Роль української авіації в сучасних конфліктах

Яку роль відіграли українські гелікоптери під час війни на Сході.

Авіація в сучасних конфліктах відіграє одну з головних ролей на полі бою. За її допомогою здійснюється розвідка, евакуація поранених, транспортування вантажів, десантування особового складу та, власне, нанесення вогневих ударів по базах, колонам та скупченням противника.

Але для успішного втілення всіх цих аспектів повинні бути і сприятливі умови: боєздатність техніки; навички екіпажів, які регулярно тренуються; відсутність протиповітряної оборони (далі ППО) середнього та дальнього радіуса дії (а за її наявності діями екіпажу виходити із зони ураження).

Весною та в першій половині літа 2014 року були ідеальні умови для застосування літальних апаратів, які були зумовлені практично повною відсутністю засобів ППО у противника. Але навіть з мінімальними ресурсами бойовики зуміли підбивати українські гелікоптери та літаки в небі над Слов’янськом. Цьому сприяла низка різних факторів, зокрема і відсутність досвіду.

У цьому блогу я розповім якраз про гелікоптери та їхню роль у конфлікті від квітня до першої декади червня 2014-го.

Армійська авіація ЗСУ 2014 року була представлена кількома окремими бригадами (далі ОБАА) в яких боєздатність доволі суттєво відрізнялася одна від одної. Загострення конфлікту на Донбасі внесло свої корективи. Авіацію, здебільшого винищувальну, спочатку використовували для показу сили та присутності. Над захопленими Слов’янськом та Краматорськом літали Мі-8 та Мі-24 армійської авіації.

Літаки, для блогів_1

16 квітня. Український Мі-24 над Слов’янськом. Фото від місцевого жителя

Проблеми почалися 16 квітня, коли бойовики зуміли обеззброїти бійців 25 ОПДБр та захопити їхню техніку, де в одній з машин були штатні ПЗРК (переносні зенітно-ракетні комплекси). Саме з них (а далі та привезених з РФ) збивали перші українські гелікоптери.

Першою втратою в армійській авіації став Мі-8, який бойовики з переносного ракетного комплексу "Фагот" знищили 25 квітня на аеродромі в Краматорську. Тоді обійшлося без жертв. Мі-8 займалися доставленням вантажів та особового складу. Вони також виконували евакуацію поранених бійців з поля бою. Цими гелікоптерами проводилася і висадка груп спеціального призначення в подальших наступальних операціях української армії.

Цими гелікоптерами проводилася і висадка груп спеціального призначення в подальших наступальних операціях української армії

Першою серйозною втратою для нас стало 2 травня, коли бойовики з ПЗРК збили два гелікоптери Мі-24 з 16 ОБАА біля Слов’янська. Тоді з 6 членів екіпажу загинуло 5 і один пораненим потрапив у полон. Через три дні ще один Мі-24 з 11 ОБАА отримав влучання ракети з ПЗРК та здійснив аварійну посадку на болото. Екіпаж покинув машину. Того ж дня український штурмовик Су-25 знищив гелікоптер.

26 травня стало тріумфальним для української авіація. Була проведена масштабна операція із застосуванням великої кількості авіації. Той день був надзвичайно результативним та обійшовся без втрат.

Впродовж декількох років вважалося, що саме українська авіація знищила автівки з ворожими військовими. Але насправді самі бойовики, тільки з іншого формування, відкрили вогонь по своїх. Тому у плані пропаганди цей день теж був вдалим.

29 травня неподалік того ж таки Слов’янська було збито Мі-8 національної гвардії України в якому загинув український генерал Кульчицький.

Літаки, для блогів_2

Червень виявився активним на наступальні операції з боку української армії, більшість з яких навряд чи можна було б назвати успішними та реалізованими повною мірою. Задля мінімізації втрат серед особового складу та максимізації втрат з боку противника активно застосовувалася армійська авіація та ВПС ЗСУ.

3 червня була проведена велика наступальна операція на Красний Лиман та Семенівку. Якщо під Красним Лиманом дії ЗСУ та авіації зокрема були успішними (вони такими були через мінімальну присутність бойовиків в тому районі), де українські штурмовики бомбардували район в якому був противник, Мі-24 прикривали наступаючі порядки ЗСУ, а Мі-8 висаджували групи спеціального призначення, то під Семенівкою, де бойовики вибудували оборону та розташували велику кількість особового складу, справи були значно гіршими.

Бойовикам вдалося підбити два Мі-24, які здійснили аварійні висадки і були надалі евакуйовані нашими військовими, відремонтовані та поставлені назад у стрій. 12 червня українські військові також проводили наступ біля російсько-українського кордону в рамках операції по перекриттю державного кордону.

Біля кургану Савур-Могила зав’язався бій з ворогом і наші бійці запросили підтримку авіації. В бою прийняло участь два Мі-24. Гелікоптери через відсутність даних не завдали противнику жодних втрат окрім як психологічного тиску. Неподалік кургану в населеному пункті Дякове на декількох Мі-8 була висаджена група бійців 13 аеромобільного батальйону 95-ї бригади ЗСУ, які взяли під контроль населений пункт та відбили атаку ворога.

26 червня біля Слов’янська був збитий черговий Мі-8 на якому перебувало 9 наших бійців. Всі, хто був на борту, загинули. Серед них і зв’язківці зі служби безпеки України.

Якщо проаналізувати втрати армійської авіації під Слов’янськом, то ті які припали на 2 та 5 травня, спричинені не очікуванням наших військових, що бойовики матимуть ПЗРК та будуть вести з них вогонь. Чітко прослідковується, що наступні два Мі-8 були знищені із засідки і очевидно, що це були сплановані операції. Скоріш за все мав місце витік інформації та "кроти" в штабі АТО.

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie