Кінець епохи змін

Був би радий помилитися, але останні події в країні говорять про одне: період реформ в Україні при новому президенті добігає кінця. Що з нами не так?

Події останніх тижнів – звільнення Юрія Вітренка, а перед цим Олексія Гончарука, призначення Ірини Венедиктової, критика медичної реформи і ProZorro – залишають мало місця для сумнівів у тому, що період реформ при новому президенті в країні добігає кінця.

Був би радий помилитися, але в Україні це вже стабільна тенденція: оголошувати проведення реформ, а потім згортати їх, пояснюючи життєвою необхідністю або взагалі не пояснюючи.

У випадку з Петром Порошенком період реформ тривав майже два роки. Поки це найкращий результат. Трохи коротший проміжок змін спостерігався за часів першої каденції Леоніда Кучми. За інших президентів системними реформами навіть не пахло.

Діагноз незалежної України простий і сумний: вона реформостійка.

Україна – немов школяр, який не виконував домашні завдання

Мені заперечать: мовляв, реформи мають проводитися швидко і не можуть тривати довго. Наш президент не робить бізнес при владі, призначає Міхеїла Саакашвілі відповідальним за реформи, та й взагалі під час коронавірусу пріоритети мають бути іншими.

Все так. Але, загалом кажучи, ці аргументи не враховують головного.

Нагадаю, що важливо. Якщо спробувати звести історію більшості держав до спільного знаменника, то це історія владної еліти, яка щороку збирає і розподіляє між собою побори з населення (ренту) в обмін на обіцянку захищати його від зазіхань інших, менш або більш хижих сусідніх еліт. Доступ до контролю над ресурсами отримує обмежене коло осіб. Він регулюється привілеями і побудований на системі особистих зв'язків. Ключова умова – доступ до тіла правителя, і неважливо, це імператор, генеральний секретар ЦК КПРС чи президент України.

Таку організацію влади називають «системою обмеженого доступу». Вона найпоширеніша в рамках всієї писемної історії. І тут немає особливої різниці між древнім Межиріччям, Хамурапі, імперією Майя, Британією Тюдорів або Росією Путіна. Відмінності радше видові, ніж родові, – за ступенем закритості або тим, якій кількості «жиру» дозволяється стекти з елітного столу.

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Передплатити Я вже передплатник

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Сыч

Віталий Сич, Головний редактор

Друзі, ми вводимо платний доступ до частини контенту НВ.

Ми гарантуємо, що на НВ ви не побачите просування інтересів політиків, бізнесменів і партій. Ви також ніколи не побачите тут прихованої комерційної реклами, яку називають джинсою.

Дякуємо всім, хто читає і підтримує нас.

Новини по темі

Що за гарячка? Навіщо Путіну поспішає змінити Конституцію.

Якщо ви поставите себе на місце цієї зграї, вам доведеться погодитися: саме так і треба діяти!

2

Сурогатне материнство: етична проблема або право на щастя?.

Проблема вимагає адекватного законодавчого врегулювання, інакше вона так і залишиться сферою напівлегальних маніпуляцій

1

Гра, де програють усі. Чим небезпечний економічний націоналізм

Протекціонізм шкідливий. Як це діє? Дуже просто, насправді

1

Конфлікти в США. Чому важко зрозуміти біль інших людей

Проблема будь-якого конфлікту між людьми полягає в тому, що ми люди. Ми схильні перебільшувати власний біль і зменшувати біль інших

1

Що ми знаємо про настрої Криму та Донбасу?

Всі розмови про настрої окупованих територій впираються в одну проблему. У нас немає звідти виразної соціології

1

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie