Чому Катерина Рожкова має бути звільнена з поста заступниці НБУ: схеми у «Платинум банку», зв’язки з росіянами та хабарі.

Виведення 1.5 млрд із «Платинум банку» перед його банкрутством, величезні хабарі підлеглих, зв'язки із компаніями Гонтаревої і фігурантами масштабних розкрадань у банках, лобіювання зняття санкцій з «дочки» російського банку, а також упереджене ставлення до криптовалюти - усім цим прославилась нинішня заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. Попри заплямовану репутацію та підозри від правоохоронців глава Нацбанку Андрій Пишний продовжує тримати Рожкову на такій відповідальній посаді.
У нашому матеріалі розбираємось, чому Катерина Рожкова за наявності такого бекграунду більше не повинна бути обличчям українського центробанку та займати пост першої заступниці глави НБУ.

Виведення 1,5 млрд із «Платинум банку» перед банкрутством 

Заступниця голови Національного Банку України Катерина Рожкова та її спільники-керівники «Платинум банку» повинні заплатити 1,5 мільярда гривень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) - таке рішення ухвалив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.  Катерина Рожкова з 2013 року була заступницею голови правління «Платинум Банку», з 2014 року по червень 2015 року - виконувач обов'язків голови правління фінансової установи. Коли у «Платинум Банку» почались проблеми, вона зайняла посаду директорки департаменту банківського нагляду НБУ.  Незалежний форензик-аудит встановив низку фактів виведення активів із Платинум банку до визнання його неплатоспроможним у 2017 році.  Разом із Рожковою відшкодовувати 1,48 млрд грн мають Костянтин Смольський (колишній голова правління Платинум Банку), Григорій Гуртовий (колишній голова наглядової ради) тощо. Гроші мають направити на погашення заборгованості перед кредиторами закритого банку. 

Дружба з Гонтаревою та лобіювання зняття санкцій із російського банку 

Катерина Рожкова є справжнім довгожителем на високих постах в НБУ. Вона тривалий час працювала у центробанку під керівництвом скандальної Валерії Гонтаревої, яка, як виявилось, заробляла мільйони завдяки російським банкам і фінкомпаніям.  Катерина Рожкова як права рука Гонтаревої старанно виконувала будь-які прохання своєї керівниці, зокрема, лобіювала зняття санкцій з російського банку через подання в РНБО і адміністрацію президента. Так, у 2016 році були опубліковані так звані “плівки Рожкової” - записи розмов заступниці голови НБУ з керівниками українських банків та своїми підлеглими. На одному із записів заступниця глави НБУ Катерина Рожкова доручає своєму підопічному (директору департаменту фінансового моніторингу НБУ Ігорю Березі) прискорити вирішення питання зняття санкцій з російського БМ Банку, який належав російському урядовому ВТБ.  Нагадаємо, що у 2013-2014 роках компанія Гонтаревої  ICU (ще до того, як Гонтарева пішла в НБУ) купила облігації російського ВТБ та «Промінвестбанку» («дочка» Внешеконмбанку рф) на суму 850 млн грн. І навіть після російської агресії та окупації Криму у 2014-2015 роках компанія Гонтаревої продовжила інвестувати у корпоративні облігації російських банків. При чому термін погашення за ними був у липні 2018 року.  Тож “колишні” бізнес-партнери Гонтаревої з ICU втратили б величезні гроші, якби Нацбанк запровадив би жорсткі санкції проти російських банків, які працювали в Україні.   І сама Гонтарева на посту глави НБУ попри критику рятувала путінські банки. За її каденції НБУ видав 200 млн. грн. рефінансування Промінвестбанку, який є українською дочкою російського «Внешекономбанку».

Хабарі підлеглих

У 2019 році правоохоронці затримали головного спеціаліста Нацбанку Євгенія Піскотіна, який за 50 тисяч доларів США обіцяв підприємцю сприяння в отриманні ліцензії на обмін валюти.  Затриманий був підлеглим департаменту ліцензування НБУ, цим департаментом керував близький друг Катерини Рожкової Олександр Бевз. Більш того, Рожкова була безпосереднім куратором цього відділу.  Як з’ясували спецслужби, затриманий Піскотін попросив хабар у розмірі 50 тисяч доларів за видачу безстрокової Генеральної ліцензії для валютно-обмінних операцій. Він гарантував вирішення цього питання з директором департаменту ліцензування НБУ Олександром Бевзом - другом і підлеглим Рожкової. Сумніваємось, що пані Рожкова не знала, чим займаються її підопічні.  Ані Бевз, ані Рожкова не понесли покарання і не підпали під підозру правоохоронців у справі. Навпаки, Рожкова залишилась працювати у Нацбанку на такій високій посаді, а її “друг” Бевз пішов на підвищення в Офіс президента, де і нині працює на посаді позаштатного радника. 

Зв’язки із фігурантами розкрадань бюджетних коштів

У 2020 році стало відомо, що друг Катерини Рожкової Олексій Дідковський заробив півмільярда на державному «Приватбанку». Юридична компанія «Астерс Консалт» Олексія Дідковського надала державному «Приватбанку» консультації на понад півмільярда гривень у 2019 році. Навряд це вдалось зробити без протекції Катерини Рожкової. Зазначимо, що Олексій Дідковський фігурує у багатьох сумнівних історіях, пов'язаних з розкраданням бюджетних грошей в Ощадбанку і Нацбанку.

Упереджене ставлення до криптовалюти 

Перший заступник голови Нацбанку України Катерина Рожкова заявила , що криптовалюта це не гроші та не засіб платежу, а також порадила українцям не користуватись криптою як ризикованим інструментом.  Вислів Рожкової щодо крипти дуже нагадує позицію її колишнього керівника Валерії Гонтаревої (голова НБУ 2014—2018, фактично очолювала Нацбанк до 11 травня 2017 року), яка вважала криптовалюту грошовим сурогатом. Через це керівництво НБУ напоролось на критику професійної спільноти, адже з юридичної та фінансової точки зору дане твердження є як мінімум безграмотним. Лише наприкінці 2017 Нацбанк визнав помилку, заявивши що природа крипти не дозволяє називати її грошовим сурогатом.   З огляду на те, що НБУ є регулятором у сфері криптовалют, дивно чути від другої людини в Нацбанку такі різкі випади у бік предмету регулювання. Однак така позиція Катерини Рожкової насправді є продовженням антикриптовалютного курсу НБУ, який тільки посилився у 2023 році. НБУ рекомендував банкам не проводити high-risk транзакції (з картки на картку або з облікового запису на обліковий запис), до яких належать і операції з криптовалютами. Як результат – українські криптобіржі раптово припинили поповнення та виведення коштів через банківські картки у гривні Українська криптоспільнота вважає, що через такі дії НБУ ринок крипти в Україні помер, і перспектив його відродження практично немає. Ба більше, у ком’юніті говорять, що Нацбанк відверто саботує розвиток крипторинку, оскільки регулятору вигідно, щоб крипти в Україні взагалі не було - так нібито буде менше проблем.