей розстрілю вали. Щоб світ не дізнався про злочини Кремля, всіх, хто намагався донести правду про те, що коїться в Україні, знищували, а іноземних представників та журналістів намагались підкупити, демонструючи їм потьомкінські села “сільської пасторалі”.

Голодомор був черговим жахливим кроком тоталітарного маховика, репресивним ланцюгом, яким намагалися задушити боротьбу українців за свою землю та свободу.

Кожна нація має право та повинна себе захищати від зовнішніх та внутрішніх ворогів – від тиранів, катів, зрадників та популістів, яких об’єднує тільки одне – бажання у будь-який спосіб забрати в тебе останню крихту хліба. Головний наш висновок з тих трагічних подій – коли країна не здатна об’єднатись та захистити себе, вона завжди приречена на жахливі страждання. Не забудемо і ніколи не допустимо!

Згадаймо всіх українців, які загинули від геноциду. О 16:00 запалімо свічку, щоб вшанувати їх пам’ять…

Пам’ятаємо!


Одним з прямих наслідків втрати українцями державності та становлення штучної “УРСР” став Голодомор 1932-1933 років.

Не було вже УНР, не було січових стрільців, не було петлюрівської армії, не залишилось нікого, хто б міг захистити український народ від його тодішніх червоних “слуґ”.

А до того ці “ломатєлі сістєми” репресували переважну більшість тих, хто міг стати голосом українців, тому вже не було Хоткевича з Курбасом та Ялового з Хвильовим, щоби одразу розповісти світу про жахливий соціальний експеримент “нової епохи”, що призвів до мільйонів померлих від голоду на найкращій в світі землі під час “будівельного буму” “індустріалізації”.

І треба усвідомлювати, що не особисто тов. Сталін з тов. Кагановічем охороняли кожен сарай з зерном від голодних людей та стояли в загонах, які не випускали їх в місця, де ще була їжа, – це робили добрі українці, для яких просто було “какая разніца”.

Так залізом і кров’ю ліпили той самий “одін народ”, велика частина якого досі нічого знати не хоче про голод, репресії, чужі війни та радянську брехню і зневажає своїх героїв.

І мета знищити українську державність нікуди не зникла, як і перетворити українців на зламане перелякане стадо, а ми бачимо віддзеркалення тих подій в наш час, хоча поки що в менших масштабах.

Тому, згадуючи жертви злочинів тих часів, не можна забувати про ціну помилок, щоби раз по раз не повторювати їх, інакше українців постійно будуть “дєлать вмєстє”.


Голодомор Украинцев устроила советская Россия, преемницей которой является нынешняя РФ.

Преемницей она является не только в историческом плане, но и в отрицании голодомора как такового.

Это отношение России к Украине.

Просто это нужно знать.

Каждую секунду.


Голодомор – це свідчення ціни Незалежності.

Це те, що може зробити з тобою ворог, якщо переможе.

Це те, за що йому нічого не буде. Якщо замість спротиву ти чухатимеш яйця, розповідатимеш про “не твою війну” та прикидуватимеш, який вплив матиме окупація на твій сімейний бюджет.

Отакий.

Як я завжди говорив, війни уникають не боягузи, а довбограї. Бо розумний боягуз теж розуміє, що ворога краще зустріти раніше та готовим, а не пізніше і в домашніх капцях. Бо тоді вже нічого не зробиш.

Уроки треба вчити.

* * *

Взагалі, люди – дуже дивні створіння.

Відносно нещодавно – ще живі останні свідки тих подій – на одній з найбільш родючих земель в світі семизначне число людей заморили голодом.

Найбільший штучний голод в історії. Один з найжахливіших злочинів в історії не те що країни – людства.

Режим, який це зробив, здох. Поряд з нами вибудовують його дивну копію, гулаг-діснейленд.

Пройшло тридцять років. Окремі двоногі особини досі згадують, який при тому режимі смачний був пломбір і яким незабутнім черствий бублик. І облизуються на копію неподалік, бо в загальних обрисах та копіює від того бублика дірку.

Семизначне число загиблих.

Смачний бублик.

“Не все було погано!”

Так, не все. Все, що при ньому було хороше, не варто і сотої долі тих смертей. Всі ваші путівки в Артек і піонерські галстуки, перші ерекції та хрущоби на шару, кобзонів та левітанів будь-яка людина, в якій залишилося хоча б щось людське, радо кинула би в топку, якби це допомогло врятувати хоча б десяток дітей, що помирали від голоду в рідній домівці.

“Залиште нам наші згадки”.

Ні, говорящі рослини. Ми розтопчемо в пил ваші згадки, ваших ленінів, ваші серпасто-молоткасті мозаїки, ваших жукових з ватутіними, ваш марксизм-онанізм і ваші спроби публічної ностальгії. А якщо спробуєте завадити, то розтопчемо і вас.

Бо за семизначну кількість загиблих досі нікого не покарано.


Голодомор

Мільйони українців вбиті окупантом лише у ХХ столітті страшною смертю у диких муках – від голоду.

Десятки мільйонів ненароджених поетів і політиків, винахідників і воїнів, закоханих і туристів, фермерів і робітників…

Така страшна ціна окупації: якщо Вас захопили – Ваше життя у руках чужинців.
І у Ваші хати прийдуть зайди з інших земель. І скажуть: Вас тут ніколи не було!

У цей скорботний день, в пам’ять про десять мільйонів замучених українців від рук московської орди – запаліть свічу пам’яті у вікні Вашої оселі.
І зупиніться в тиші у молитві за загиблих.

Сьогодні, о 16:00.

Вічна пам’ять!

Дякую Президенту Ющенку, який стерпів кпини юрби і ненависть нащадків вбивць, але відродив пам’ять народу.

Кров мертвих живі не забудуть і не пробачать.


Спочатку був червоний терор та війна проти України та українців, потім три Голодомори та масові репресії, зрештою, Москва завжди приходила в кожну домівку, до кожної родини, заглядала в кожну душу і хотіла вбити три основні фундаментальні цінності – волю до життя на своїй землі, рідну мову та цінності, що з молоком матері передають кожному, хто жив в Україні.

Саме тому Голодомор став найстрашнішою операцією кремлівсько-більшовистської в історії людства. Метою будо забрати все – від прагнення свободи та господарювання на своїй землі до почуття гідності та приналежності до українського народу.

Голодомор – це також війна. Війна страшного ворога, який досі намагається знищити Україну, від Сходу до Заходу.

Сьогодні протягом дня згадуємо та вшановуємо пам‘ять мільйонів вбитих та закатованих голодом.

Сьогодні, 28 листопада, о 16:00, запаліть свічку пам‘яті! Нехай в кожному вікні запалає вогник нашої шани кожному, хто загинув від рук російсько-кремлівського режиму.

* * *

Ось саме так червоні комісари та російські “переселенці” й почували себе на нашій землі, вимореній Голодомором, репресіями та масовими розстрілами у ХХст.

Інший генотип людей, який насаджувався українцям разом зі страшними Голодоморами. Замість мешканців України нашу територію намагалися заселити зовсім іншими людьми, тими, що знищували нашу державність протягом сотень років.

Інший генотип з’являвся там, де в порожні хати закатованих і закопаних в землю українців заселялися росіяни з абсолютно іншими традиціями, національними рисами, розумінням державного устрою та вірою в “московського царя”.

Так, вже ми отримали Донбас і навіть зараз велику кількість людей, які, м’яко кажучи, не бачать себе поруч з Україною, для яких ця країна, ця мова, це бажання свободи та гідності чуже.

В державі п’ята колона досі нав‘язує питання роз‘єднання країни, намагання вбити клин “важливості” відносин з державою-агресором замість НАТО, ЄС, УПА, мови, ідеології, міжнародного права, європейських цінностей. Така політика є ланцюжком трагічних подій 1921-1924 рр., 1932-1933 рр., 1937 р., 1939 р., масового знищення українських цінностей аж 1991 року.

І лише постійна та непорушна проукраїнська державна політика може за декілька поколінь переламати ситуацію на користь України.

На жаль, сьогодні знов ламаються підвалини того, що мало б вирвати країну з пазурів “русского міра”. Знову все гучніше постає питання повернення на геополітичну вісь азійської Росії, розмови про «компроміси», здачу території, федералізацію.

Подивіться сьогодні у вічі правді та пам‘яті мільйонів закатованих російсько-радянським режимом. Чи маємо ми право на помилку та повернення України в лоно «русского міра»? Не маємо! І хоча б ця пам’ять невинно закатованих має рухати країну далеко геть від Москви.


Сегодня будет сказано много слов. Сегодня в ленте будет бесконечное множество воспоминаний наших бабушек и дедушек, которым посчастливилось пережить сумасшедший голод. И не где-то в пустыне, а в стране, чья земля может оживить воткнутую палку.

Сейчас это невозможно себе представить, зная какая жизнь была в сёлах. Все каникулы там пропадали. В каждом дворе тебя старались накормить. Каждое подворье – это поросятки, гуси, куры, индюки, кроли…

Но всё же мои бабушки так и унесли с собой в могилу воспоминания о тех страшных временах. Так ничего и не рассказывали. Лишь только вздыхали в ответ на мои вопросы и молчали. До самой смерти боялись…

Целую нацию Кремль пустил в расход лишь только потому, что не такие. Более успешные и более свободолюбивые. Сначала в Москве решили заморить голодом миллионы украинцев (и заморили), а после приперлись с балалайкой наперевес и придуманными сказками про общую историю и один народ…


Сьогодні, 28 листопада — День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій.

