Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш висловив побоювання щодо небезпеки нової ескалації війни, яку Росія веде проти України.
«Російське вторгнення в Україну завдає незліченних страждань українському народу з глибокими глобальними наслідками. Перспективи миру продовжують зменшуватися. Імовірність подальшої ескалації та кровопролиття продовжує зростати. Я боюся, що світ не наосліп занурюється в масштабнішу війну. Я боюся, що він робить це свідомо», – сказав очільник ООН 6 лютого у зверненні до Генеральної асамблеї міжнародної організації.
Президент Росії Володимир Путін під час війни проти України демонструє бажання уникати ризикованих рішень, які могли б загрожувати його правлінню чи призвести до міжнародної ескалації – незважаючи на те, що його максималістська і нереалістична мета, повне завоювання України, ймовірно, потребує подальшого ризику, щоб мати хоч якусь надію на успіх, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики зауважують, що на початку повномасштабного вторгнення Путін не бачив у ньому значного ризику, сподіваючись на швидку капітуляцію Києва без великих військових втрат із російського боку.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило 7 110 випадків загибелі і 11 547 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого до 29 січня.
