Секрет мозку. Як стати оптимістом

2

Наталія Кадя

Партнер юридичної компанії Danevych.Law, експертка з нейроменеджменту, коуч з розвитку лідерства

Ми створюємо картинку майбутнього, зважаючи на те, який досвід мали в минулому

Мозок — це міністерство хибних очікувань. Бути песимістом — природно для мозку, а навичку бути оптимістом слід тренувати. Багато й активно.

Яку б мету ми не ставили перед собою: стати щасливішими, ефективнішими, багатшими, емоційнішими — будь-яка мета передбачає вміння керувати власними очікуваннями. Це як нова грамотність для свідомої людини.

І щоб навчитись управляти власними очікуваннями, важливо почати з усвідомлення: що таке очікування й де вони беруться.

Очікування — це увага мозку до можливих позитивних чи негативних підкріплень думок щодо того…

…яким щось має бути;…як щось має статись;…що є загроза того, що цього не станеться;…яким щось не буде;…якою буде відповідна на це реакція.

Ми схильні підганяти вхідні дані під своє очікування

Очікування формуються на підставі нашого попереднього досвіду — ми створюємо картинку майбутнього, зважаючи на те, який досвід мали в минулому.

Це і не добре, і не погано. Це природно, коли мозок посилається на попередні навички і на підставі цього проектує майбутній досвід.

Очікування впливають на те, як саме мозок сприймає зовнішню інформацію.

— Ми схильні підганяти вхідні дані під своє очікування й ігнорувати інформацію, яка цим очікуванням суперечить.Очікування здатні вплинути на функціонування мозку — і в хорошому сенсі, і до повної депресії.

— Очікування активують дофамінові нейронні мережі, які грають ключову роль у навчанні й мисленні.

— Очікування, які справдилися, призводять до невеликого підвищення рівня дофаміну і викликають позитивну реакцію. Чим вищі очікування, тим вищий рівень дофаміну й реакція на відповідну подію. Те саме і в зворотньому порядку: чим менше реальність відповідає очікуванням, тим різкішою буде реакція організму — сильне незадоволення, стрес, переживання.

Варто зазначити, якщо ви відчуваєте схильність до негативного сприйняття реальності, це не означає, що з вами щось не так. Я б сказала навпаки: це природна реакція мозку — пересторога й захист від усього невідомого.

Що робити?

Найважливіше — усвідомити, що наша реакція на те, що на нас очікує — ніщо інше, як звичка, вивчена мозком. Ми вже знаємо, що звичку важко змінити, тому що кожна звичка — це міцний нейронний звязок у структурі мозку, яким передається електричний імпульс, що й стимулює так звані «позитивні» чи «негативні» хімічні речовини. Ці звязки міцнішають із кожним пережитим досвідом — позитивний і негативний досвід сформував ланцюжки, через які ми отримуємо імпульс — сформовані очікування щодо майбутнього на підставі попереднього досвіду.Звичку зруйнувати повністю майже неможливо, а от утворити нову — реалістично. І в цьому випадку — це про наші звички реагувати.

Важливі поради:

1. Спробуйте почати аналізувати: у будь-якій ситуації приділяйте увагу своїм очікуванням і слідкуйте за тим, як ваша реакція залежить від ваших очікувань. Час від часу намагайтесь трішки занижувати власні очікування.

2. Коли маєте певні очікування, слідкуйте за тим, щоб була можливість якимось чином повпливати на їх реалізацію.Якщо час від часу позитивні очікування не справджуються, спробуйте переоцінити ситуацію, усвідомлюючи, як мозок реагує на рівень дофаміну.

3. Як по-іншому в цій ситуації ви можете отримати свою «дозу» гормону щастя? Загальне відчуття (постійне тренування якого переходить у спосіб мислення), що в майбутньому на тебе очікує щось хороше, породжує оптимальний рівень дофаміну, що, певною мірою, є нейрохімічним маркером щастя.

Пам’ятайте:— часто ми мислимо негативно просто через те, що так звикли;— ми ж шукаємо в житті саме щастя;— у нас є все для того, щоб бути щасливими — у кожного.

Спробуймо звикнути бути щасливими.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Depositphotos