Театр одного актора або саміт НАТО: чи погрожував Трамп покинути ряди Альянсу

Сегодня
Театр одного актора або саміт НАТО: чи погрожував Трамп покинути ряди Альянсу

Черговий саміт НАТО в Брюсселі пройшов, пристрасті вляглися і вже можна спокійно підвести його підсумки. Безсумнівним "хедлайнером" зустрічі на вищому рівні став Дональд Трамп: він задавав тон, змушував усіх нервувати і, врешті-решт, добився свого - союзники пообіцяли збільшити свої оборонні витрати. Цим 45-й президент США наочно продемонстрував усьому світові, як закони бізнесу можуть працювати в політиці.

Звичайно, можна було б сказати, що другою за значимістю і впливовістю фігурою на цьому саміті була Ангела Меркель, яку, не встигнувши сісти за стіл переговорів, Трамп "розніс" в пух і прах за "Північний потік". Або Тереза Мей з Brexit – прямо з Брюсселя американський президент відправився в Лондон. Але ні: другим за кількістю згадок і дискусій на саміті став, як би це парадоксально звучить, Володимир Путін. У декларації саміту Росія згадується 54 рази, а на підсумковій прес-конференції Трампа буквально закидали запитаннями про зустріч з Путіним в Гельсінкі 16 липня.

Ліберальний світовий порядок відкритих дверей

Дональд Трамп любить повторювати одну і ту ж фразу: "Анексію Криму допустив Барак Обама". По правді кажучи, політики часто звинувачують "папередніков" (не тільки американські) кажучи, що вони б такого ніколи не допустили. Але на одній з панельних дискусій (вона була off the records, тому імен, на жаль, ми не називаємо) цікаве припущення висловив британський експерт: "Обама, можливо, був найкращим для Путіна президентом, адже вже через 7-10 років при владі Путін перетворився в найкращого світового гравця на слабкостях Заходу".

За місяць до Брюссельського саміту НАТО Дональд Трамп заявив, що він "найгірший нічний кошмар Росії" і по відношенню до Володимира Путіна вже точно жорсткіше своїх попередників. З приводу жорсткості - час покаже, але всі експерти і аналітики, з якими сайт "Сегодня" спілкувався на полях Брюссельського саміту НАТО, кажуть, що в якійсь мірі Трамп копіює поведінку Путіна, якому було легше "передбачити" передбачуваного Обаму, ніж абсолютно непередбачуваного Трампа.

"Риторичне питання: хто тоді розгойдує ліберальний міжнародний човен більше, ніж Путін? Можливо, один з ключових світових лідерів, який зустрінеться з Путіним 16 липня?", - говорить один з американських експертів.

Вихід США з Паризької кліматичної угоди, потім - з ядерної угоди по Ірану, тепер Трамп перевіряє на міцність НАТО. Задовго до Брюссельського саміту було зрозуміло, що стане головним каменем спотикання. Дональд Трамп послідовно критикує європейських союзників за недостатні витрати на оборону. Це, на його думку, нерозривно пов'язане з торговельними відносинами. Сайт "Сегодня" вже писав, як виступаючи в Монтані Трамп заявив, що Штати більше не будуть платити за безпеку і оборону Європи, яка використовує США в своїх прагматичних економічних цілях.

У цьому питанні у американського президента чисто бізнесовий підхід: чому Штати повинні платити за безпеку європейських держав, які прекрасно заробляють мільйони доларів на американському ринку? Правда, не тільки на американському. У перший же день Брюссельського саміту, снідаючи з генсеком НАТО Йенсом Столтенбергом, під каток критики Трампа потрапила Німеччина. Заголовки світових ЗМІ облетіла його фраза "Germany is captive of Russia" ( "Німеччина в полоні у Росії"). За словами Трампа, Німеччина отримує занадто багато енергії з Росії – близько 60-70%. Правда, зокрема The New York Times досить точно підмітив, що 60-70% - це загальний обсяг потреб Берліна в поставках енергоресурсів, які досить диверсифіковані - там ще є немаленька частка імпорту з Нідерландів і Норвегії. Інша справа, якщо добудують "Північний потік-2", залежність Німеччини від російського газу може збільшитися. От саме по "Північному потоку" Дональд Трамп і пройшовся, закликавши НАТО пильно придивитися до цього російсько-німецького проекту, який може загрожувати безпеці Альянсу.

"Але мені цікаво, чи бачить Трамп в цьому необхідність захисту від Росії? Я не впевнений. Якщо він не бачить в цьому необхідності, чому його турбує "Газпром" і "Північний потік-2"? Мені це здається трохи непослідовним, але на самому справі багато речей, які він робить, виглядають непослідовно", – сказав в інтерв'ю сайту "Сегодня"науковий співробітник Німецького Фонду Маршалла в Брюсселі Пітер Чейз, згадуючи заяви Трампа про повернення Росії в G8.

Але парадокс в тому, що якими б не були заяви Трампа про Росію, Путіна і нібито "приналежність" Криму Росії, тому жителі там розмовляють російською (хоча офіційних підтверджень цим його словами так і не з'явилося), підсумкова декларація саміту НАТО, яку підписав і Трамп, виявилася по відношенню до Росії дуже жорсткою. Москві пригадали все: і агресивні дії, що підривають основи міжнародного порядку; і незаконну анексію Криму і триваючу дестабілізацію східної України; і розгортання ракет в Калінінграді; і спроби дестабілізувати суверенітет Чорногорії; і хімічну атаку в Солсбері, за яку, на думку Лондона, несе відповідальність Російська Федерація.

"Ми не можемо і не підемо на компроміс щодо принципів, на яких базується Альянс, безпека в Європі і Північній Америці. У нинішніх умовах ми шкодуємо, що, незважаючи на неодноразові заклики союзників, і міжнародної спільноти до Росії змінити курс, обставин для цього немає. Не може бути повернення до "business as usual", поки не буде зрозумілих і конструктивних змін в діях Росії, що демонструють дотримання міжнародного права і його міжнародних зобов'язань", - говориться в п.9 підсумкової декларації. У той же час в п.5 документа союзники підкреслюють, що Альянс відкритий до політичного діалогу, не шукає конфронтації і не представляє для Росії загрозу.

План "чотири тридцятки" – потужний сигнал Росії

Декларація Брюссельського саміту ще раз підтвердила прихильність ст.5 Вашингтонського договору про колективну оборону (коли напад на одну країну-члена означає напад на весь Альянс). Це ще один сигнал російській пропаганді, яка любить поширювати тезу про те, що НАТО не прийде на допомогу, якщо нападуть на когось одного. А в п.33 союзники записали: "Найважливіший обов'язок Північноатлантичного союзу – захищати і боронити територію і населення наших країн від нападів, відповідно до статті 5 Вашингтонського договору. Ніхто не повинен ставити під сумнів рішучість НАТО в разі, якщо безпеку будь-якого держави- члена організації опиниться під загрозою".

Сполучені Штати підписалися під цим формулюванням, незважаючи на те, що на другий день саміту в єдності Альянсу Трамп змусив багатьох засумніватися. У той час, як підсумкова декларація Брюссельського саміту була вже давно узгоджена і опублікована, американський президент несподівано зриває засідання в інших форматах, збираючи союзників на закриті переговори. За інформацією Politico, Трамп в ультимативній формі погрожував виходом США з Альянсу, якщо партнери не збільшать свої оборонні витрати до 2% ВВП вже до січня 2019 року (у перший день саміту президент США взагалі пропонував підняти планку до 4% ВВП). Reuters посилаючись на свої джерела, повідомив, що такого президент США не говорив. Пізніше в статті "Трамп заявляє про перемогу НАТО після ультиматуму діяти самостійно" Reuters написав, що Трампа просто неправильно зрозуміли, а президент Франції Еммануель Макрон заявив, що не чув, щоб Трамп говорив про вихід з НАТО. Те ж саме сказала і президент Литви Даля Грібайскайте. Та й сам Трамп на підсумковій прес-конференції, про яку журналістам повідомили лише за півгодини до початку, заявив, що такий крок буде зайвим, додавши, що вірить в НАТО.

Підводячи підсумки саміту Йенс Столтенберг сказав: "Всі союзники абсолютно чітко почули месидж Трампа. Ми розуміємо, що цей американський президент дуже серйозно ставиться до витрат на оборону, і це надає зрозумілий вплив". Дональд Трамп заявив, що союзники дали йому тверду обіцянку збільшити свої оборонні витрати якомога швидше. Відповідну вимогу зазначено в п.3 підсумкової декларації саміту: "Всі держави-члени НАТО почали збільшувати витрати на оборону, і у приблизно дві третини країн НАТО є національні плани, що передбачають до 2024 року витрачати 2% ВВП на оборону. Більш як половина держав членів НАТО більше 20% оборонних витрат припадає на основні види озброєння і техніки, включаючи пов'язані з цим науково-дослідні та конструкторські розробки, і, відповідно до їх національних планів, 24 країни НАТО будуть до 2024 року відповідати даному рекомендованому показнику 20%".

Варто нагадати, що свої військові витрати союзники домовилися поступово збільшувати ще на саміті НАТО в Уельсі відразу після незаконної анексії Криму Росією і розв'язаної Кремлем війни на Донбасі. Але завдяки 45-му американському це, судячи з усього, відбудеться набагато швидше, інакше на наступному ювілейному саміті НАТО в 2019 році (Альянсу виповнюється 70 років) одним лише закритим засіданням з Трампом і його погрозами справа може не обмежитися. Правда, причиною такого різкого і жорсткого поводження американського президента є знову-таки швидше бізнесовий підхід і робота на свій електорат, ніж турбота про реальну загрозу з боку Росії.

Але, повертаючись до підсумкової декларації Брюссельського саміту, на допомогу приходить п.14, яким Альянс офіційно затвердив план "Чотири Тридцятки": "Із загальної кількості збройних сил країни НАТО нададуть додатково 30 великих військово-морських кораблів, 30 важких і середніх маневрених батальйонів і 30 бойових повітряних ескадрилій, з допоміжними підрозділами, що знаходяться в такому стані боєготовності, який дозволяє їм протягом 30 днів або раніше приступити до виконання завдання".
Це потужний сигнал у Росії, яка продовжує нарощувати військову силу біля кордонів східного флангу НАТО. Причому ініціатива прийняти цей план виходила саме від Сполучених Штатів. За словами аналітиків Atlantic Council, на сьогоднішній день сили НАТО не можуть швидко мобілізуватися і прийти на допомогу розгорнутим в країнах Балтії і Польщі чотирьом батальйонам, якщо вони піддадуться нападу (зараз оперативність розгортання і залучення військ НАТО 60 днів – Авт.). "Ця слабкість може спровокувати Москву на атаку в надії, що НАТО побоїться ескалації і не зможе відповісти", - пояснюють експерти. Більш того, як повідомила прес-служба Далі Грібаускайте, лідери Альянсу доручили військовому керівництву блоку внести пропозиції щодо посилення ППО країн Балтії.

Так що на зустріч з Путіним 16 липня в Гельсінкі Трамп їде більш ніж підготовленим. Саміт США і РФ, результатів якого так сильно побоюються в Європі, покаже, чи живий ліберальний міжнародний порядок, який в Кремлі, судячи з усього, хочуть переписати на манер другої "Ялти". "Ліберальний світовий порядок ледь схожий на "Титанік", який шукає свій айсберг", – сказав на Брюссельському саміті один з британських експертів, додавши, що зустріч в Гельсінкі покаже, хто виявиться цим айсбергом – США, або Росія, яка плювала на правила, встановлені після Другої світової.