Українська делегація нелінійно "віддячить" у ПАРЄ ініціаторам істерії навколо мовної статті закону про освіту, - Борислав Береза

Цензор.НЕТ 2
Українська делегація нелінійно

Про це кореспонденту Цензор.НЕТ заявив член української делегації ПАРЄ, народний депутат (позафракційний) Борислав Береза.

Також читайте: Дії Угорщини, викликані українським законом про освіту, перегукуються з референдумом щодо Асоціації в Нідерландах, - Климпуш-Цинцадзе

Коментуючи резолюцію ПАРЄ з українського Закону про освіту він зазначив, що "з точки зору юриспруденції ця резолюція практично нічого за собою не несе".
"Більш того, поки не буде рішення Венеціанської комісії, говорити про що-небудь немає сенсу! Сьогодні на дебатах виступало багато людей. І одним із перших висловився Аксель Фішер (спецдоповідач моніторингового комітету ПАРЄ з питань України, - ред.). Так ось, пан Фішер сказав, що немає сенсу проводити дебати і голосувати за резолюцію до прийняття рішення Венеціанською комісією. Тому що після вердикту Венеціанської комісії, чиї повноваження переважають над будь-якими рішеннями ПАРЄ, все інше буде звучати вкрай дивно", - підкреслив Береза.
"Тепер інший ракурс. Нам дійсно вдалося сильно "вичистити" резолюцію. Це правда. І вдалося б практично прибрати і ще один спірний пункт, який вдалося вставити угорцям. Але там було кілька моментів, які завадили це зробити", - розповів член української делегації ПАРЄ.
Читайте також: "Будапешт відверто заграється", - політичний департамент МЗС про сепаратистську акцію під посольством України
"У кулуарах все моментально "вимикається". Там усе зовсім по-іншому: угорці підходять і кажуть: "Ну, ви ж усе розумієте, вибачте, в нас скоро вибори". Тобто про це кажуть цілком відверто. В кулуарах тільки представники додонівської партії (проросійська партія президента Молдови Ігоря Додона, - ред.) поводяться дуже схоже на те, як свого часу поводилися росіяни. І коли сьогодні один представник Молдови виступав, у мене було відчуття, що в залі присутній Слуцький (Леонід Слуцький - голова комітету з міжнародних справ Держдуми Росії, - ред.)! Тому що навіть інтонації збігалися", - зазначив Береза.
Відповідаючи на питання, чи є в України "у відповідь козирі щодо передвиборної пропагандистської сверблячки" представників Угорщини нардеп заявив, що вони "є, просто про це поки що мало хто говорить".
"Річ у тім, що не так давно щодо Закону про вищу освіту Угорщини Венеціанська комісія зробила дуже негативні висновки. І це мало не призвело до небажаного для них пост-моніторингу. І допомогла їм тоді Україна - причому не тільки тим, що не проголосували. Ми вивели їх з-під удару, а вони боржок нам не повернули. При цьому проблеми через цей закон у Будапешта з Брюсселем залишилася. І зараз він розглядається вже в Раді Європи. Більш того, ЄС різко виступив і проти угорського Закону про громадські організації. Загалом, як тільки найближчим часом у ПАРЄ порушать питання про пост-моніторинг, ми підтримаємо цю ініціативу. І взагалі, українська делегація нелінійно "віддячить" у ПАРЄ ініціаторам цієї істерії навколо 7-ї статті. Розумієте, вони живуть сьогоднішнім днем, а ми - перспективами. І розуміємо, що вже завтра Угорщині, Румунії чи Молдові можуть знадобитися підтримка і голоси української делегації. І тоді ми їм "віддячимо", - пояснив Береза.
Також читайте: "Закарпаття за законом належить Угорщині", - під посольством України в Будапешті відбулася сепаратистська акція, - посол Непоп. ФОТО

"Ми не плануємо сваритися з нашими сусідами, але ми рівноцінно "віддячимо" їм. Це політика, тут потрібно вміти відповідати ударом на удар. Інакше на тобі будуть "їздити" завжди", - резюмував Береза.

Повний текст статті про сесію ПАРЄ очима українських делегатів читайте ТУТ.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Також читайте: Людина, яка закінчує українську школу, має говорити українською мовою, - Порошенко

Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.

Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії також виступили проти українського закону про освіту.

28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).
4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".