США готується включити «друкарський станок»: що буде далі.

Цикл наступного напруження настав: минуло десять років після подій, коли крах Lehman Brothers спричинив обвал ринків і серію надзвичайних заходів у відповідь. Безумовно, події фінансово-економічної кризи обумовили радикальний перегляд прогнозування факторів кризових явищ та ідентифікації чинників, які можуть бути каталізаторами загроз розгортання чергової кризи, а також широкого використання політики «кількісного пом’якшення».

Кількісне пом’якшення (Quantative easing (QE)) – режим монетарної політики, за якої економіка насичується коштами шляхом додаткової грошової емісії в значних обсягах через фондовий ринок шляхом купівлі фінансових активів. Це новий інструмент монетарної політики, розроблений для подолання наслідків останньої фінансово-економічної кризи.

Керівництво ФРС США одним з перших у світовій практиці запровадило програму кількісного пом’якшення загальним обсягом близько 4 трлн дол., яка проводилася у 3 етапи:

  • QE1 (з листопада 2008 р. по грудень 2009 р.). Основною метою програми був викуп іпотечних та інших облігацій на суму 1,7 трлн дол. Таким чином, попереджалося банкрутство великих корпорацій та банків, зокрема Bank of America, Morgan Stanley, Citigroup, Merrill Lynch.
  • QE2 (з листопада 2010 р. по червень 2011 р.). Передбачала купівлю державних облігацій Мінфіну США на 600 млрд дол. (по 75 млрд дол. на місяць), а також реінвестування до кінця ІІІ кварталу 2011 р. у ці самі активи ще 300 млрд дол. прибутків, отриманих від раніше придбаних облігацій.
  • QE3 (з вересня 2012 р. по жовтень 2014 р.). Передбачалось щомісяця витрачати 45 млрд дол. на купівлю казначейських облігацій та 40 млрд дол. – іпотечних. Як наслідок, за період проведення політики КП баланс активів ФРС США збільшився майже у 5 разів.

Варто підкреслити, жодна криза не була схожа на попередню, що обумовлює поточний моніторинг нових тригерів загроз.

Враховуючи досвід попередніх криз, стратеги JPMorgan запровадили модель оцінки строків та глибини наступної фінансової кризи. Як показала раніше дослідницька модель JPMorgan, враховуючи циклічність та нагромадження макроекономічних дисбалансів, настання наступної глобальної кризи фінансовим інвесторам варто очікувати у 2020 році. Але стрімке зростання світового боргу обумовило перегляд строків та факторів імовірної кризи в майбутньому.

Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд спрогнозував, що світова економіка перебуває на порозі чергового фінансового краху. Головною проблемою є величезний сумарний борг країн світу. У новому прогнозі Фонду за жовтень щодо найближчих економічних перспектив зазначено, що напередодні кризи 2008 року середнє співвідношення глобального боргу до ВВП становило 36%, а наразі — понад 50%. Сума астрономічна — 184 трильйони доларів.

Борговий ринок сильно розрісся за останні 10 років, лише в США обсяг облігаційних заборгованостей досяг $ 41 трлн. Однак більша частина цього боргу належить до державного сектору, іпотечними позиками і до забезпеченого корпоративним боргом з хорошим рейтингом. Серед них також є $ 2,5 трлн, які мають оцінку BBB + і нижче. До обвалу приведуть саме помилки менеджменту і падіння фінансових показників, таких як виручка чи операційна маржинальність.

Щодо корпоративного сектору, аналітики ринку наголошують, що General Electric може повторити долю Lehman Brothers і стати тригером нової світової економічної кризи. У зоні ризику і інші корпорації, включаючи Ford. Боргові проблеми гігантів можуть спровокувати економічний колапс, попереджають експерти.

Аналітики JPMorgan змінивши прогнозний горизонт очікування, наголошують, що прогнозна модель указує на проблеми вже у 2019 році, оскільки світовий борг зростає рекордними темпами. Проблема посилюється тим, що центральні банки поступово припиняють наповнювати економіку дешевими грішми, а ціни на сировину, яка є ключовим експортним товаром країн, що розвиваються, залишаються на низькому рівні.

Боргове навантаження багатьох країн перетворюється в «чорного лебедя» для світової економіки.

На тлі ринкової турбулентності, яка обумовила небувалий обвал американських ринків, та після численних вербальних інтервенцій президента Дональда Трампа, Федрезерв вирішив згорнути програму посилення монетарної політики, яка тривала чотири роки.

Федеральна резервна система взяла тайм-аут, але не завершила цикл підвищення ключової ставки. Адже інвестори негативно відреагували в грудні на плани ФРС підвищити ставку двічі у 2019 році. Ринки заспокоїлися, коли представники центробанку, включаючи Пауелла, запевнили інвесторів в тому, що ФРС буде терплячою і гнучкою в питанні нових підвищень.

Після останнього засідання, комітет з відкритих ринків ФРС оголосив про радикальний перегляд планів на майбутнє, залишивши процентну ставку незмінною (2,25-2,5% річних). Йдеться про підсумки голосування щодо розміру процентної ставки, обговорення поточної економічної ситуації, а також подальшого розвитку монетарної політики США. На цьому засіданні було прийнято ще одне важливе рішення. Водночас Федеральна резервна система оголосила про плани згорнути чинну з 2017 року програму скорочення балансу, в рамках якої вона гасить державні та іпотечні облігації, які було куплено в процесі трьох раундів «кількісного пом’якшення».

Нагадаємо, що ФРС проводили операції по скороченню балансу, вилучаючи з системи по 50 млрд доларів за місяць, який з 2017 року скоротився на 486 млрд доларів, оскільки проглядалися ризики перегріву економіки, як пояснював глава ФРС Джером Пауелл. Процес тривав по зростальній до березня 2019 року, поки обвал на фондовому ринку США не насторожив Федрезерв, а також істотно посилилися ризики для світової економіки. На тлі цих факторів було оголошено про плани повністю відмовитися від цієї практики з вересня поточного року.

Не минуло й місяця з того засідання, коли ФРС США кардинально переглянула свою позицію відмовившись від планів підвищення ключової ставки та оголосивши про остаточне згортання програми скорочення балансу, прийшла черга новим гучним заявам: американське казначейство почало готуватися до нового раунду «кількісного пом’якшення».

Отже, QE4 – лише питання часу і, можливо, процес почнеться значно швидше, ніж здається на перший погляд.

25-26 квітня комітет по боргових ринках Мінфіну США планує проведення чергової квартальної зустрічі з банками – первинними дилерами ФРС, які виконують функції маркет-мейкерів на борговому ринку американського держборгу і викуповують облігації на аукціонах незалежно від попиту зовнішніх і внутрішніх інвесторів.

Під час зустрічі, в якій візьмуть участь як найбільші американські банки — від JP Morgan і Citigoup до Goldman Sachs і Merrill Lynch, – так і дочки іноземних кредитних організацій, включаючи Barclays, Deutsche Bank і Credit Suisse, ставиться до обговорення питання про майбутнє повернення ФРС до збільшення свого балансу, про що йдеться в анонсах на сайті Мінфіну США.

Учасникам ринку пропонується здійснити прогнозування з точністю до місяця і року, коли Федеральна резервна система США знову почне викуповувати з ринку казначейські облігації США і якою буде структура його балансу в довгостроковій перспективі.

В минулому, надлишкова грошова маса, яку ФРС вливав на ринок, викликала бурхливе зростання: фондові індекси в США та в Європі мали стрімке зростання в 3-4 рази. До історичних максимумів зростали ціни на держоблігації, відбувався рекордний приплив капіталу, що здійснював істотний розігрів економік країн, ринки яких розвиваються.

Коли спостерігався перегрів економіки США, у 2014 році Федрезерв перейшов до жорсткої монетарної політики, почавши з підвищення процентної ставки й продовживши програму скорочення балансу: з кінця 2017 ФРС почала гасити куплені цінні папери, вилучаючи доларову ліквідність з фінансової системи.

На 11 квітня баланс ФРС становив 3,896 трлн дол. За час QT («кількісного посилення») він скоротився на 486 млрд доларів, а дефіцит доларової ліквідності породив хвилю відтоку капіталу з ринків, що розвиваються і викликав рекордний з 2009 року обвалу фондових індексів в США.

Нагадаємо, ФРС попередила ринки ще в січні про те, що перехід в режим «друкарського верстата» можливий. В окремому релізі за підсумками засідання Комітету з відкритих ринків регулятор заявив, що «готовий використовувати весь арсенал інструментів, включаючи зміну розміру і складу балансу, якщо розвиток економічної ситуації потребують більш м’якої монетарної політики, ніж просто зниження ставки федеральних фондів». Йшлося про зміну політику в усіх можливих напрямках, в залежності від ситуації.

В підсумку, варто зробити оцінку ситуації, яка набуває розвитку, адже реалізація нетрадиційної монетарної політики на ринках окремих країн світу триває довго і дозволяє зробити певні висновки щодо її ефективності та впливу на економіку інших країн, зокрема України.

