Загроза тіньової приватизаціі ГТС

АСН
Загроза тіньової приватизаціі ГТС
Загроза тіньової приватизаціі ГТС

14 лютого Кабмін схвалив передачу активів газотранспортної системи України (ГТС) від ПАТ "Укртрансгаз" в управління Міненерго до новоствореного ПАТ «Магістральні газопроводи України».

Передачі підлягають магістральні газопроводи; компресорні станції, в тому числі дожимні компресорні станції, газорозподільні та газовимірювальні станції; підземні сховища газу (ПСГ); майно сервісних підрозділів; автотранспорт, спеціалізований транспорт та інше майно, необхідне для ефективної роботи ПАТ "МГУ". Постанова набирає чинності через 10 днів з дня набрання чинності рішень Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма в суперечці між "Нафтогазом" і компанією "Газпром" за контрактами на період 2009-2019 років.

Оголошено відбір потенційних учасників в СП з управління українською ГТС. Основна вимога до потенційних кандидатів - гарантувати завантаження ГТС. Іноземному партнеру буде передано 49% акцій МГУ в управління (!) зі збереженням права власності на ГТС у держави.

Голова Нафтогазу Андрій Коболєв та його іноземні партнери, наполягають на реалізації альтернативного сценарію. По-перше, відсутня вимога гарантії завантаження. По-друге, можливий варіант передачі 49% акцій СП у власність іноземного партнера.

Зараз проходить процедуру реєстрації в парламенті законопроект про заборону тіньового «дерибану» газотранспортної системи.

Єдина газотранспортна система України є національним надбанням та забезпечує економічну безпеку держави.

Не зважаючи на те, що сьогодні в українському законодавстві містяться норми, які дозволяють бути Партнером ГТС лише компаніям з ЄС або США, немає жодної гарантії, що надалі контроль на українською ГТС не перейде до російського «Газпрому» або афілійованих з ним структур.

Крім того, вартість української ГТС на сьогодні складає 300 млрд. євро, що дорівнює чотирирічному ВВП України. Також прибуток від транзитних контрактів складає 2 млрд доларів на рік. Україна має дбати про свій добробут та економічну безпеку.

Хибним є твердження, що передача в управління української ГТС є міжнародним зобов’язанням України. Жодний міжнародний договір, який ратифікував український парламент, та жодна директива ЄС не містить вимог щодо передачі в управління української ГТС суб’єкту господарювання, що не перебуває в державній власності України.

Відтак, з метою захисту національних інтересів, є необхідним унеможливити будь-яку передачу прав на ГТС – як права власності, так і права користування.

Цікаві факти щодо української ГТС:

  1. щорічні надходження до державного бюджету від транзиту російського газу перевищують 2 млрд дол! Для порівняння: від МВФ за останнійрікУкраїна одержала 1 млрд дол.
  2. Нині наша ГТС — одна з найбільших систем у світі. У її складі понад 38,5 тис. км магістральних газопроводів, 72 компресорні станції (КС), 702 газоперекачувальні агрегати (ГПА).
  3. технологічна потужність ГТС в західному напрямку на сьогодні становить 120 млрд кубометрів.
  4. 70% із коштів, одержуваних за транзит, "Нафтогаз" витрачав на інші (крім ГТС) цілі. Нині "Нафтогаз" виділяє явно недостатньо коштів для ремонту та модернізації ГТС.

До речі, Нафтогаз у 2017 році подав в уряд проект фінансового плану на 2018 рік. Уряд його розкритикував. В пресу просочився нищівний висновок урядового комітету. З нього, зокрема, стало відомо, що Нафтогаз у 2018 році планує на виплати вищому керівництву 720 мільйонів гривень.

… Середня зарплата 156 тис грн на місяць клеркам НАК "Нафтогаз України" (удвічі більше, ніж у 2017). Бонуси "високому" менеджменту НАК (10 осіб) - 720 млн грн (в 2016 було 83 млн грн)! "Нафтогаз України" планує тричі піднімати ціни на газ в 2018 році. Це лише деякі "перли" з проекту фінплану НАК на 2018 рік, поданий до Кабінету Міністрів ще у листопаді.