СБУ наполягає у суді, що звільнений суддя Богдан Львов є громадянином Російської Федерації.

Шостий апеляційний адміністративний суд 25 квітня продовжив розгляд справи за позовом колишнього судді Верховного суду Богдана Львова, в якого журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми», а згодом СБУ знайшли російське громадянство і який намагається поновитись на посаді. Під час засідання судді заслухали сторони по справі, зокрема, самого Богдана Львова, який продовжує заперечувати наявність у себе громадянства Росії та вимагає визнати рішення про його відрахування зі штату Верховного суду незаконним. Представник СБУ у залі суду підтвердив, що спецслужба встановила факт набуття Львовом громадянства РФ, а також дані його російського паспорта та податкового коду. Після заслуховування сторін колегія суддів у складі головуючого Андрія Кучми, Людмили Бєлової та Володимира Аліменка оголосила перерву і вирішила продовжити розгляд справи об 11:30 30 травня.

Під час засідання 25 квітня виступив представник СБУ, який зазначив, що у відомстві «вважають російське громадянство Богдана Львова доведеним». За його словами, для цього використали бази даних Федеральної податкової служби та Міністерства внутрішніх справ РФ.

«Наслідками нашої перевірки є те, що у позивача Львова є російський паспорт і отриманий ідентифікаційний код РФ, який виданий на підставі російського паспорта. На наше переконання, це свідчить про цілеспрямоване добровільне набуття громадянства», – сказав він.

Захисник Львова запитав у представника СБУ про лист на адресу Міграційної служби від травня 2023 року, в якому спецслужба вказувала, що «офіційним шляхом отримати докази неможливо». Представник СБУ пояснив, що малась на увазі неможливість їх отримати дипломатичними шляхами і запитами на правову допомогу від державних органів Російської Федерації через війну між двома країнами.

«Раніше це передбачалося Мінською конвенцією про правову допомогу в цивільних справах в межах СНД, але загальновідомим є той факт, що Україна зупинила дію вказаної конвенції», – заявив він.

Богдан Львов у суді продовжив заперечувати, що коли-небудь отримував громадянство Російської Федерації.

«А якщо це документи-прикриття чи підробка? А якщо вони видані іншій особі просто на мої дані? Те, що десь в реєстрі зазначено моє прізвище, не означає, що я отримав цей паспорт, що я є та сама особа в реєстрі», – заявив він.

За словами Львова, його позов до Верховного суду «обґрунтований тим, що голова ВС не мав ані повноважень, ані підстав для звільнення» Львова зі штату Верховного суду.

«По-перше, жодний нормативний акт не надає голові Верховного суду право одноосібно звільнити суддю. По-друге, для прийняття такого рішення необхідно встановити юридичний факт ( набуття громадянства іншої держави – ред .)», – заявив Львов.

5 жовтня 2022 року Голова Верховного суду Всеволод Князєв відрахував голову Касаційного господарського суду Богдана Львова зі штату Верховного суду на підставі листа СБУ про наявність у нього громадянства РФ.

15 вересня того ж року журналісти-розслідувачі «Схем» оприлюднили розслідування «Український суддя з російським паспортом», в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт РФ після досягнення 45-річчя.

Журналісти встановили, що в день підпису заяви про отримання паспорта, оформленої від його імені, він перебував у Москві. Саме за російським паспортом Богдана Львова проводилися операції з незадекларованим нерухомим майном його родини в Москві, йшлося в розслідуванні з посиланням на історичні витяги з реєстру нерухомості РФ. В день оформлення цієї угоди він також приїжджав до російської столиці потягом з Києва. Його дружина, яка народилася в Москві, також має громадянство РФ.

У коментарі журналістам до виходу розслідування сам суддя заперечив, що має російське громадянство, попри наведені дані.

Згідно з Конституцією України, набуття суддею громадянства іншої країни – це підстава для припинення його повноважень. У коментарі журналістам до виходу розслідування сам суддя заявив, що російського громадянства у нього немає, але попросив надати йому документи і час, щоб «розібратися», після чого не надав додаткових доказів на підтвердження своїх слів.

Після виходу розслідування суддя Львов визнав, що в реєстрах РФ є дані про його громадянство, але заявив, що це «якісна підробка» для «дестабілізації роботи судової системи України». 26 та 28 вересня 2022 року він опублікував дописи на своїй сторінці у фейсбуці, ставлячи під сумнів окремі документи з розслідування, називаючи його «чистим фейком».
У своєму детальному аналізі «Український суддя з паспортом РФ. Продовження розслідування «Схем»» журналісти спростували звинувачення Львова та покроково підтвердили висновки свого розслідування.
Журналіст-розслідувач видання Bellingcat Христо Грозєв, проаналізувавши справу голови Касаційного господарського суду Богдана Львова, також підтвердив, що український суддя має громадянство Російської Федерації. Він виключив, що це могла бути «якісна» підробка, як заявив Львов після виходу журналістського розслідування «Схем», оскільки суддя мав громадянство країни-агресорки задовго до публікації журналістами відповідних фактів. Це, в тому числі, випливає із російських баз, вивантажених багато років тому, в які неможливо внести зміни.

Також під час інтерв’ю «Схемам» Богдан Львов не зміг прокоментувати по суті операції з незадекларованою московською нерухомістю своєї родини, заявивши, що йому потрібен час, щоб згадати про це. Після публікації розслідування у НАБУ відкрили кримінальне провадження за фактами ймовірного недекларування квартири суддею за за ч.1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України – «умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації». Журналістів «Схем» викликали на допит у цьому провадженні як свідків.

10 січня 2024-го року суд першої інстанції задовольнив позов Богдана Львова щодо поновлення на посаді судді Верховного суду і виплати заробітної плати «за час вимушеного прогулу», з чим Верховний суд не погодився та подав апеляцію.