Радянська комуністична влада влаштувала справжній геноцид мільйонів українців. А ще злочинно замовчувала факт голоду як в Україні, так і закордоном.

Наш моральний обов’язок перед минулими та наступними поколіннями – вшановувати пам’ять жертв трагедії. І пам’ятати, що від сусідньої держави-агресора не може бути нічого доброго.

Тому маємо пам’ятати про минуле, аби у нас було майбутнє.

Не забудьте поставити свічку на вікні, аби пам’ятати тих, хто не вижив.


Опубліковано нову підбірку документів “НКВД і перепис населення 1937 року”.

Наприкінці 1930-х років перепис населення на території України показав значні демографічні втрати. Причиною цьому став Голодомор.

Щоб якось пояснити виявлену недостачу мільйонів людей, НКВД назвав працівників державних статистичних інституцій «шкідниками», звинуватив їх у спотворенні результатів перепису, причетності до правотроцькістських організацій і, зрештою, розстріляв.

Цей факт мав назавжди залишитися таємницею.

До 87 річниці пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років Архів національної пам‘яті спільно з Центром Досліджень Визвольного Руху та Архівом Служби безпеки України публікує онлайн колекцію документів про репресії щодо радянських чиновників, які проводили перепис населення у 1937 році.

До збірки увійшли:

– спеціальні повідомлення і зведення УГБ НКВД про особливості проведення перепису в регіонах;
– анкети зі справ арештованих виконавців перепису населення; – фотографії; – протоколи допиту виконавців перепису і протоколи «очних ставок»; – вироки про засудження до розстрілу і акти про виконання вироків.

Переглянути колекцію “НКВД і перепис населення 1937 року” можна сайті Електронного архіву Українського визвольного руху..

Документи на фото: архів СБУ

Тверезий погляд

«Тверезий погляд» - Перемога над зрадою

https://tverezo.info/

Новини по темі
Питання передачі полонених відпрацьовано до деталей, раптова заява терористів ОРДЛО - спроба тиску на Україну.

Питання передачі полонених відпрацьовано до деталей, раптова заява терористів ОРДЛО - спроба тиску на Україну.

Голова української делегації в Тристоронній контактній групі в Мінську Леонід Кравчук пообіцяв відпрацювати питання раптової пропозиції ОРДЛО щодо повернення утримуваних осіб.

Цензор.НЕТ

Дружина Навального відреагувала на його затримання

Дружина Навального відреагувала на його затримання

Олексія Навального затримали 17 січня після прильоту в Москву. Його дружина Юлія заявила, що "найголовніше, що Олексій сьогодні сказав, що він не боїться. І я теж не боюся. І вас всіх закликаю не боятися". 24 Канал онлайн – 24 Канал у Facebook – 2...

Мовою обслуговування споживачів в Україні є українська.

Мовою обслуговування споживачів в Україні є українська.

Мовою обслуговування споживачів в Україні є українська. Це офіційно, а як в реальності? Ми перевірили! Не забувайте: клієнта можна обслуговувати й не державною, якщо він наполягає і є прийнятна для всіх мова комунікації

1 1

ЗЕпрещенкa - Вечірній ПреЗЕдент

ЗЕпрещенкa - Вечірній ПреЗЕдент

Підпишіться і натисніть , щоб отримувати сповіщення про трансляції та нові відео Telegram без спаму ️ Facebook ️ Twitter ️ Ефір наживо Багато цікавого на сайті ️ #ВечірнійпреЗЕдент

«Ні свавіллю охоронців» : протест проти охоронців саду Шевченка в Харкові.

«Ні свавіллю охоронців» : протест проти охоронців саду Шевченка в Харкові.

Проти свавілля охоронців протестували у Харкові. Попри сильний мороз на акцію зібралися кілька десятків людей. Студенти та представники громадських організацій обурені діями робітників охоронного агентства. Вони не вперше лупцюють відвідувачів міс...

Навальний повернувся до РФ, його затримали прямо в аеропорту: як зустрічали російського опозиціонера.

Навальний повернувся до РФ, його затримали прямо в аеропорту: як зустрічали російського опозиціонера.

Не встиг вийти з аеропорта, як його затримали та планують тримати під вартою до рішення суду. Олексій Навальний повернувся до Москви після 5 місяців лікування в Німеччині. Літак прямував до аеропорта "Внуково". Летовище обнесли парканом, стягнули ...

Відео затримання Навального

Відео затримання Навального

Російські правоохоронці забрали опозиціонера Олексія Навального, який повернувся до Росії. Його адвокату не дозволили піти разом з ним. Правоохоронці пояснили, що юристка уже «пройшла прикордонний контроль». Підписатись на наші канали Радіо Свобод...

1 16