Правозахисники: Рішення ЄСПЛ змінить нефективний підхід до справ Майдану в Україні.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у четвер, 21 січня, ухвалив рішення у справах, що стосуються подій під час Революції гідності у Києві та інших містах України в 2013-2014 роках. Вони включають випадки силових розгонів протестувальників, їх затримання, викрадення активістів, неналежне поводження з ними та відповідні провадження. ЄСПЛ виніс ці рішення у справах "Шморгунов та інші проти України", "Кадура і Смалій проти України", "Луценко та Вербицький проти України", "Воронцов та інші проти України" та "Дубовцев та інші проти України".

Зокрема, ЄСПЛ встановив порушення Україною низки статей Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Судді постановили, що було неодноразово порушено статті про право на життя, про заборону катувань, про право на свободу та особисту недоторканність, про право на повагу до приватного і сімейного життя та про свободу зібрань.

Читайте також: Справа про вбивства на Майдані: минають роки, обвинувачених меншає

Держава Україна визнана ЄСПЛ відповідальною за вбивство принаймні одного протестувальника і за брак незалежного й ефективного механізму розслідування злочинів правоохоронців і недержавних агентів під час подій на Майдані. Українські адвокати і правозахисники очікують, що це рішення дозволить прискорити слідство і розгляд справ Майдану, які тягнуться упродовж останніх семи років.

Негайні наслідки

Україна має виплатити деяким заявникам компенсацію матеріальної та моральної шкоди, а також покрити судові витрати, йдеться в тексті рішення ЄСПЛ. Як пояснила в інтерв'ю DW адвокатка кількох подань до ЄСПЛ Євгенія Закревська, це стосується потерпілих під час кривавого розгону студентського протесту на Майдані в Києві у ніч на 30 листопада 2013 року, штурму Майдану правоохоронцями 11 грудня і викрадення, катування та вбивства Юрія Вербицького 21-22 січня 2014 року. "Кожен з цих потерпілих, в тому числі брат Юрія Вербицького, отримають від 16 до 25 тисяч євро грошової компенсації", - повідомила адвокатка.

Незважаючи на судову заборону мирних зібрань, люди вийшли на Марш мільйона на Майдані 8 грудня 2013 року

Незважаючи на судову заборону мирних зібрань, люди вийшли на Марш мільйона на Майдані 8 грудня 2013 року

За її словами, рішення ЄСПЛ стосується лише трьох згаданих епізодів Революції гідності. Вона пояснила це тим, що позови за цими епізодами перші, за якими були вичерпані можливості української національної судової системи і відповідні скарги були спрямовані до ЄСПЛ. "Сім років розгляду цих скарг - це дуже короткий термін для ЄСПЛ", - зазначила Закревська. Вона очікує, що й інші подання до Суду у Страсбурзі, зокрема ті, що стосуються масового розстрілу демонстрантів 18-22 лютого 2014 року в центрі Києва, також невдовзі отримають оцінку ЄСПЛ.

Примус до верховенства права

Державна влада України вже визнана ЄСПЛ відповідальною за смерть Юрія Вербицького і такою, що й дотепер належним чином не розслідувала злочини проти євромайданівців. Адвокат Віталій Погосян вважає, що тепер і державі, і українським судам доведеться звернути увагу на затягування слідства і судів у справах Майдану. "Судді мають у своїй діяльності звертатися до практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить, що там нема телефонного права та політичних замовлень, а є закон і верховенство права, і тільки на підставі цього можна ухвалювати відповідні рішення", - наголосив Погосян.

Читайте також: "Справа Чорновол" - прогалини слідства чи нове трактування подій на Євромайдані?

Згідно з міжнародними зобов'язаннями, які взяла на себе Україна, виконання рішень ЄСПЛ є обов'язковим і має пріоритет над національним законодавством. "Міністерство юстиції буде максимально доносити до судових та слідчих органів висновки ЄСПЛ, вказувати на недоліки і необхідність проведення відповідного розслідування. Ми будемо повністю робити цю роботу", - пояснила начальниця управління представництва держави в міждержавних справах секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко.

Правоохоронці за день до штурму Майдану 11 грудня 2013 року

Правоохоронці за день до штурму Майдану 11 грудня 2013 року

Водночас Євгенія Закревська застерегла від сприйняття рішення ЄСПЛ як такого, що означає винесення конкретних вироків винним у блокуванні слідства і судочинства у справах Майдану. "ЄСПЛ не встановлює винних. Він встановлює лише відповідальність держави і факт порушення Конвенції з прав людини в конкретних моментах. Хоча на час вчинення тих порушень держава Україна була представлена режимом Януковича, встановлені факти неефективності розслідування цих порушень стосуються вже наступної влади, яка змінила попередній режим", - сказала адвокатка.

Протидія інформаційним маніпуляціям

Чи можна вважати це гарантією того, що рішення ЄСПЛ буде виконане і справедливість щодо порушень прав людини під час подій Євромайдану буде відновлена? Керівник Центру стратегічних судових справ Української Ґельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало визнав, що хоч виконання рішень ЄСПЛ обов'язкове для української влади, далі все залежатиме від політичної волі можновладців і тих, хто провадить слідство і судочинство у цих справах. "Саме по собі рішення ЄСПЛ дає лише можливість змінити той неефективний підхід до справ Майдану, який був до теперішнього часу", - зазначив правозахисник.

