Рада ухвалила законопроєкт про регулювання зайнятості домашніх працівників.

Верховна Рада України на засіданні 25 квітня ухвалила в цілому законопроєкт про регулювання зайнятості домашніх працівників. Документ підтримав 231 нардеп

Про це повідомила членкиня фракції "ЄС" Ірина Геращенко.

"Пропонується визначити їхній правовий статус, умови їхнього працевлаштування та розірвання трудового договору, а також здійснення моніторингу та контролю за додержанням законодавства про працю для цієї категорії працівників", - написала вона.

Документом передбачається, що няні, хатні помічники, водійки, садівники та інші спеціалісти подібного штибу мають сплачувати податки, а натомість отримають соціальний захист від держави й гарантії захисту від свавілля роботодавця.

У пояснювальній записці до законопроєкту його автори наводять дані Держстату, згідно з якими в Україні загальна кількість працівників, які надають побутові та персональні послуги в сім’ях, становить близько 162 тис. осіб.

Окрім того, за даними Міжнародної організації праці, частка жінок серед домашніх працівників становить близько 80%.

"Прийняття законопроєкту дасть змогу забезпечити на законодавчому рівні жінкам, які виконують домашню працю в межах трудових відносин, захист від будь-яких
проявів гендерної дискримінації в трудових правовідносинах", - вказується у пояснювальній записці.

В Україні, за приблизними оцінками, ці люди отримують від 15 до 25 тис. грн неофіційної зарплати щомісяця. Влада хоче, аби вони сплачували податки й мали соціальні гарантії, тому вирішила завести цих працівників у правове поле.

"Законопроєкт розроблено з метою врегулювання питання зайнятості та
офіційного працевлаштування домашніх працівників, забезпечення соціального захисту домашніх працівників, імплементація в національне законодавство положень Конвенції Міжнародної організації праці № 189 про домашніх працівників, зниження рівня незадекларованої праці", - зазначають ініціатори законопроєкту.

Законопроєкт пропонує внести зміни до Кодексу законів про працю (КЗП) і зазначити, що:

• домашня праця — це робота з обслуговування домогосподарства, яка виконується за трудовим договором, є регулярною і складає понад 40 годин на місяць;
• домашній працівник — це людина, яка займається домашньою працею в рамках трудових відносин із роботодавцем. Особи молодші 16 років не можуть виконувати цю роботу;
• роботодавцем може бути тільки хтось із членів домогосподарства (сім’ї).

Законопроєкт передбачає, що з домашніми працівниками у письмовій формі укладається трудовий договір, який має визначати:

• кількість робочого часу (не може перевищувати 40 годин на тиждень) та час відпочинку домашніх працівників;
• систему обліку робочого часу;
• оплату періодів очікування або надання вільного часу за понаднормову роботу;
• порядок і тривалість виконання роботи у вихідні, святкові та неробочі дні.

У трудовому договорі з домашнім працівником можуть передбачити можливість платного чи безоплатного надання людині житла. Причому роботодавець не має права забирати частину заробітної плати як плату за надане помешкання.

Проєкт запроваджує додаткові підстави для припинення трудового договору з домашнім працівником. Зокрема за дії, що завдали чи могли завдати шкоди життю або здоров’ю члена сім’ї. З іншого боку, передбачено право домашнього працівника негайно розірвати трудовий договір, якщо хтось з домогосподарства посягає на честь чи гідність домашнього працівника або втручається у його особисте життя.

Роботодавець повинен буде поінформувати Державну податкову службу про прийняття на роботу домашнього працівника та його звільнення. Крім того, на запит Держпраці роботодавець (член домогосподарства) зобов’язаний надати інформацію про виконання фізичними особами домашньої праці в його домогосподарстві. Держпраці також може проводити конфіденційні розмови з домашнім працівником, якщо має підозри, що певне домогосподарство використовує працю домашніх працівників без офіційного оформлення та звітування у податкову.

Ведення трудової книжки домашнього працівника вирішується за домовленістю між ним і роботодавцем.

Для працівника перевагою такого оформлення робочих стосунків у порівнянні зі статусом фізичної особи-підприємця є звільнення від сплати податків на доходи або прибуток.

• У січні стало відомо, що Мінекономіки підготувало проєкт нового Трудового кодексу.