Правила захоронения в Украине Правила поховання в Україні не змінилися, змінився суб'єкт, що призначає експертизу тільки у випадку насильницької смерті, - роз'яснення судуизменились, изменился субъект, назначающий экспертизу только в случае насильственной смерти, - разъяснения суда

Цензор.НЕТ 3
Правила захоронения в Украине Правила поховання в Україні не змінилися, змінився суб'єкт, що призначає експертизу тільки у випадку насильницької смерті, - роз'яснення судуизменились, изменился субъект, назначающий экспертизу только в случае насильственной смерти, - разъяснения суда

Про це пише Цензор.НЕТ із посиланням на прес-службу Апеляційного суду Івано-Франківської області.

"За новелами кримінально-процесуального кодексу України будь-яку експертизу, в тому числі судово-медичну, з 15.03.2018 призначатиме слідчий суддя, але тільки в межах кримінального провадження. Тобто, у випадках насильницької смерті і лише після реєстрації повідомлення про кримінальне правопорушення. Адже тільки експерт видає лікарське свідоцтво про смерть, якщо вона настала внаслідок травми, отруєння, ураження струмом, дії інших зовнішніх факторів, раптової смерті дітей віком до 1 року та якщо особа померлого не встановлена. Якщо ж людина померла природною смертю, дія нововведень кримінально-процесуального законодавства на процедуру видачі дозволу на її поховання не поширюється", - йдеться у повідомленні.

В апеляційному суді акцентують увагу, що правила поховання в Україні не змінились, змінився тільки суб’єкт, який призначає експертизу: не слідчий, а слідчий суддя.

"У випадках, коли слідчому доведеться звертатись до слідчого судді з клопотанням про призначення експертизи, воно розглядатиметься слідчим суддею негайно і без жодних зволікань. Висновок експерта виготовляється на основі Акту судово-медичного дослідження та результатів аналізів у місячний термін з моменту призначення експертизи, але тіло віддають на поховання після завершення розтину. Проведення експертизи на правила поховання також не впливає", - зазначається в повідомленні.

Нагадаємо, у вівторок, 3 жовтня, Рада схвалила зміни до кодексів у рамках судової реформи. До того Рада ухвалила зачитані з голосу під стенограму поправки до законопроекту. Серед них поправка авторства Андрія Лозового (РП).

Одним з побічних ефектів, який можуть мати поправки Лозового і який викликав резонанс у суспільстві, є ускладнення похоронної процедури. З набранням чинності поправоками поховати людину без судмедекспертизи буде не можна, навіть якщо вона спокійно померла вдома або в лікарні після тривалого лікування й під наглядом лікаря. А слідчий, який раніше після констатації смерті лікарем відкривав справу і виписував постанову про судово-медичну експертизу, не зможе тепер сам призначити експертизу, а має звертатися за цим до слідчого судді. І теж не сам, а через прокурора. Після цього в судді буде 72 години, щоб призначити експертизу.

Поправки Лозового в цілому ускладнюють життя Національної поліції, тому вона разом з Кабміном і групою депутатів представила законопроект, який коригує зміни до КПК. Розглянути його Рада зможе 13 та 14 березня.

Також читайте: Через "поправки Лозового" до КПК усі нерозслідувані справи Майдану будуть закриті, - Горбатюк

Лозовий запропонував поправку №109, якою пропонується змінити низку статей КПК. Цю поправку врахував профільний комітет під час підготовки законопроекту №6232 до другого читання і, відповідно, парламент ухвалив законопроект у цілому з урахуванням цієї правки.

У статті 219 КПК додані положення, які передбачають, що термін досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно з новою редакцією цієї статті, термін досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР до дня повідомлення особи про підозру становить 2 місяці в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку, 3 місяці - щодо злочину невеликої або середньої тяжкості, 6 місяців - щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Крім того, стаття 219 передбачатиме, що досудове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, протягом 2 місяців з дня повідомлення про підозру у вчиненні злочину.

Крім цього, ч.1 ст.284 пропонується доповнити пунктами, згідно з якими кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особи про підозру завершився термін досудового розслідування, за винятком випадків, коли підозра стосується вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину проти життя і здоров'я людини.

Слідчий також зобов'язаний буде закрити кримінальне провадження, якщо термін досудового розслідування завершився, і нікому не повідомили про підозру.

Крім того, поправка передбачає зміну положення ст.234 КПК щодо обшуку для виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, пошуку майна, яке було видобуто внаслідок його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно з правкою Лозового, в разі відмови судді в задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий або прокурор не мають права повторно звертатися до судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла, якщо в клопотанні не зазначено нові обставини, які раніше не розглядав слідчий суддя.

Источник: https://ua.censor.net.ua/n3055647