Програми кількісного пом’якшення, що послідовно реалізовувались у США, Великобританії, Японії, дали можливість пом’якшити наслідки фінансової кризи, замортизували падіння ділової активності та цін на фінансові активи, а також запобігли кризі банківських систем, компенсувавши ключовим установам загрозу втрати ліквідності.

Як показує практика кількісного пом’якшення 2008–2013 рр., це мало прямий вплив на пом’якшувальні дії монетарної політики ЄЦБ. Нагадаємо, Глава ЄЦБ Маріо Драгі висловив упевненість в тому, що ризик рецесії в єврозоні залишається низьким, але попередив: «Реалізація структурних реформ в країнах єврозони повинна бути суттєво прискорена для підвищення стійкості, зниження безробіття, а також для стимулювання потенціалу зростання і продуктивності праці в Європі. Наша грошово-кредитна політика, в тому числі нова програма довгострокового кредитування банків TLTRO, яку було оголошено в березні, допоможе зберегти сприятливі умови банківського кредитування і буде продовжувати підтримувати доступ до фінансування, зокрема для малих і середніх підприємств».

Політика кількісного пом’якшення, яку проводили США, Японія, Великобританія у 2008–2013 рр., мала досить обмежений вплив на фінансові ринки України через несприятливий інвестиційний клімат, недорозвинутість фінансових ринків та обмежений перелік фінансових інструментів, а також тривалі економічну, політичну та банківську кризи в країні. Водночас кількісне пом’якшення, що здійснює ЄЦБ, може мати більше значення для вітчизняних ринків. Зміцнення зв’язків та інтеграція з країнами ЄС підвищують потенційну доступність капіталу, емітованого ЄЦБ в рамках політики кількісного пом’якшення.

Нагадаємо, сьогодні частка ЄС в експорті українських товарів і послуг складає 42,6% і постійно зростає. У 2018 році ми стали експортувати до ЄС на 15% більше товарів, а у 2013 році на ЄС припадало 26,5% від всього експорту товарів. Було 16,8 млрд доларів, а у 2018 вже – 20,2 млрд доларів.

Крім того, для української економіки найпомітніші наслідки може мати вплив девальвації євро до долара, зокрема, через зниження обсягів виручки експортерів, припливу іноземної валюти в країну (від заробітчан, які працюють в Європі), а також скорочення золотовалютних резервів внаслідок переоцінки їхньої складової у євро. При цьому як позитивний результат слід зазначити певне зменшення державного боргу, номінованого в євро. Також потрібно підкреслити ймовірність появи помітних обсягів відносно дешевих кредитних ресурсів у дочірніх структур європейських комерційних банків та МФО, що може пожвавити кредитування. Потрібно також мати на увазі, що можливий провал нової монетарної політики ЄЦБ та поглиблення фінансово-економічної кризи в Єврозоні справлятимуть негативний вплив на стан економіки України. Отже, слід більше уваги приділити аналізу монетарних заходів і розгортанню монетарних процесів у ЄС, оскільки в умовах розширення інтеграційних зв’язків, посилення відкритості фінансової системи України та доволі суперечливих процесів в Єврозоні нам потрібно посилити готовність адекватно реагувати на пов’язані з цим виклики або, навпаки, нові перспективи.

Автор: Діденко Сергій

Новини по темі

Закон про Бюро фінрозслідувань може бути прийнято цього тижня — Геращенко.

Верховна Рада може прийняти закон про Бюро фінансових розслідувань вже на цього тижня, заявив в інтерв'ю Радіо НВ заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.

1

Заступник голови Мінекономрозвитку: В референдумі про ринок землі немає сенсу, він підтриманий виборцями і Зеленського, і Порошенка.

У проведенні референдуму про зняття мораторію на продаж землі в Україні немає сенсу, оскільки він вже де-факто був підтриманий виборцями президента Володимира Зеленського та його попередника Петра Порошенка.

5

Спільна заява. Бізнес стурбований подіями навколо голови правління Райффайзен Банку Аваль

Бізнес-спільнота нагадала президенту про взяте на себе зобов’язання захищати кожного інвестора в Україні

2

У Мінекономрозвитку назвали вартість гектара української землі.

При відкритті ринку землі в Україні один її гектар буде продаватися на рівні $2200.

3

Цифрова трансформація великого бізнесу: з чого почати.

Починаючи перетворення процесів на «цифру», ми визначили кілька важливих моментів, які в подальшому можуть полегшити процес цифрової трансформації і вашої компанії

1

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie