За пів року змінила три прийомні сім'ї: чому в Європі в українських біженців забирають дітей.

У Європі соціальні служби вилучають дітей в українських біженців. Таких випадків – сотні. Причини різні: від незнання тамтешніх законів нашими співгромадянами до неналежного, за європейськими мірками, поводження батьків із дітьми.

Однак європейські правила далеко не завжди йдуть на користь самим українським дітям. Дитина і так переживає величезний стрес через те, що її забирають від батьків, але потім таким дітям ще й нерідко доводиться переїжджати з однієї прийомної сім'ї до іншої.

Дівчинка, яка змінила три сім'ї

У вівторок, 16 квітня, відбудеться судове засідання у Великій Британії, на якому вирішуватиметься доля 10-річної Злати – дочки 34-річної української моделі XL, блогерки, учасниці шоу Вікторії Щелко . Ще 29 вересня 2023 року поліція разом із соціальними службами цієї країни відібрала в українки, яка приїхала сюди, щоб сховатися від війни, єдину дочку.

З того часу Вікторія лише раз могла поспілкуватися зі Златою, а дівчинка встигла поміняти три прийомні сім'ї . За словами її матері, дівчинку в першій сім'ї ображали, друга сім'я від неї відмовилася. Нині вона живе у родині з Уганди, яка виховує п'ятьох дітей. Вікторії не дозволяли передати дочці навіть її речі, вона не може спілкуватися з нею ні в соцмережах, ні телефоном.

Вікторія на своїй сторінці в Instagram викладає відео, де розповідає про свою боротьбу за дочку. За її словами, ще у березні 2022 року разом зі Златою вони поїхали до Німеччини, де набули статусу тимчасового захисту.

Згодом українка вирішила переїхати до Лондона, проте самостійно орендувати житло вона не змогла і звернулася до соціальних служб. Спочатку їм надали кімнату в хостелі, яка буквально кишіла клопами.

Матір з донькою повернулися до Німеччини. Пізніше їм надійшла пропозиція про житло у Лондоні, і вони знову вирушили туди. Однак спочатку це була прибудова, де стіни були вкриті пліснявою. А потім соцслужба дала їм направлення знову в той самий хостел, у ту саму кімнату із клопами.

Жінка орендувала номер у готелі та вела переговори із соцслужбою, просила надати документ, що у кімнаті хоча б провели обробку від клопів.

29 вересня увечері представниця соціальної служби вимагала, щоб Вікторія з дочкою негайно вирушали до хостелу. А потім у номер увійшли поліцейські. Злату забрали, а Вікторію скрутили.

Її звинувачують у тому, що її донька не вчилася (хоча вона навчалася у Німеччині), а також, що дитина може залишитися на вулиці, оскільки мати відмовляється йти у хостел.

Вилучили сотні українських дітей

Уповноважений Верховної Ради з прав дітей Дмитро Лубінець заявив, що соціальні служби європейських країн станом на 31 грудня 2023 року вилучили 255 дітей.

Найбільше у Німеччині – 71 випадок, Польща – 33, Італія – 25, Чехія – 24, Швеція – 17.

За даними на 1 березня цього року, в офісі є 74 звернення щодо вилучення 176 дітей.

Забирають їх із різних причин. Перша: у Європі інакше трактують статус опікуна. Наприклад, бабуся, яка приїхала туди з онуками, не вважається законною представницею дітей. Там можуть подати на неї до суду та встановити дітям зовсім іншого опікуна. Такий випадок був в Італії у 2022 році, коли бабуся приїхала туди із онукою, яка займалася велоспортом. Мати дівчинки з молодшою дочкою залишилися в Німеччині, де вони набули статусу тимчасового захисту. Ніхто не міг припустити, що у рідної бабусі служби Італії заберуть дитину.

Друга причина – розбіжності у підході до оформлення документів. У нас статус опікуна надають спецслужби, а в ЄС це вирішує суд.

Третя причина – розбіжності у методах виховання і поводженні з дітьми. Якщо матір підвищила голос на дитину або дала їй ляпаса, її можуть негайно забрати і вже потім розбиратимуться.

Італія не віддає українських сиріт

З початку повномасштабного вторгнення Чинадіївський дитбудинок (Закарпаття) не може повернути 26 своїх вихованців з Італії, зокрема таких регіонів, як Сицилія та Калабрія. Ця країна категорично відмовляється віддавати українських сиріт на батьківщину.

Як розповіла OBOZ.UA директорка дитбудинку Світлана Софілканич , після 24 лютого до дитячого будинку перевели вихованців з окупованих територій. А частину їхніх вихованців відправили до Італії на оздоровлення.

Однак італійські суди не визнали опікунами українських законних представників і призначили їм своїх, італійських. А ті вже діяли, як вважали за потрібне.

В італійських сім'ях цих дітей лякають війною в Україні і брешуть їм, що Закарпаття бомбардують.

"Ми не маємо жодного доступу до наших дітей, ми не знаємо, де вони перебувають, у яких умов живуть. Нашого консула до них не пускають. Італія заявила, що залишає наших дітей у себе до кінця війни . Але ми нічого не знаємо про їхній стан. Туди поїхав прийомний батько із сином, щоб зустрітися з дочкою, щоб брат та сестра могли побачити одне одного. Але їх взагалі не пустили до дівчинки. Сказали, що з нею все гаразд, а їх вона бачити не хоче", – розповідає Софілканич.

За словами директорки дитбудинку, цю проблему має вирішувати керівництво країни.

"Нас Національна сервісна служба, Міністерство соціальної політики та Офіс омбудсмена зобов’язали моніторити, як живуть діти в Італії. А як ми можемо це зробити, якщо нікого до них і близько не підпускають? З тих регіонів тільки надходять повідомлення, що з дітьми все гаразд. Але ми не можемо цього перевірити. Їм навіть не дають спілкуватися з друзями", – пояснює директорка дитячого будинку.

Вирішувати проблему щодо кожної дитини потрібно в італійському суді, а для цього доведеться наймати місцевих адвокатів. У державного дитячого будинку таких коштів немає. Що буде із 26 українськими дітьми після закінчення війни – невідомо.