Читайте також: В обіймах Феміди. Чому "майданівські судді" досі на своїх посадах

Він впевнений, що коренем всіх проблем є брак ретельного розслідування злочинів влади і правоохоронців під час Революції гідності. Саме це встановлене окремим пунктом рішення ЄСПЛ. Це, як і решта пунктів рішення Суду у Страсбурзі, дає можливість спростовувати інформаційні маніпуляції навколо Євромайдану, вважає правозахисник. "А саме: демонстранти мали повне право проводити акції протесту, окремі випадки насильства з їхнього боку не могли вплинути на мирний характер демонстрацій. Натомість з боку влади і правоохоронців була системна співпраця й узгоджені дії з насильницького розсіювання мирних демонстрацій. Мені здається показовим, що ЄСПЛ використав термін "тітушки", - сказав Тарахкало.

Дивитись відео 07:39

Вбивства на Майдані: чи вплине на хід справи повернення "ексберкутівців" (20.02.2020)

Deutsche Welle

«Deutsche Welle» - новини й аналітика з Німеччини українською мовою. Найважливіші події в Німеччині, Україні, Європі та в світі.

https://www.dw.com/uk

Новини по темі

Шкільні обіди без м'яса. Про що сперечаються французи

У Франції - країні гурманів - спалахнула суперечка навколо шкільного харчування. Мер Ліона розпорядився на час пандемії кормити школярів обідами без м'яса. Таке рішення спричинило бурхливу реакцію не лише в самому Ліоні.

Deutsche Welle

Коментар: ЄС має допомогти Україні не лише в протистоянні з Росією.

Візит президента Європейської Ради Мішеля на Донбас демонструє, що Україна потребує більшої солідарності від ЄС. Не лише у протистоянні з Росією, але й у боротьбі з внутрішніми викликами, вважає Райнгард Фезер з FAZ.

Deutsche Welle

Стрес-тести БілАЕС: чи безпечна ця АЕС для ЄС і України?.

Європейські експерти з ядерної безпеки ENSREG 2-3 березня ухвалять звіт щодо Білоруської АЕС. Чи безпечна БілАЕС, що про неї думають в Україні та для чого роблять стрес-тести атомних електростанцій - у матеріалі DW.

Deutsche Welle

Нова хвиля коронавірусу – недужих уже 10 тисяч, Про головне, 4 березня.

Нова хвиля коронавірусу – недужих уже 10 тисяч, Про головне, 4 березня.

У випуску "Про головне" за 4 березня – в Кабміні вже почали говорити про новий локдаун; В Україні щепилися вже майже 10 тисяч українців; На фасаді словацького консульства симетрично відповіли на образу в бік України. 24 Канал онлайн – 24 Канал у F...

Третя хвиля епідемії / Жарт прам'єра Словаччини - Час новин: підсумки дня - 04.

Третя хвиля епідемії / Жарт прам'єра Словаччини - Час новин: підсумки дня - 04.

На порозі третьої хвилі. Урядовці готують українців до ще одного локдауну. Затято закликають вакцинуватися, бо британський штам вже й в Україні. Специфічний гумор. Прем'єр міністр Словаччини легковажно пожартував в ранковому шоу про вакцини та сув...

«2002 рік, Москва, Україна йде в НАТО» : як згадують друзі та колеги першого очільника МЗС Зленка.

«2002 рік, Москва, Україна йде в НАТО» : як згадують друзі та колеги першого очільника МЗС Зленка.

У Києві попрощалися з Анатолієм Зленком. Першим міністром закордонних справ України, який двічі очолював це відомство. 1 березня він помер на 83-му році життя. В останню путь провели дипломата не лише друзі та колеги, а й найвище політичне керівни...

Дроздов: «Ми правильні кроки влади сприймаємо, як «вау».

Дроздов: «Ми правильні кроки влади сприймаємо, як «вау».

«Закон про колаборацію мав би унеможливлювати будь-яке мовлення на території України мовника, який поширює російські наративи, який займається підривною діяльністю. Тоді будуть правила гри, які унеможливлять ще й економічну частину. Не вийде так, ...

Дроздов - про те чому Україні необхідний  жорсткий закон про колаборантів.

Дроздов - про те чому Україні необхідний жорсткий закон про колаборантів.

«Коли ми під поняття колабораціонізму будемо підтягувати внутрішнього тилового щура, назвемо так його описово, тоді це буде повний закон. Бо я боюся, що ми зведемо всі розмови про колаборацію лише до непідконтрольних територій і все. Мені здається...

Рівно рік як з'явився COVID-19 в Україні.

Рівно рік як з'явився COVID-19 в Україні.

UA: 3го березня 2021 року було рівно рік, як вірус COVID-19 з'явився в Україні. Українці розповіли про те, як карантин через пандемію вплинув на їхнє життя та чи довіряють вони новій вакцині AstraZeneca. RU: 3го марта 2021 было ровно год, как виру...