«Я не такий, як більшість бомжів»: історія ветерана-бездомного.

Олександру 33 роки. Він родом з Луганщини. Там працював фельдшером на швидкій допомозі. З початком війни виїхав з окупованої території і пішов воювати добровольцем на фронт. З війни повернувся в нікуди.

З 2017 року Олександр – бездомний. Хоча дім у нього є, повернутися на окуповану Луганщину він не може. Живе на поденні підробітки. У квітні чоловік приїхав у Карпати і захопився горами. Тепер він мандрує з наплічником, спальником та мінімумом речей. Ночує у придорожніх капличках, пастуших колибах. З посуду має металеве горнятко – щоб кип'ятити воду на ватрі.

Він мріє стати гірським провідником. Але для цього потрібне хороше спорядження і пристойний вигляд, а в Олександра розлазиться по швах наплічник і ледь тримаються купи потріскані черевики.

Та попри непевне становище, він нікого не звинувачує. Має патріотичні погляди. Кілька років тому перейшов на українську. Дивіться історію про ветерана-безхатька, який шукає себе і свій дім у мирному житті.

Підпишіться на hromadske, щоб не пропустити головних новин України та світу:

️ goo.gl/Vt2i4n

Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику — фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske: bit.ly/37pikdH

Мы существуем благодаря вам! Поддержите hromadske на краундфандинговой платформе Спильнокошт и станьте нашим другом: bit.ly/37pikdH

We exist thanks to your support! Donate here to become a part of hromadske's Friends community: bit.ly/37pikdH

Сайт hromadske:

hromadske.ua/

hromadske у соцмережах:

Фейсбук: fb.com/hromadskeua

Твіттер: twitter.com/HromadskeUA

Телеграм: t.me/hromadske_ua

Інстаграм: instagram.com/hromadske.ua

#громадське #Карпати #ветеран