Байден визначається з планами щодо Путіна: республіканці дали 45 днів на роздуми.

Конгрес змусив американського президента розповісти, як найближчими роками той збирається підтримувати Україну у війні проти рашистів, сповідуючи "конкретні та досяжні цілі". Це передбачено законом про фінансову допомогу Києву, який щойно набрав чинності. Наразі глава Білого дому зашифрував свою стратегію щодо України дуже ретельно, й інколи здається, що її просто не існує.

"План Байдена" цікавий як Києву, так і штабу Трампа, але з різних причин.

Республіканцям кортить заякорити адміністрацію президента конкретними зобовʼязаннями щодо української військової кампанії, аби потім дошкуляти за їх порушення. Йдеться не лише про розмір воєнного чека для Києва, період фінансової підтримки, але й про очікуваний ефект: тобто президент повинен розповісти, скільки триватиме ця війна і якими можуть бути моделі її завершення. Якщо в документі Байдена не буде конкретики, його звинуватять у затягуванні чи в марнотратстві.

Білим дім старанно уникав озвучування будь-яких стратегій, не маючи, з одного боку, жодних обмежень в обсязі підтримки, з іншого — фактично дозуючи постачання залежно від своїх прихованих завдань, не декларуючи цілей: про острах ескалації з кремлем та ядерні привиди в коридорах американської політики зайвий раз повторювати не будемо.

Києву важливо дізнатися, наскільки посміливішав американський лідер на 3-й рік війни. Його стратегією останніх двох років було виділяти допомогу в останній/критичний момент, а внутрішні страхи Білого дому восени 2022-го року взагалі призвели до паралічуосіннього наступу ЗСУ. Якщо цей патерн поведінки залишається в арсеналі Байдена, то путіну можна не боятися поразки ще тривалий час.

"План Байдена" наразі для всіх загадка, але після "українського" голосування у Конгресі контури стратегії намагаються окреслити чимало західних медіа. От цікава публікація зʼявилася у Bloomberg: ще торік Україна могла повернути всі окуповані росією території, однак чвари в Конгресі зруйнували ці очікування; зараз необхідна нова і послідовна стратегія припинення війни, кінцевою метою якої має стати врегулювання.

Переговори про врегулювання мають відбутися тоді, коли кремль зрозуміє, що продовження війни більше нічого не дасть, і коли Україна вже створить систему стримування від будь-якого відновлення бойових дій.

Нинішній — навіть такий великий пакет американської допомоги — не забезпечить декларованої мети. Однак ці гроші можуть дати Україні рік перепочинку, щоб відновити свою оборону. Для цього слід доставити на передову вкрай необхідні артилерійські снаряди, стабілізувавши українську лінію фронту.

Після цього ЗСУ повинні будуть зосередитися на обороні, завдаючи непропорційних втрат російським військам і техніці, одночасно набираючи особовий склад, необхідний для відновлення своїх фронтових підрозділів.

Рік перепочинку буде критично важливим і для Європи, це означає, що вона матиме час для збільшення виробництва зброї.

...Якщо все піде добре, то Київ зможе використати цей час для перегрупування, поповнення особового складу, засобів протиповітряної оборони та далекобійної артилерії, а також отримати на озброєння літаки F-16 та іншу високотехнологічну техніку, необхідну для створення надійного, довгострокового стримування від майбутніх нападів.

Це дійсно важливе запитання: яким світ бачить завершення російської війни в Україні. До останнього часу західні демократії намагалися перекласти всю відповідальність за результати кампанії на Україну, але зараз так легко пропетляти уже не вдасться. Тому спершу послухаємо Байдена, далі — всіх інших.